Скандал з полком "Скеля": потрібні системні рішення

Тортури не можна виправдати нічим. Якщо свідчення зі статті Бабель про полк "Скеля" підтвердяться, для винних і керівництва підрозділу має настати невідворотне покарання. Мені б дуже хотілося побачити реакцію Головнокомандувача та Верховного Головнокомандувача на цю резонансну історію.

З вашого дозволу, пропущу пояснення, що воюючи проти pociян, ми не можемо перетворюватися на них. Ми всі дорослі люди і розуміємо це без пафосних заяв політиків. Також ми не можемо забувати, що СКЕЛЯ 425 виконує надскладні задачі і там служать дійсно героїчні люди.

Та видається, проблема системна і для її розв'язання потрібні системні рішення:

1. Посилити Офіс Військового омбудсмана — Верховна Рада досі не ухвалила закон, за яким команда Ольга Решетилова може складати бодай адмінпротоколи.

2. Розмежувати повноваження Офіс Омбудсмана України (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) та Військового омбудсмана в цій сфері, між якими зараз немає організованої співпраці. Дивно мати дві структури, які мали б стати запобіжниками проти порушення прав людини у війську, але жодна з яких не спрацювала. Ще дивніше, коли Дмитро Лубінець висвітлює в медіа та у своїх соцмережах випадки так званої неправомірної мобілізації чи неякісного ВЛК — у кращих традиціях політиків, що готуються до виборів. Його популістська активність в освітніх питаннях тільки посилює це враження, але про це окремо.

3. Окреме питання до процедури перевірок у "Скелі" та інших підрозділах. Якщо про приїзд комісії попереджають заздалегідь, як зробив Дмитро Лубінець, то чого потім дивуватися, що не вдається знайти порушення? Очевидно, процес перевірок треба переглянути.

4. ⁠Звісно, за катування й насилля щодо мобілізованих мають відповісти командири та інструктори, провину яких доведуть. ДБР вже розпочало розслідування перевищення службових повноважень, командира "Скелі" Юрія Гаркавого тимчасово відсторонили. Але є ризик, що розслідування не виявить нічого, або процесуальні документи будуть підготовлені неякісно. І навіть при виявлених порушеннях командир отримає максимум догану, а поготів якщо його захищатиме Олександр Сирський особисто. Тому нам необхідно покращувати спроможність Державне бюро розслідувань, зараз це вкрай слабка структура із текучкою кадрів, слідчими, що ігнорують власні обов'язки, неспроможні навіть протоколи про СЗЧ нормально скласти.

Але я також хочу написати про інше. Ми маємо чесно визнати, що нарко та алкозалежність у війську — це велика біда. Ба більше — зараз до ТЦК потрапляє багато чоловіків, які явно не мають базової освіти, а подекуди не вміють читати. Так, в Україні 2026 року.

І з одного боку, ми не можемо звільнити від служби всіх, хто має проблеми з речовинами, і мобілізовувати лише людей, що ведуть здоровий спосіб життя. Або не призивати тих, хто погано вчився у школі чи не закінчив її.

Але з іншого боку, якщо частка залежних і неписьменних така велика, — це ставить питання про вибірку людей, що потрапляють до війська та про її справедливість. Кого мають мобілізовувати, якщо всіх освічених, успішних і здорових забронювали? Суспільству треба чесно відповісти на питання, а кого треба призвати до війська, щоб наповнити бригади і мати змогу поміняти тих, хто служить 5-й рік?