Науседа в ролі посередника між Навроцьким та Зеленським

Якщо литовському президенту Гітанасу Науседі дійсно вдасться виступити в ролі посередника між польським так українським колегами, це буде ще однією іронією долі і нагадуванням, що в світі от уже багато десятиріч поспіль нічого не змінюється.

У 1386 році поляки запросили на королівський трон литовського великого князя з династії Гедиміновичів. У подальшому симбіозі Великого Князівства і корони саме короні вдалося на довгі сторіччя отримати цивілізаційну першість, так що навіть такі литовські генії як Чюрльоніс, на початку вважали себе представниками польської культури. У 1920 році відновлена Польща захопить Вільнюс з околицями, проголосить на цій території Респібліку Серединної Литви і згодом її анексує (нічого не нагадує?), що призведе до 20-річного конфлікту із відновленою Литвою.

І все ж таки вже у новому сторіччі саме литовський президент намагається переконати свого польського колегу зберегти здоровий глузд. І таким чином нагадую, що у Речі Посполитій саме Велике Князівство, до складу якого аж до Любліна входили землі історичної України, було осердям толерантності, пошуку компромісів і здатності знайти спільну мову між людьми різного етнічного походження і віри.

Можливо, якби у цій супердержаві далекого минулого саме Велике Князівство Литовське було б на першому місці, багатьом кризам вдалося б запобігти і зараз не потрібно було б нікого мирити.