"Концтабір"

Настя Каменських і Потап не хочуть жити у концтаборі, адже вони - вільні люди. А не якісь раби.

А загалом, ось ця тема про "нас змушують розмовляти українською" і так раніше юзалася, а зараз цієї хуєти суттєво побільшало. Це розкручується ботами і корисними ідіотами, серед яких багато начебто не ідіотів.

Механізм класичний - взяти ситуацію і суттєво її гіперболізувати. Приміром, люди мають виконувати закон про мову - розмовляти українською у школах, на роботі, з клієнтами, в медіа, на публічних виступах і тд. Поза цим говоріть як хочете. Це ж не важко і цілком лягає в частину професійних обовʼязків. У мене тато чудово розмовляв українською на роботі і російською вдома й навіть думки не було, що це примус і позбавлення свободи.

Але навіть це стає приводом для обурень, вересків про концтабір і нарікань, що ж не можна змушувать! Треба лагідно. І чомусь ця лагідність стосується лише виконання мовного закону, а не, наприклад, сплати податків чи інших правил. Чому мені комсомольці забороняють ставати на місця для водіїв з інвалідністю? Чому я повинна ставати хрін зна де? Я хочу біля входу в магазін! Можна якось лагідніше?

І це так відбувається повсюдно з багатьма тригерними темами, які можна розкачати до істерики. Люди і так люблять перебільшувати, а якщо їм допомагати, то в результаті виходить Оля Полякова, яка стверджує, що усі сидять залякані із закритими від страху клювами.