Шанс урятувати Полтавський ГЗК від Жеваго. Що вирішить суд?

У понеділок, 27 липня, у Харкові суд розглядатиме законність відкриття провадження у справі про банкрутство Полтавського ГЗК. Комбінат входить до групи Ferrexpo, кінцевим бенефіціарним власником якої є підсанкційний Костянтин Жеваго.

За наявною інформацією, в кращий традиціях часів Януковича, Жеваго організовує відправлення працівників комбінату автобусами до Харкова. Мета очевидна — створити масовку під судом і тиснути на суддів.

Особливий цинізм полягає в тому, що Жеваго – до якого застосовані санкції через співпрацю з РФ – відправляє людей до міста, яке перебуває під постійними обстрілами держави-агресора та в якому щодня гинуть люди. Сам Жеваго залишається у безпеці у Франції, у своїй віллі за 60 млн Євро ­– а ризикувати життям та здоров’ям мають працівники комбінату.

Так, слово "банкрутство" звучить загрозливо. Але сьогодні саме ця процедура дає шанс урятувати підприємство, фактично усунувши від управління Жеваго, який довів одне з найкращий підприємств України до критичного стану.

Пропоную подивитись на ситуацію в динаміці.

Як відомо, головним покупцем продукції Полтавського ГЗК є материнська компанія Ferrexpo AG. Комбінат виробляє залізорудні котуни та концентрат і продає їх швейцарській структурі за мінімальною ціною. Ferrexpo AG перепродає продукцію кінцевим покупцям за ринковими цінами та отримує основний прибуток.

Простіше кажучи: продукцію виробляють у Полтавській області, а гроші залишаються за кордоном. Однак, з початком війни – і цього стало замало.

Починаючи з 2022 року, Ferrexpo AG перестало платити за контрактами з Полтавським ГЗК та повертати валютну виручку в країну. Станом на сьогодні, борг Ferrexpo AG перед комбінатом перевищує 620 млн доларів, що відображено в офіційній звітності Полтавського ГЗК.

Водночас сама Ferrexpo також на межі фінансового краху. Акції Ferrexpo більше не торгуються на Лондонській біржі, а рада директорів нещодавно офіційно повідомила, що на рахунках компанії залишилося лише 17 мільйонів доларів — цього вистачить приблизно до кінця серпня 2026 року. Далі – банкрутство.

Якщо борг перед Полтавським ГЗК становить понад 620 мільйонів доларів, а у Ferrexpo на рахунках лише 17 мільйонів, то де гроші? Питання, очевидно, риторичне, проте його задають навіть австрійські депутати – нагадуючи, що до війни Ferrexpo виплатило своїм акціонерам, в тому числі Жеваго, який має більше 50% акцій, понад 1 мільярд євро дивідендів.

Одночасно навколо Полтавського ГЗК роками паразитують та заробляють десятки пов’язаних з Жеваго компаній. Показовий приклад — ТОВ "Феррострой", зареєстроване за тією самою адресою, що й комбінат, якою фактично керує родич Жеваго Олексій Шалаєв.

"Феррострой" отримує від комбінату замовлення на будівельні та ремонтні роботи. Якщо до війни виручка "Феррострою" була на рівні 800 млн грн в рік, а сьогодні становить більше ніж 2,5 млрд грн. І це в той час, коли дохід Полтавського ГЗК обвалився майже втричі у порівнянні з довоєнним періодом. Це виглядає не як звичайна господарська діяльність, а як фінансова аномалія. Комбінат бідніє, а пов’язаний підрядник заробляє.

Куди йдуть гроші підприємства показала справа про хабар колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Розкриті публічно матеріали кримінального провадження свідчать, що гроші для хабара надходили з рахунків Полтавського ГЗК, а одним із ключових учасників переговорів був начальник служби безпеки комбінату. Його дочка працювала юристкою у фірмі адвоката Олега Горецького – іншого фігуранта цієї справи.

Тому сьогодні йдеться не про знищення Полтавського ГЗК, а про його порятунок. Про шанс вирвати підприємство із системи, в якій сотні мільйонів доларів зникають за кордоном або осідають у пов’язаних структурах.

Чому Жеваго так боїться банкрутства? Для нього це означає втрату контроль над комбінатом та можливості виводити кошти на пов’язані компанії. Для Полтавського ГЗК – навпаки: зміну збиткової моделі продажу продукції, повернення дебіторської заборгованості, перевірку всіх договорів і припинення співпраці з компаніями, які роками збагачувалися коштом підприємства. Це можливість залишити зароблені комбінатом гроші на комбінаті – для виробництва, зарплат, податків і розвитку.

Але Полтавський ГЗК – це не Жеваго. Це тисячі працівників, їхні родини, місто Горішні Плавні та одне з найбільших промислових підприємств України. Комбінат не має залишатися заручником людини, яка є основною причиною цієї кризи. Жеваго захищає не підприємство і не людей. Він захищає власний контроль над грошовими потоками Полтавського ГЗК.

27 липня харківський суд вирішуватиме значно більше, ніж долю одного банкрутства. Настав час рятувати не Жеваго — а комбінат.