Як добити українську обороноздатність – "математичне" рішення нардепки Грішиної

Тут депутатка від "Слуги народу" Грішина запропонувала прибрати математику з НМТ. Мовляв, якщо учні її не тягнуть, то чого мучитись. Хай складають гуманітарні екзамени, а математика буде на вибір.

Вибачте, але це якесь несусвітнє нерозуміння базових потреб держави.

В нас весь mil-tech зараз бʼється в падучій через брак кадрів.

Тиждень тому була на Defence stage Unit.city. Всі представники виробників говорять, що їхня ключова проблема - люди. Особливо, кваліфіковані інженери.

Ось вам уривок виступу Вікторії Яремчук, CEO і співзасновниці Farsight Vision:

"..так сталося, що в мене в родині дідусь займався радіоелектронікою, мама займалася радіоелектронікою, а я не вдалася. Тобто в мене був інший напрямок діяльності - програмне забезпечення…. І я бачу, що в певний час в країні відмерли певні спеціальності, які зараз дуже важливі.

І я бачу, що деякі університети, академічні програми знову звертаються до запуску цих програм, але в нас є спеціалісти або умовно 65+, або там 18-19.

Тобто в нас немає такого середнього леєра, який ми можемо залучати до ОПК, до комерційних компаній тощо".

На цьому фоні дуже цікаво глянути сьогоднішню розсилку POLITICO — з Brussels Playbook

Сьогодні Європейська Комісія по-новому подасть прагнення ЄС до конкурентоспроможності — як виклик для ринку праці. Аргумент такий: здатність конкурувати з такими гравцями, як Китай і США, в усьому — від оборони до чистих технологій — дедалі більше залежить від наявності достатньої кількості кваліфікованих працівників. Цей меседж пролунає у Весняному пакеті Європейського семестру — щорічному "огляді здоров’я" економік країн ЄС від Брюсселя, який оприлюднять сьогодні

За оцінками Комісії, високі ціни на енергоносії цьогоріч можуть поставити під загрозу 560 000 робочих місць, особливо у будівництві, хімічній промисловості, металургії та транспорті — згідно з даними пакета, з якими ознайомилася моя колега Зоя Шефталович.

Автомобільний сектор може втратити близько 600 000 робочих місць, оскільки виробники долають виклики електрифікації, китайської конкуренції та відмови від двигунів внутрішнього згоряння. Ще 150 000 робочих місць, пов’язаних із проєктами акумуляторів, виробництвом сонячних панелей і сталеливарним сектором, також під ризиком, виявила Комісія.

Нова відповідь Брюсселя: Уперше рекомендації, що супроводжують пакет, міститимуть окремий акцент на людському капіталі — Комісія переносить увагу на навички, професійне навчання, STEM-освіту, навчання дорослих, перекваліфікацію та участь у ринку праці".

Рік тому у межах Defence Industry Transformation Roadmap Єврокомісія поставила ціль: щороку підвищувати кваліфікацію близько 12% наявної робочої сили в оборонці й аерокосмосі та перекваліфікувати 600 000 людей для оборонної промисловості до 2030 року.

Для України нарощення специфічних кваліфікацій – це не питання розвитку, це питання виживання.

І у відповідь на пропозицію депутатки ректори вишів правильно говорять, що якщо прибрати математику з обовязкових, то це означає автоматично, що до неї не будуть прикладати стільки зусиль учні. І знання з математики ще більше падатимуть.

Згадаю, тут ще цікавий факт. У PISA-2022 фінські учні втратили з математичної грамотності 23 бали порівняно з 2018 — до 484 балів.

Хоча це ще вище за середній по ОЕСР, фінський уряд переглянув свої підходи і витрачає 200 млн євро на збільшення годин математики. Що робимо натомість ми, маючи 441 бал з математики, коли в тому ж дослідженні лише 58% учнів досягли математичної грамотності? Прибираємо симптом, на який неприємно дивитись?

Згадуючи, відому футболку Грішиної, хочеться відповісти: Ні, права на помилку тут ми НЕ МАЄМО.

І процитую тут президентку КАІ Ксенію Семенову: "Фізика, хімія і математика в школі — це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж".