Картонний парадокс

Вертатися на посаду міністра оборони Федорову політично НЕ вигідно.

У цьому полягає картонний парадокс: вулиця вимагає того, що знищить їхнього улюбленця, адже Федорову набагато вигідніше втримувати свій рейтинг за рахунок опозиції до влади.

На місці кліки було б хитріше мерщій екс-міністра вертати на посаду – і за 2-3 місяці його рейтинг вернеться до першопочаткових 5%. Адже спалах Федорова детермінований лише його відставкою. Більше нічим.

Якщо він мітить на незалежного політичного гравця – йому ні в якому разі не можна вертатися в обойму кліки. Інакшими словами: картонні мітинги вимагають для Федорова найгіршого – того, що обнулить його стрімкий старт.

Таке вже сталося з Будановим: маючи зашкальну підтримку, він її миттєво здув, погодившись на посаду глави офісу президента, і тепер Буданов аж 5-й у рейтингу. Бо приляг під царя.

У 2010 році аналогічне здуття сталося з Тігіпком: маючи 3-є місце в країні, Тігіпко дав себе поглинути януковицькій банді, пішов в уряд і цим так же стрімко завершив свою політичну кар’єру, як і почав.

Все те саме буде з Федоровим – якщо він вернеться в Міноборони. Ресурсів наодинці воювати з картелем у нього нема, а безневинно-непідкутій профанній картонній бульбашці вмить стане все по барабану, коли її вимогу "верніть Мішу" візьмуть та й виконають.

Одним словом: Федоров має політичне майбутнє лише тоді, коли заявить себе противником кліки, яку він будував усі ці роки.