Як Михайло Федоров змінює Міноборони та де криються ризики реформи

Олександр Вегержинський, дослідник Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) 

У пʼятницю, 12 червня, в українській армії офіційно стартувала реформа, яку міністр оборони Михайло Федоров називає трансформацією Сил оборони.

У великому інтерв'ю телеканалу “1+1” очільник оборонного відомства розкрив деталі системних змін, які очікують на військових. Вони стосуються не лише перегляду термінів служби чи підвищення грошового забезпечення. Йдеться про зміну самої філософії управління армією. Головний інструмент нової команди - це ІТ-підхід та ухвалення рішень на основі аналізу великих масивів даних (Big Data).

Аудит на 300 мільярдів 

Перше, з чого почала команда Федорова після його приходу на посаду - масштабний внутрішній аудит. Перевіряючі прогнали апарат Міноборони та кожну окрему бригаду через жорстке сито зі 160 критеріїв. Фінансовий зріз показав: реальний дефіцит міністерства сягнув 300 мільярдів гривень.

Оскільки додаткових коштів з бюджету відомство не отримало, ставку зробили на внутрішні резерви. Завдяки відмові від неефективних та застарілих закупівель вдалося вивільнити 60 мільярдів гривень. Ці кошти перекинули на поточне грошове забезпечення бійців.

Цікаво, що саме за рахунок внутрішньої оптимізації за чотири місяці було законтрактовано більше БПЛА, ніж за весь минулий рік. Пріоритет змістився на технологічні дрони з оптоволокном та безпілотники класу middle-strike - їхні закупівлі підскочили одразу на 300% порівняно з 2025 роком.

Поліграф проти корупції та кінець ручного управління

Програма закупівель Міноборони оперує найбільшим бюджетом у країні, що роками приваблювало різні бізнес-інтереси, включаючи підсанкційних осіб та екс-посадовців. Для руйнування цих зв'язків міністерство почало масово застосовувати поліграф.

Посадовці відомства пройшли масові дослідження на “детекторі брехні”. Співробітників, які відмовилися від перевірки або не змогли її пройти, негайно звільнили.

Паралельно ліквідували одну з найпоширеніших схем - злив конфіденційної інформації виробникам зброї безпосередньо з закритих робочих нарад “Агенції оборонних закупівель”. Наразі такі контрзаходи стали систематичними, а матеріали одразу передають до СБУ та НАБУ.

Окрім того, закупівлі озброєння (зокрема дронів middle та deep strike) переводять на конкурентні тендери через систему Prozorro. Поділ на лоти та відсутність дискримінаційних вимог уже дають результат: у травні на закупівлі 155-мм снарядів вдалося заощадити понад 16% від очікуваної вартості. Мета міністерства - стабільно заощаджувати до 20% бюджету завдяки конкуренції.

Контракт на штурм: 460 тисяч та іноземний легіон

Заощаджені в тилу гроші дозволять запустити нову сітку грошового забезпечення військових. Головна ідея - виплати мають бути пропорційними ризику для життя та рівню відповідальності.

Міноборони вводить нові типи контрактів: на 6, 10, 14 та 24 місяці. З липня 2026 року фінансова модель армії виглядатиме так:

• Штурмовики на передовій: максимальне грошове забезпечення зростає до 460 000 гривень на місяць. Передбачено й бонуси: по 10 000 грн за кожен день на позиціях та 40 000 грн за день реального просування вперед. За рахунок високого фінансового забезпечення міністерство планує суттєво наростити залучення іноземних добровольців, піднявши їхню частку в штурмових підрозділах до 30–50%.

• Піхота на “нулі”: отримуватиме в середньому до 300 000 гривень з аналогічними добовими доплатами за позиції та штурмові дії.

• Топ-менеджмент війни: суттєво переглянуто посадові оклади командування. Зарплата командира корпусу зросла з 92 до 230 тисяч гривень, а командира бригади - з 50 до 150 тисяч гривень.

• Тил (IT, зв'язок, logістика): гарантований мінімум підняли до 30 000 гривень (базова зарплата 20 000 грн + фіксована тилова надбавка 10 000 грн). Це перше системне підвищення базової ставки для тилу з 2022 року.

На додачу бійцям гарантують чіткий механізм відстрочок від подальшої служби щонайменше на 6 місяців після виконання умов контракту.

СЗЧ: 100 днів на повернення

Проблема самовільного залишення частин давно набула загрозливих масштабів. З січня 2022 по вересень 2025 року було порушено майже 290 тисяч кримінальних справ за СЗЧ.

Статистичний аналіз великих даних виявив чітку кореляцію: високий відсоток СЗЧ прямо пов'язаний із відмовами командування у переведенні бійців до інших підрозділів. Для подолання цієї кризи міністерство запроваджує автоматичні переведення в межах корпусу, а також проект Mission control, що відстежуватиме реальний час перебування людини на першій лінії та якість її забезпечення.

Для військових, які пішли в СЗЧ до 12 червня 2026 року, створюють спрощений механічний шлях повернення. Вони мають рівно 100 днів - до 20 вересня 2026 року, щоб повернутися у стрій без проходження батальйонів резерву. Система автоматично запропонує їм переведення до топ-50 найефективніших підрозділів країни.

Рейтинг цих підрозділів розраховується алгоритмом на основі трьох критеріїв:

1. Ефективність ураження (завдані ворогу втрати).

2. Рівень збереження життів власного особового складу (показник професійності командира).

3. Динаміка на полі бою (утримання та деокупація територій).

Такий підхід має гарантувати, що військовослужбовець потрапить до професійного керівництва.

Оптимізм на папері, скепсис в окопі

План Михайла Федорова виглядає як прагматична бізнес-стратегія успішної технологічної корпорації. Тут є все: чіткі KPI, мотиваційні пакети та оптимізація витрат. Проте реформа вже стикається із серйозною критикою як серед військових, так і в цивільному секторі.

По-перше, військовослужбовці не на передовій висловлюють незадоволення рівнем тилових виплат. Приміром, 30 тисяч гривень для Києва чи інших великих міст - це скромні гроші, враховуючи, що оренда житла часто з'їдає половину цієї суми.

По-друге, залишається відкритим питання справедливості щодо термінів служби для тих ветеранів, які захищають країну ще з 2014-го чи 2022-го років. Нові короткі контракти з високою оплатою створюють певний дисбаланс у сприйнятті мотивації “старих” і “нових” бійців. Не вирішується питання  завершення військової служби (так звана “демобілізація”)  для людей, які воюють з 2022-го року. Їх не відпускають з фронту, а пропонують підписати контракт на 24 місяці (для бойових контрактів). А демобілізація буде проводитись за певною квотою, яку планують оголосити восени.

Окрім того, через вимушений брак відкритих даних під час війни, громадянське суспільство позбавлене можливості контролювати хід цих реформ у режимі реального часу. Ми не можемо перевірити деталі фінансового аудиту чи результати поліграфів. Декларовані зміни та цифрові алгоритми мають довести свою життєздатність на практиці.

Сам Михайло Федоров підкреслив, що озвучені кроки - це лише перша фаза трансформації, яка б'є по найбільш наболілих проблемах, які в армії не вирішувалися роками.