Як нам виграти війну - 1 частина

Згідно з опитуванням КМІС, більше 80% українців вірять, що Україна переможе у війні з росією, і тільки 3% вважають, що переможе росія. Чудово! Але черг в війсккомати (ТЦК) немає. 

Припустимо навпаки - черги є, військо повністю укомплектоване, є навіть постійний резерв для планових ротацій і демобілізації тих, кому за пʼятдесят, і хто воював більше трьох років. Що тоді?.. Ми виграємо війну?..

Що взагалі означає виграти війну?.. Повернути окуповані території, Крим, війти на границі 1991 року, чи взяти москву?.. Окей, нам це вдалося - ми повернули свої території. Чи закінчиться війна?.. - Ні. 

Росія проведе мобілізацію, і виставить проти нас вдвічі, втричі більшу армію, почне наступати з півночі, і, можливо, знову з Білорусі, і, можливо, застосує тактичну ядерну зброю. 

Дехто вважає, що війна закінчиться після "обовʼязкового" і "неминучого" розпаду росії. Це, безумовно, приємний для нас варіант, проте фантастичний - окрім завжди мʼятежних республік північного Кавказу, поки що не помітно ніяких рухів від москви. До того ж, Захід, Європа, Штати, страшенно бояться дезінтеграції росії через побоювання втрати контролю над чисельною ядерною зброєю і її виробництвом. 

Розраховувати на революцію в росії теж не варто. Путін міцно тримає владу, і навіть, якщо він раптом помре, на його місце прийде новий цар, можливо не такий людожер, але точно не той, хто зупинить війну з Україною, тому що зараз існує певний консенсус між елітою і підданими імперії стосовно "українського питання" і місця росіі в новому світі. 

Війну на виснаження ми не виграємо, навіть якщо захід подвоїть допомогу. Тут проста арифметика: якщо росія запускає по Україні кожен місяць - умовно - 100 балістичних ракет, 100 крилатих ракет і 10 тис ударних дронів, то ми повинні  виробляти і запускати в 3-4 рази більше ракет і дронів по обʼєктах на території ворога, з урахуванням території, чисельності і щільності населення, щоб зрівнятися в масштабах руйнувань. І ще нам потрібно кидати свої КАБи в таких саме кількостях, як це робить ворог, щоб так само руйнувати прифронтову інфраструктуру, або всерйоз зайнятися протидією носіям КАБів. 

Поки в нас немає в достатньої кількості ні балістичних ракет (400 штук на місяць), ні крилатих ракет (400), ні ударних дронів (40 тис), ні великої кількості КАБів, і немає протидії КАБам, війна на виснаження приведе до суттєвої руйнації України, коли росія буде почуватися ще тільки на чверть зруйнованої. 

Можна або вести війну "вічно", за умови постійної західної допомоги - до повного руйнування України і критичного скорочення людського потенціалу (виробники зброї за цей час стануть мультимільярдерами). Вести війну, намагаючись дочекатися маловірогідного розпаду росії, смерті путіна, міфічної "змови еліт", падіння метеорита на москву, військової допомоги дружніх інопланетян, тощо. 

Або погоджуватися на умови путіна - віддати ще території без бою, відмовитися від повного суверенітету, і очікувати нової війни до повної втрати незалежності. 

Або примусити путіна до миру на безумовно компромісних, але більш підходящих для нас умовах, показати російській еліті і мешканцям імперії, що воювати з нами небезпечно.

Як це зробити?.. Треба розуміти логіку дій ворога, його цілі на даному етапі війни, його больові точки, щоб прийняти правильні рішення.

/Це перша частина моєї великої статті, яку ніхто не береться публікувати/

PS Мені дорікають, що я не оптиміст, що відбираю у людей віру в перемогу. Так, я не популіст. Нагадую слова Черчилля, з якими він звернувся до нації під час війни: "Я не обіцяю вам нічого, крім піта, крові і сліз!.." Нація зрозуміла, згуртувалася і перемогла. Це і є справжній оптимізм, побудований на реалізмі.