Хто і як годує Україну: розпочинаємо велике дослідження системи соціального харчування

Протягом останніх тижнів тема шкільного та лікарняного харчування несподівано опинилася в центрі гострої публічної дискусії.

Одні говорять про неефективність кейтерингу та необхідність повернення до власних харчоблоків. Інші застерігають від ризиків демонтажу централізованої системи. Лунають звинувачення у монополізації ринку, заяви про можливість багатократної економії бюджетних коштів, претензії до якості їжі та вимоги посилити контроль.

Проте що глибше ми вивчаємо цю тему, то очевиднішим стає: суспільна дискусія сьогодні значно випереджає кількість об’єктивних даних.

Нам говорять, що одна модель дешевша за іншу. Але де повна порівняльна економіка?

Нам говорять про якість. Але де зіставні результати перевірок різних моделей організації харчування?

Нам говорять про необхідність контролю зовнішніх операторів. І це беззаперечно. Але як контролюється робота власних харчоблоків державних і комунальних закладів?

Особливо — закладів закритого типу, де можливості громадського контролю та зовнішнього спостереження об’єктивно обмежені.

І нарешті, найпростіше запитання: чи хтось узагалі запитував людей, чого вони очікують від системи соціального харчування і чого в ній побоюються найбільше?

Саме тому Рейтингове агентство EliteExpert розпочинає довгостроковий дослідницький проєкт, присвячений системі шкільного, лікарняного та іншого соціального харчування в Україні.

Першим етапом стане Одеса — місто, де сьогодні ця тема набула особливої гостроти. Надалі ми плануємо розширювати географію дослідження та вивчати ситуацію в інших великих містах України.

Не шукати зручної відповіді

У цього дослідження не повинно бути заздалегідь написаного висновку.

Ми не збираємося доводити, що кейтеринг завжди кращий за власний харчоблок. Або навпаки.

Наше завдання — з’ясувати, яка система насправді забезпечує якість, безпеку, економічну ефективність, стійкість і можливість реального контролю.

Для цього необхідно порівнювати не окремі ефектні цифри, а повну вартість різних моделей.

Якщо йдеться про власний харчоблок, необхідно враховувати не лише вартість продуктів, а й оплату праці персоналу та обов’язкові нарахування, комунальні витрати, вартість обладнання та його обслуговування, амортизацію, санітарні заходи, лабораторний контроль і виконання вимог у сфері безпечності харчових продуктів.

Якщо йдеться про зовнішнього оператора, необхідно аналізувати вартість послуги, якість харчування, виконання договірних зобов’язань, вагу та склад порцій, дотримання температурного режиму, результати перевірок і реакцію на виявлені порушення.

Правила контролю мають бути однаково жорсткими для всіх.

Від документів до реальної тарілки

У межах проєкту ми плануємо досліджувати весь ланцюг організації соціального харчування.

Хто ухвалює рішення про вибір моделі?

Як розраховується її повна вартість?

Хто закуповує продукти?

Як перевіряються їх фактична кількість та якість?

Як ведеться складський облік?

Як контролюється списання продуктів?

Як перевіряється вага порції?

Чи відповідає кількість оплачених порцій кількості людей, які фактично отримали харчування?

Окремим напрямом дослідження стане система контролю в установах з обмеженим доступом.

Психіатричні лікарні, інтернати та інші заклади закритого типу потребують особливої уваги. Пацієнти та підопічні таких установ не завжди можуть самостійно повідомити про проблему або захистити свої права, а можливості зовнішнього спостереження там суттєво обмежені.

Тому необхідно з’ясувати: хто, крім адміністрації самого закладу, здатний контролювати шлях бюджетних коштів і продуктів — від накладної до тарілки пацієнта?

Що думають самі люди?

Документи та економічні розрахунки — лише одна частина дослідження.

Друга — громадська думка.

Ми хочемо зрозуміти, що люди вважають головним ризиком у системі соціального харчування: низьку якість їжі, корупцію, відсутність контролю, санітарні порушення, монополізацію ринку, непрозорість закупівель чи можливість раптового зриву харчування.

Яка модель викликає більше довіри?

Чи змінюється ставлення до кейтерингу або власного харчоблоку, якщо система передбачає незалежний аудит, відкриті результати перевірок, публічні показники якості та реальну відповідальність за порушення?

Кому люди готові довіряти в цій темі: лікарям, дієтологам, технологам харчування, керівникам установ, батьківським комітетам, журналістам, органам влади чи незалежним аудиторам?

Саме тому проєкт передбачатиме кілька напрямів роботи: аналіз відкритих даних та офіційних документів, інформаційні запити до органів влади, експертні інтерв’ю, якісні соціологічні дослідження та кількісні опитування.

Починаємо з Одеси

Одеса стане першою дослідницькою платформою проєкту.

Сьогодні тут одночасно обговорюються якість шкільного та лікарняного харчування, робота великих операторів, стан власних харчоблоків, вартість різних моделей, конкуренція та ефективність контролю.

Ми хочемо відокремити факти від інформаційного протистояння.

У межах першого етапу проєкту EliteExpert розпочинає збір офіційної інформації, аналіз чинних моделей організації харчування та підготовку соціологічного блоку дослідження.

Наступним кроком має стати відкрита експертна дискусія за участю фахівців у сфері харчування, лікарів, дієтологів, технологів, представників закладів, батьківської спільноти, громадськості та органів влади.

Після Одеси географія проєкту розширюватиметься.

Нам важливо порівняти, як організоване соціальне харчування в різних містах України: які моделі використовуються, скільки вони насправді коштують, які результати дають і наскільки прозорою є система контролю.

Можливо, за результатами дослідження з’ясується, що універсального рішення для всіх установ не існує.

Можливо, оптимальною є змішана модель.

Можливо, для шкіл, лікарень та закладів закритого типу потрібні різні підходи.

Але ці висновки мають з’явитися після дослідження, а не до нього.

Тому що соціальне харчування — це не суперечка про те, кому дістанеться контракт або чий харчоблок кращий.

Це питання про те, як держава годує дітей, пацієнтів і людей, які від неї залежать.

І тут суспільству потрібні не гасла.

Потрібні цифри, факти та система контролю, якій можна довіряти.

Олена Овчинникова
керівник Рейтингового агентства EliteExpert
голова Міжнародного експертного клубу