12219 відвідувачів онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Про напад на військових ТЦК у Львові

напад на тцк

Напад на військових ТЦК у Львові.

Перевернута службова машина. І імпотенти органи влади, які це все дозволили. Ось що маємо на 12 рік війни з росією.

І коли я кажу про пройобану мобілізацію і те що потужна реформа МО не спрацює - я говорю зокрема і за це.

  • Найстрашніше навіть не те, що це сталося.
  • Найстрашніше - що це вже майже нікого не дивує.

Ми прийшли до ситуації, коли в країні, яка пʼятий рік веде повномасштабну війну з росією, люди готові нападати не на ворога, а на своїх військових.

Бо роками накопичувалися страх, недовіра, розчарування і повне нерозуміння того, що відбувається.

І за те, що відбувається - несе відповідальність не тільки суспільство.

Влада багато років робила і робить вигляд, що мобілізація - це проблема виключно військових.

Замість чесної розмови з людьми були мовчання, суперечливі рішення, відсутність зрозумілих правил і постійне перекладання відповідальності.

Політики не ходять по дворах вручати повістки.

Міністри не пояснюють людям, чому мобілізація саме така.

Депутати не зустрічаються щодня з агресією на вулицях.

Усе це залишили військовим.

Фактично держава сказала - "вам потрібні люди - ви й забезпечуйте собі мобілізацію".

А потім здивування і догани командирам - бо а чого на позиції, яку має тримати хоча б 8 чоловік - сидить 2 людини.

І відповідно саме військові стали обличчям усіх провалів державної політики.

Люди бачать перед собою не Кабмін, не Верховну Раду, не Офіс Президента.

Вони бачать військового у формі.

І саме він отримує весь удар -словесний, моральний, фізичний.

При цьому держава роками не створила відчуття справедливості.

Одні служать із перших днів війни без ротацій.

Інші знаходять способи не служити взагалі.

Одні повертаються без кінцівок.

Інші демонструють в соцмережах, як чудово живуть за кордоном.

Саме це породжує лють.

А коли лють не знаходить відповіді від держави, вона шукає найближчу мішень.

Нею стає військовий із ТЦК.

Але є одна річ, яку потрібно сказати чесно.

Напад на військового не вирішує жодної з цих проблем.

Перевернута машина не зробить мобілізацію справедливішою.

Побитий військовий не поверне людей із фронту.

Спалений автомобіль не зупинить російські ракети.

Єдине чого досягають такі дії - ще більшої ненависті всередині країни, яка й так воює за своє існування.

Якщо система мобілізації потребує змін - її потрібно змінювати.

Якщо потрібна реформа ТЦК - її потрібно проводити.

Якщо потрібна чесна державна політика щодо служби, ротацій, демобілізації та рекрутингу - її потрібно створювати.

А ми продовжуємо бавитися в рейтинги та тішити себе думками про вибори.

Але поки влада мовчить, не бере на себе політичної відповідальності та залишає військових сам на сам із суспільством, подібних історій буде лише більше.

А проблема в тому, що держава втратила довіру значної частини суспільства. І замість того, щоб цю довіру відновлювати, вона дозволила зробити військових громовідводом для всього накопиченого невдоволення.

І це одна з найнебезпечніших тенденцій для країни, яка досі веде війну за власне існування.

А і моє любиме - виходить що нові контракти від МО це не чарівна пігулка наповнення війська. Бо якщо людині пофіг навіть на високу збільшену зарплату й можливість самостійно обрати місце служби, то проблема явно не в умовах контракту. 

Бо з усіх цих тіпів, яких ми бачили на відео - абсолютний нуль пішли сьогодні зранку в центри комплектації і обрали собі посаду у війську та підписали нові контракти.

Завантаження...