Логіка саботажу: спочатку вбити stem, а потім - математику

Кожний етап медіа-кампанії проти старшої профільної школи має спільну рису: її ініціатори будують власні маніпуляції і прорахунки як "докази" недієздатності реформи. Але цього разу спроба завдати їй чергового удару, з відволіканням уваги на математику, стала дзеркалом, в якому натхненники освітнього хаосу побачили себе.

Про захист своїх і чужих дітей

Автори документу про виключення математики з переліку обов’язкових в НМТ злилися у "коктейль Молотова" із 50 представників різних фракцій. Серед них є опонентки профільної школи "з пробігом" – Лариса Білозір та Ірина Борзова, а також "освітні неофіти" – Юлія Тимошенко, Григорій Суркіс, Юрій Бойко чи "Юзік" (Ю.Корявченков)...

Усіх їх важко запідозрити у наявності візії освітніх змін, але легко – у набутому рефлексі голосувати проти всього, що змінює усталені системи навколо них. Цей висновок підтверджується історією персональних голосувань кожного з них за позбавлення повноважень НАБУ та САП.

Існує ще й моральний вимір цієї дискусії, який її ініціатори оминають. Жоден із депутатів, які розписалися у "турботі" про дітей, ніколи не відправить власну дитину у школу без сильної математики, лабораторій та профільних вчителів.

Вони усвідомлюють, що якісна профільна середня освіта – квиток у майбутнє для їхніх дітей та онуків. Тому – платять за їхнє профільне навчання, часто не в Україні, блокуючи створення гідних умов тут. І цим – утверджують цинічну політику: якісну академічну підготовку своїм дітям і спрощені стандарти – чужим. Якщо дивитися з таких міркувань, вони усі вони склали на відмінно тест на політичну безпринципність.

Реформа під вогнем ще до старту

Реформа старшої профільної школи могла би стати однією з найважливіших системних змін в освіті за останні десятиліття. Її основні маркери – профільне навчання, реальний вибір траєкторії, STEM-лабораторії.

Але принципове в ній те, що кожне її просування супроводжується системною протидією опонентів. Реформа ще повноцінно не стартувала, але проти неї сформована ешелонована коаліція опору. З огляду на це депутатський законопроєкт варто розглядати саме як етап системного опору старшій профільній школі.

Будувати майбутнє складніше, ніж захищати минуле. Тому політикам і самоврядним лобістам, головним чином - Асоціації міст України (АМУ), комфортніше вдавати "захисників старої школи", ніж модернізувати її.

Опір відбувається на різних рівнях. На місцевому – АМУ пропонували громадам не поспішати формувати освітні мережі, мовляв: правила зміняться і реформу переглянуть.

Замість допомоги громадам, АМУ запускала спам-розсилку з бланками скарг: мовляв, надсилайте скарги до Києва і реформи не буде. Частина голів ТГ повелася на це і проґавили дедлайни на отримання державних субвенцій на STEM-лабораторії.

Частина парламентаріїв здобуває популярність на критиці змін, апелюючи до батьківського страху перед трансформаціями. Вони свідомо уникають комунікації, яка би пояснила громадам важливість створення сильних ліцеїв і рішень для правильного формування освітніх мереж. Але натомість – здобувають політичний результат, транслюючи тривожні посили: "Вашу школу закривають", "у дітей забирають право вибору", "Київ нав'язує громадам свою волю".

На практиці ці політики створюють ланцюг політичного цинізму. Спочатку вони змушують громади саботувати зміни. Ті втрачають час і можливості створити інфраструктуру старшої профільної школи. А за кілька років цей саботаж радикально вплине на погіршення знань учнів.

Щоб відвести від себе політичну відповідальність, політики запустили "математичний кейс". Тобто спочатку спробували знищити умови для вивчення математики, а потім – саму математику. Тож цей сценарій – не про математику, а про управлінську неспроможність і політичну безвідповідальність.

