Чи всі судді рівні перед ВРП?

Досліджуємо різницю в підходах.

Нещодавно Перша Дисциплінарна палата Вища рада правосуддя відкрила проти мене дисциплінарну справу – за скаргою Геннадія Сікалова. Ця скарга містить, зокрема, такі висловлювання на адресу мого чоловіка та мене:

"залучила свого співмешканця психопата Гавриленка І.М., який під виглядом "історика" чи "журналіста фрілансера";

"отриману інформацію Гольник Л.В. передала психопату Гавриленку І.М.".

Пункт 4 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" вказує: дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.

Пропозицію про відкриття дисциплінарної справи стосовно мене наполегливо обстоював і реалізував з третьої (!) спроби, через 383 дні (!) з моменту отримання скарги дисциплінарний інспектор Олексій Гура.

Ігор Гавриленко як мій представник вивчив досвід поводження пана Гури з подібними скаргами. З’ясувалося: в усіх інших випадках – за винятком мого! – дисциплінарний інспектор неухильно слідував вимогам Закону та виносив ухвали про залишення скарг без розгляду та її повернення скаржникам.

Ось приклади висловлювань, які Олексій Гура вважав неприйнятними:

"[…] називає суддів злочинцями що є приниженням честі й гідності. Зазначені висловлювання буквально містяться на кожній з дев’яти сторінок скарги […]" (з ухвали № 103/0/18-25 від 06.01.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/49350).

"[…] називає суддів злочинцями, їх дії по відправленню правосуддя – бандитськими, що є приниженням честі й гідності" (з ухвали № 1297/0/18-25 від 13.03.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/50993).

"[…] прямо звинувачує суддю […] у злочинній діяльності, застосовує образливі та зневажливі епітети" (з ухвали № 2231/0/18-25 від 29.05.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/52582).

"[…] скарга містить висловлювання, що ображають честь і гідність судді […], а також учасників судової справи, якої стосується скарги, а саме щодо вчинення ними злочинів" (з ухвали № 2533/0/18-25 від 26.06.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/53098).

"[…] скарга містить висловлювання, що ображають честь і гідність судді […], а саме суддя називається особою, що чинить злочини, фактично - називається злочинцем" (з ухвали № 2534/0/18-25 від 26.06.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/53099).

"Скарга містить образливі слова вжиті по відношенню до судді […], твердження щодо вчинення нею злочину та обвинувачення у злочинній співучасті з іншими учасниками справи, що не є прийнятним та не має толеруватися під час дисциплінарного провадження" (з ухвали № 2540/0/18-25 від 26.06.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/53112).

"Скарга містить образливі слова вжиті по відношенню до суддів Запорізького окружного адміністративного суду, твердження щодо їх корумпованості та зневажливі оцінки скаржника, що не є прийнятним та не має толеруватися під час дисциплінарного провадження" (з ухвали № 3400/0/18-25 від 25.09.2025 / https://hcj.gov.ua/doc/doc/54662).

"[…] скарга містить висловлювання, що відображає честь і гідність суддів та інших учасників справи, зокрема щодо людських та професійних якостей суддів, інших фізичних осіб (до прикладу: ""злочинці-посадовці", "лжесвідок", "шістка наркобаригі екс нардепа" тощо)" (з ухвали № 493/0/18-26 від 26.02.2026 / https://www.hcj.gov.ua/doc/doc/57451).

Окрім норми профільного закону свою абсолютно правомірну в таких ситуаціях позицію дисциплінарний інспектор Гура мотивував ще й такими положеннями – цитую його ухвали:

"Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68)";

"У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.

Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: "у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19)";

"[…] реалізація особами своїх прав, має здійснюватися, зокрема, з дотриманням принципу добросовісності, як одного з основних загальноправових принципів. В інакшому випадку, не-добросовісне здійснення своїх прав, здатне призвести до порушення прав інших осіб - "sic utere tuo ut alienum non laedas" (лат. "користуйся своїм правом так, щоб не зашкодити іншому")".

Тож у мене виникають закономірні запитання:

• чи є позиція дисциплінарного інспектора Гури О.П. стосовно мене об’єктивною та неупередженою?

• чи толеруватиме Вища рада правосуддя подвійні стандарти в діяльності свого дисциплінарного органу?