Армія і шаблонні рішення

Армія полюбляє шаблонні рішення...

Командиру думати не треба, зробив по стандартній схемі і ОК. Правда, війна трошки змінилася, і рішення які нормально працювали в середині 80х вже можуть вийти боком.

Під Мирноградом ми жили на хуторі на околиці міста. Навколо періодично прилітало, але ми знаходились доволі далеко від локацій, потенціально цікавих для ворога. Єдине, що трошки нас напрягало в плані сусідства – то велике старе АТП (авто транспортноє прєдпріятіє) метрів за 300-400 від нашої хати. Коли ми заїхали на той хутір, поруч з АТП вже була дірка в землі від ворожого КАБа, а на подвір’ї валялося військове сміття. Хтось там стояв і дуже швидко звалив після прильоту.

Проходить декілька тижнів. Ми мотаємось на виходи, повертаючись до хутора, щоб трохи перепочити дві-три доби. І тут бачимо що на АТП заїхали військовослужбовці. Чуть не батальйон приїхав. Технікі дофіга, солдатікі повзводно в магазин бігають…

Техніку сховали в ангари, звісно. Але ж підрозділ так просто не сховаєш. З’явились антени старлінків, і не тільки. Військовослужбовці бродять туди-сюди толпами. На воротах людина в цивільній куртці, але в таланах і з калашом за спиною. Ну і ваєнні машини переодично через ворота їздять.

Якось пересіклись в місцевому магазині з цими військовими. Кажемо:

- Що ж ви там стали? Туди вже прилітало. Розвідувальні крила постійно над містом літають. І з неба вас видно, і серед місцевих є ждуни, які стуконуть куди треба.

- Та пох. Там норм, ангари, будівлі. Жити комфортно, все під боком…

Ага, комфортно….

Проходить ще пару тижнів. Щось недалеко від нас як жахне вночі… Скло посипалось, вхідні двері відчинились…

Зранку їдемо повз АТП – поруч з забором дві воронки, забор завалився, кришу найближчого ангару знесло. Всередині нікого немає, всі антени пропали…

Вобщєм , плюс мінус пощастило… КАБи промахнулись метрів на 100…

Проходить ще пару тижнів. Їдемо повз ворота АТП, і бачимо що туди знову заїжджає техніка, солдатікі перед парканом палять…