Математика – це не про тест, а про людський капітал у технологічній війні

Ініціатори законопроєкту свідомо уникають згадок про інший стрес – демографічний. Адже в Україні народжується вдвічі менше дітей, ніж 20 років тому. При цьому зростають виклики, відповідь на які вимагає математичного мислення.

У нинішніх умовах Україна не може дозволити собі ставки на виховання "гуманітарного" покоління. Математика – це мова, якою говорять технології, оборона, медицина, енергетика. Це базова грамота цивілізації, в якій Україна намагається вистояти.

Пропозиція зробити математику необов'язковою – спроба заощадити на людському капіталі в момент, коли він є головним ресурсом виживання держави.

Два законопроєкти – дві логіки держави

Проти депутатського популізму очікувано виступило МОН та міністр Оксен Лісовий: "Альтернативний законопроєкт ми не підтримуємо категорично. Скасування математики чи історії – це абсурд, який не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни".

В уряді представили свій документ, що зберігає базовим ядром НМТ українську мову, математику та історію України. Через безпекові обставини держава готова відмовитися від ДПА – але не від освітніх стандартів. Планка лишається, але змінюється механізм її перевірки.

Вирок зі ФБ-сторінки депутатки Білозір

Суспільство одразу відзначило бездумність і несвоєчасність депутатської ініціативи. І задалося запитанням: якщо проблема настільки критична, то чому нардепи заговорили про це за два тижні після старту НМТ, а не раніше, коли затверджувалися правила проведення тесту? Відповідь очевидна. Йдеться не про зміну освітньої політики, а про емоційний хайп.

Реакція людей під дописом Лариси Білозір, однієї із стовпинь боротьби з профільною старшою школою в Україні, виявилася радикальною. Аудиторія, що вже начебто мала звикнути до політичних піруетів пані Лариси, цього разу була нищівною.

"Тоді відміняйте все! Приходить випускник в університет, пише заяву – йому диплом одразу видають. Зручно керувати "насєлєнієм", яке ні бюджет не перевірить, ні ваші обіцянки проаналізує. І іспити водійські відмініть, бо люди дуже стресують, як їх здають".

"Чому не інший предмет? Бо математика розум до ладу приводить. Не придумуйте. Математика – база. Вона затребувана в будь-якій сфері, в будь-якій професії".

"А чим відрізняються учні цього року, які складають НМТ, від тих, що складали його протягом чотирьох років війни? Чому цього не було раніше, а тут – раз і ініціатива?"

"Що вирішить ініціатива скасувати на один рік? Чи варто гратися?"

"Потім "гуманітарії" будуть від ракет вас захищати?"

"А тим, у кого НМТ в 2028-му, готуватись до трьох чи чотирьох предметів. Невже в такі складні часи не можна зробити так, щоб кожен рік не змінювати і не додавати дітям стрес. Особливо завиють гуманітарії , якщо через рік , повернуть математику, а вони вже кинули її вчити".

"До дітей гуманітаріїв зробили полегшення. А яке полегшення зроблять для дітей математиків? Цих дітей і так мало. І до них поставились несправедливо".

Люди поставили запитання, яких "Білозір і Ко" явно не очікували. Не про стрес дітей – а про послідовність і мотиви. Не про математику – а про те, кому вигідні громадяни без аналітичного мислення. Тож замість збирання лайків, депутатці довелося "перевзуватися" на льоту.

Вирок популістам

Історія з математикою значно глибша за математику. Її фундамент – реформа старшої профільної школи. Саме це – відповідь на виклик, якою Україна буде через десять років: країною інженерів і технологів чи країною виправдань власної відсталості.

Якщо політики спочатку заважають будувати старшу профільну школу, а потім пояснюють, що знання в ній не такі вже й потрібні, то проблема не в освіті. Проблема – в політиках, що стали політичною корозією суспільства.