Щодо дискусії довкола мобілізації жінок

Зараз активно почали обговорювати тему мобілізації жінок. Оскільки я висловлювалася давно про це і неодноразово виступала як прихильниця цієї ідеї, маю і зараз що сказати.

І почну з того, що підготовку суспільства до такої необхідної спроможності як мобілізація певних категорій жінок до війська - на жаль, не проведено. А цю підготовку треба було починати ще у 2022 році і йти вона мала в першу чергу через комунікацію про таку перспективу, її необхідність та заяву держави про те, що жінки потрібні їй у війську. Такої комунікації не було і нема зараз. Є історії і комунікація таких як ми, жінок, що добровільно приєдналися до війська, багато в чому саме наші приклади заохочували інших жінок приєднуватися і долати всі складнощі, але на рівні держави ні разу не було заявлено до жінок, що ви потрібні в обороні, в армії, і створимо для вас можливості. Таку комунікацію потрібно було починати задовго до впровадження заходів мобілізації, а якщо вони плануються - її треба починати уже. З чітким планом.

Хоча, час війни на виснаження - обʼєктивно не найкращий для цього, порівняно з 2022 роком. Однак, я вважаю, що ніколи не пізно поставити цю спроможність в стратегію.

Як не парадоксально, але для мобілізації жінок у військо - треба готувати саму армію і чоловіків, яких у ній більшість. Багато з них неготові і не вірять в цю ідею з тих, чи інших міркувань. Не у всіх в підрозділах були жінки, і не всі бачили, як ефективно можуть жінки працювати. Дестигматизація можливостей жінки у війську та нашої масової присутності - основна світоглядна задача, яку варто було вирішувати планомірно з 2014 і 2022 року. Але воно ішло самопливом, і, на мій погляд, досягло значно менших результатів, ніж могло би. Але ніколи не пізно почати це робити. І якщо вона є на горизонті - я залюбки б долучилася до цього процесу, виходячи зі свого майже 7-річного досвіду в армії.

Потрібно визначити категорії жінок, які потрібні війську, посади, на яких вони потрібні (думаю, це в першу чергу БПЛА) і сказати, що вони потрібні державі в обороні. Першим кроком - я б запустила спеціальні строкові контракти для жінок з виплатою за підписання, та пунктами, які гарантуватимуть їм вигідні умови та ставлення з повагою та без стигми в армії, що дуже часто відлякує талановитих реалізованих жінок від добровільного приєднання до армії.

Не варто на цьому етапі очікувати великого приєднання, але якась кількість їх підпише. Можливо, ця кількість навіть здивує. Жінок ніколи не кликали в нашу армію, тому знати як вони себе поведуть коли їх покличуть - важко.

Як завжди, знайдуться ті, хто скаже, що жінки будуть ненадійним особовим складом через те, що зможуть списатися по вагітності. Але я вважаю, що таких жінок не буде більше, аніж чоловіків на нинішньому етапі війни, які ідуть в сзч або списуються по різних причинах, законно і не дуже. На заміну все одно прийде інша, та і вагітність для сучасної жінки в час війни - далеко не завжди найкраща опція порівняно зі службою. Це не два пальця об асфальт, як чомусь міркують собі багато чоловіків.

Я вважаю, що наша армія стане набагато сильнішою, якщо до неї приєднаються через контракти чи мобілізацію жінки. Вважаю, що чимало жінок прийде по повістках самі без примусу, якщо всі канали комунікації держави покличуть їх.

Для багатьох чоловіків у етапі війни на виснаження обовʼязок оборони - став тягарем, який ще й демонізувала пропаганда. Для жінок, яких ніхто ніколи не кликав у армію в нашому досі переважно традиційному суспільстві, - це стане нагодою проявити себе і виплеснути давно накопичену лють.

Вся справа у планомірній підготовці та правильній комунікації з різними категоріями, від яких залежить успіх такої мобілізації.

Системність і відповідальність, притаманна багатьом жінкам, коли вони беруться за роботу в армії - це величезний ресурс, який має розглядатися в плані стратегії як спроможність держави в обороні.

Сподіваюся, те, що я тут довго описала - уже і так опрацьовують.