Прорив крізь чиновницький формалізм: Кабмін оновив правила логістики для "швидких" під тиском медиків
Маємо подію, яку без перебільшення можна назвати колосальною перемогою медичної спільноти! Сталося те, за що ми з колегами боролися роками доводячи очевидні речі. В останні дні своєї роботи Кабінет Міністрів нарешті ухвалив революційне рішення, яке докорінно змінює підходи до розміщення пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги!
Це перемога над заскорузлою бюрократією! Відтепер ніяких "паперових" нормативів та прив'язок до відірваних від життя адміністративних меж. Пункти базування "швидких" (включаючи створення надважливих тимчасових пунктів!) визначатимуться виключно за критеріями реального життя: фактичним часом доїзду до пацієнта, станом доріг, безпековою ситуацією та реальним розселенням людей.
Це саме той підхід, про який практикуючі лікарі кричали з перших днів повномасштабної війни! Війна перевернула все. Мільйони переселенців, щоденні обстріли цілих районів, знищена інфраструктура… Працювати за лекалами мирного часу в таких умовах — це був чистий абсурд і злочин проти пацієнтів. Система була зобов'язана адаптуватися під реалії, а не змушувати стікаючу кров'ю людину чекати на бригаду, бо "так написано в застарілих інструкціях". Те, що голос медиків-практиків нарешті переважив чиновницький формалізм — це наш спільний результат.
Але давайте без ілюзій. Сама по собі постанова уряду — це лише виграна битва, а не вся війна. Попереду найважче — реалізація. Ми маємо жорстко контролювати, щоб на місцях, у регіонах, чиновники знову не звели цю перемогу до чергової "галочки" у звітах. Бо кожен провал у впровадженні — це втрачені хвилини. А кожна втрачена хвилина в екстреній медицині — це чиєсь життя!
І ми не зупинимося на логістиці. Є ще купа кричущих проблем, які потрібно випалювати розпеченим залізом. По-перше, робота бригад під час повітряних тривог. Скільки ще можна про це говорити?! Швидка допомога НЕ МАЄ ПРАВА зупинятися тоді, коли летять ракети і допомога потрібна найбільше! Медикам негайно потрібні чіткі, залізобетонні правові механізми роботи в умовах воєнної загрози, зрозумілі алгоритми дій та тотальний рівень захисту — як юридичного, так і фактичного. Лікар повинен рятувати життя, а не думати, чи не зроблять його потім "винним" за роботу під обстрілом!
По-друге — матеріальне забезпечення. Доїхати швидко — це лише пів справи. Бригада має прибути до пацієнта, озброєна до зубів найсучаснішим обладнанням, медикаментами та розхідниками.
Ми всі добре пам’ятаємо, до чого призводить злочинна "економія" на екстреній медицині. Згадайте страшну трагедію на трасі Одеса-Миколаїв, яка забрала життя 12 людей… Медики, які першими прибули на те пекло, просто не мали фізичної можливості надавати допомогу при такій кількості критичних пацієнтів одночасно! Кожен апарат ШВЛ, кожен дефібрилятор і кожен специфічний препарат — це межа між життям і смертю. Досить працювати за жебрацьким принципом "що є — тим і рятуємо"! Держава зобов'язана забезпечити медиків ВСІМ. Крапка.
Рішення уряду — це потужний сигнал того, що голос медичної спільноти став силою, з якою почали рахуватися. Але це лише початок великого генерального прибирання в системі охорони здоров'я. Рухаємося далі і змусимо систему працювати на людей!
