4931 відвідувач онлайн
800 3
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Російський «Титанік» і айсберг: зустріч – у серпні

Російський «Титанік» і айсберг: зустріч – у серпні

Пасажири на усіх палубах «от Москвы до самых до окраин» вже відчувають подих крижаного холоду.

Капітана Путіна про айсберг попереду регулярно попереджують. Але він вперто тримає курс прямо, без корекції на насування кризової махини. Бо думає, що це найшвидший шлях досягнути хоч примарного, але зовнішньо переможного «виконання усіх цілей СВО в Україні».

З моменту проголошення про це «СВО», як я констатував ще навесні 2022-го путінська Росія розпочала незворотній шлях до безодні.

Про прояви та наростання кризових явищ в Росії як наслідків фатально помилкового рішення кремлівської верхівки розпочати війну в Україні говориться вже більше чотирьох років. Але цим літом кумулятивний ефект цих негативних наслідків має змусити Кремль запросити перерву у повномасштабній війні.

Це відбудеться внаслідок злиття кількох великих факторів. Впливати на які Кремль може або опосередковано, або практично не може.

Які це фактори.

По-перше, грошей на продовження повномасштабної війни у такому же режимі функціонування російської економіки як зараз немає. У першому кварталі 2026 році дефіцит російського бюджету перевищив $58 млрд. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року, і вже перевищує весь річний план дефіциту. А станом на сьогодні накопичений дефіцит федерального бюджету РФ оцінюється вже приблизно у $80 млрд.

У цих складних умовах Путін і силовики вимагають від економістів-технократів в уряді і центробанку знайти рішення, які дозволять уникнути зменшення фінансування війни в Україні зі скороченням її масштабів. Починаючі від зменшення фінансування інших статей видатків й закінчуючи запуском грошового станку для друку додаткових грошей.

Симптомом зростання протиріч між блоками силовиків і економістів-технократів стало зникнення з публічного простору керівниці російського центробанку Ельвіри Набіулліної. Яка виступає проти запуску грошового станка і в цілому проти повного переведення країни на військові рійки.

По-друге, каталізатором процесів руйнування підтримки російським населенням війни проти України з одночасним наростанням протиріч серед різних груп цього населення стануть вересневі вибори до Державної Думи РФ. Офіційна і підконтрольна Кремлю опозиція – комуністи  - задля нарощування електоральної підтримки вже чим далі тим більш активно починають вголос казати про загрози для Росії у випадку продовження війни в її нинішньому форматі. Про це також казатимуть ліберали із «Яблока» (єдина політсила, яка давно і послідовно виступає проти війни в Україні) та інші партії.

По-третє, паливна криза. Пікові потреби по паливу будуть у серпні-вересні, але вже зараз у третині російських регіонів є складнощі з пальним та обмеження на його продаж. Надалі ситуація буде тільки погіршуватися – успішні удари наших дронів по країні-бензоколонці продовжуються без зупинок. Як показує ситуація в Криму паливна криза тягне з собою «у прикупі» кризу продовольчу та інші суттєві негаразди.  

По-четверте, відсутність перемог РФ на фронті. Що безпосередньо веде до

п’ятого фактору  - неготовності підданих до безперервного погіршення умов їхнього життя з одночасною відсутністю компенсаторів  - великих перемог хоч за тридев’ять земель, демонстрації величі Росії, тощо-тощо. Від такого когнітивного дисонансу глибинного російського народу до висновку «Цар  - не справжній!» всього один невеликий крок. Доведено на практиці історією з останнім російським царем Ніколаєм ІІ в 1917 році.

Всі ці фактори мають зійтися разом не у найближчі дні, а у кінці літа. Черговий раз виправдавши існування феномену «серпневого прокляття» для російської влади. Бо у новітній історії Росії саме в серпні відбуваються великі потрясіння

В серпні 1991 — путч ГКЧП і повний розпад російської імперії в її радянському форматі. Сім років по тому в 1998-му, також в останній місяць літа  - дефолт РФ. Резонансна загибель атомної підводки «Курськ» на початку правління Путіна у серпні 2000-го (через місяць після катастрофи на питання Ларрі Кинга в ефірі CNN «Що трапилось з підлодкою «Курськ»» Путін відповів «Вона потонула»). В 2008 — війна з Грузією. В 2024  - наступ наших військ у Курській області.

У якому саме обличчі прийде серпнева катастрофа РФ цього року поки достеменно прогнозувати складно. Але те, що тряхне ворожу країну будь здоров – 100%.

…І знову щодо курсу російського «Ттитаніка» на айсберг. Чи може капітан Путін уникнути катастрофи, змінивши курс просто зараз? Відповідь  - ні. Тому що часу для маневру вже не залишилося. Капітан опинився у ситуації цугцвангу. Й прогрАє, що б він не робив. Весь вибір полягає в тому – чи зіткнеться російський велетень носом з айсбергом дуже швидко. Чи трохи виграє часу, й айсберг розпоре йому борт. Але в обох випадках незграбна жахлива махина путінської Росії приречена.

Завантаження...