Чотири причини, чому я не підпишу контракт із ЗСУ

Насправді причин значно більше, але зупинюся на основних.
В умовах останніх змін, коли законодавці пропонують покращення умов служби для контрактників, варто розуміти, що існує дві категорії потенційних кандидатів на контракт.
Перша — мобілізовані військовослужбовці. Саме вони становлять більшість армії і є основним резервом для збільшення кількості контрактників. Частіше цим кандидатам вже далеко за 30 років.
Друга — "ухилянти". Та частка цивільних громадян, яких так прагнуть залучити центри комплектування.
Тому будемо відвертими: більшість нинішніх змін спрямована саме на те, щоб переконати мобілізованих підписати контракт.
Чому цього не зроблю я?
1. Пенсія
Багато людей приходять на контрактну військову службу заради права на військову пенсію. Я ж у неї не вірю.
Для мене важливо не те, скільки пенсії будуть платити, а те, наскільки довго вона залишатиметься достатньою для життя.
На сьогодні права на військову пенсію за вислугу років я не маю. Для цього потрібно або 25 календарних років служби, або після досягнення 45 років мати не менше 25 років загального стажу, з яких щонайменше 12 років і 6 місяців — військова служба.
Я витратив вісім років життя на військове волонтерство — працював у військовій логістиці та був волонтером-інструктором. За це отримав подяки та відзнаки, але не отримав пенсійного стажу. Та вже і не маю часу цей стаж створювати (якщо би хотів собі державну пенсію).
Моя життєва позиція завжди була іншою: створювати активи та бізнес, які в майбутньому на пенсії забезпечуватимуть пасивний дохід. Проте війна та проблеми з мобілізаційною системою (ухилянство співгромадян, які не планують приходити на заміну мене) фактично позбавили мене можливості займатися цим.
Сьогодні багато добровольців, які воюють із перших днів повномасштабного вторгнення, опинилися перед вибором: контракт або продовження служби без нього.
Перспективи забути про цивільне життя та забути про можливість формування майбутніх пенсійних дотацій. Будь готовий зустріти сиву старість на пенсію жебрака від держави.
2. Відповідальність
Контракт часто означає не лише стабільність, а й додаткову відповідальність.
Саме кадровим військовим найчастіше передають матеріальні засоби та посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.
На практиці це означає роки паперової роботи, списання майна, розслідування втрат і постійний ризик отримати на себе так звані "вісяки" — майно, яке фактично втрачено, але юридично не списано.
Передати таку посаду іншій людині надзвичайно складно. Потрібно знайти того, хто погодиться прийняти на себе не лише майно, а й усі проблеми, які накопичилися роками.
Тобто звільнитися по закінченню війни та контракту із "вісяком", це щє той квест. А війна - це постійні втрати майна.
3. Деградація
Більшість військових професійних навичок погано конвертуються в цивільне життя.
Саме тому багато військовослужбовців після звільнення переживають кризу адаптації.
Бізнес живе за принципом: кожного дня доводь свою користь. Якщо ти не приносиш результат — тебе замінять, або знищать конкуренти.
В армії логіка інша. Там можна роками перебувати на посаді незалежно від ефективності. Через це формується прошарок людей, які звикають до системи, де звільнення майже не загрожує.
Я не хочу втрачати навички та звички, необхідні для цивільного життя. Але примусове затягування мене в контракт щороку віддаляє мене від професійних навиків із цивільного життя. Вони стають не актуальними. Я деградую.
4. Здоров'я
Моє здоров'я вже постраждало внаслідок захисту держави. Я офіційно частково обмежений з цього року (відновлююся), якому дозволили бути в бойовому підрозділі, за що я ціную своє керівництво.
Для контрактника погіршення здоров'я часто означає переведення на тилову посаду. А тилова посада нерідко означає зарплату, на яку складно утримувати сім'ю.
Фактично людина із погіршенням здоров'я втрачає можливість нормально заробляти як у війську, так і в цивільному житті.
Тому перспектива втратити здоров'я і залишитися без реальних можливостей для подальшого розвитку мене не приваблює.
На завершення
Сьогодні кадровий голод у війську дедалі частіше призводить до ситуації, коли людині пропонують вибір без реальної альтернативи: або контракт, або продовження служби.
Я поважаю тих, хто свідомо обирає контрактну службу. Для багатьох це правильне рішення.
Але для мене — ні.
З повагою, потиснув руку, Ваш Янгол.
Міністерство оборони розʼяснює, як саме участь у бойових діях зараховується до військового стажу для призначення пенсії за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з цим Законом, до вислуги років для визначення розміру військової пенсії один місяць військової служби зараховується за три місяці - за умови, що протягом цього місяця військовий брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Щоб надалі було правильно проведено підрахунок вислуги років, командирам військових частин, установ, закладів, органів військового управління поставлене завдання долучати до особових справ військовослужбовців довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Скільки разів пан Олег це казав вештаючимся у тилу поліціянтам, прокурорам, суддям , потдатківцям , митникам , депутатикам від СлугТогоНароду ... та й більшості ТЦКашників , особливо тим, що в балаклавах ?
Про людей які кладуть плитку чи хороших електриків/автомаханіків я вже мовчу
Але в нас чомусь все це є, в корячаться за всю країну 700 тис. мобіків/контрактників.
А для більшості людей у світі держава - це лише юрисдикція зі сплати податків, яку легко міняють міграцією, якщо не влаштовує.
"... Доведено долею тих довбойобів, які залишились в окупації" Точніше яких влада прирекла своєю бездіяльністю на окупацію, висловлюватися потрібно правильно.
Тому не потрібно пробувати заливати "зеленою сичою" всім очі, ніби всі тупі і нічого не розуміють чи не бачать. Влада просто всралася, тому вирішила іти до кінця, а саме вічна війна, яка забезпечить вічну війну. В цій конструкції для них суцільна вигода.
Людина, що не може залишити частину без дозволу командира, називає інших рабами.
Вже багато жінок в Мелітополі "чпокає" весь той рашистський зброд?
А діти в Мелітополі вже залучені до рабської праці на окупантів?
Якщо немає прав, то немає й обов'язків.
Не те біда, що корова здохла, а те, що у сусіда жива.
Вас ніхто і не планує заміняти, оскільки демобілізації немає. Мобілізація потрібна для заміни трупів через ефективну діяльність штурмових полків Сирського.
Іронічно, що відповідальність за матеріальні речі є, а за людей немає. Ніхто нікого не покарає, якщо загинули навіть тисячі підлеглих. Навпаки, нагороди роздадуть за "ефективну діяльність".
Ви та решта за це фактично і воюєте.
Без кого "без вас" ?? Таких сотні тисяч, без служби яких, рашисти дійдуть до кордонів Європи.
Шабунін, для прикладу.
Тут 70 % ухилянти сльози ллють, або ждуни.
https://www.youtube.com/watch?v=hF02FowB_Gg
Камельчук каже, що єдиний вихід розігнати ТЦК.
https://www.youtube.com/watch?v=ECCz9-CkSSE
На Закарпатті закатували людину, де ця новина на провідних ресурсах?
https://antikor.info/articles/844337-tragedija_na_zakarpatje_posle_zaderhanija_i_prebyvanija_v_tk_v_reanimatsii_umer_29-letnij_muhchina
Ми вже комахи під ногами міндичів, наше життя нічого не стоїть?