18033 відвідувача онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Родини важкопоранених благають світ про допомогу. А Координаційний штаб дописує звільнених до статистики тих, хто вижив під час теракту в Оленівці

Родини важкопоранених благають світ про допомогу. А Координаційний штаб дописує звільнених до статистики тих, хто вижив під час теракту в Оленівці

9 червня 2026 року Верховна Рада України проголосувала за відкрите звернення до Президента України щодо необхідності першочергового повернення з полону важкопоранених військовополонених, які постраждали внаслідок теракту в Оленівці. Це було рішення найвищого законодавчого органу держави.

Реакція Президента — звернення було перенаправлено до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

2 липня Координаційний штаб надав відповідь Голові Верховної Ради України та Президенту.

І саме ця відповідь породжує ще більше запитань. У ній зазначено, що з Оленівки звільнено 59 військовополонених. За даними родин, СБУ, Офісу Генерального прокурора — 49. Тобто 10 людей, які пережили теракт і досі перебувають у російському полоні, у відповіді Координаційного штабу до Володимира Зеленського фактично вже "вдома". Це не просто помилка в цифрі. За кожною цифрою стоїть людина, яка досі чекає на повернення.

Ще одна розбіжність — 46 чи 55 важкопоранених

За публічним списком міністерства оборони російської федерації, на який посилаються родини, у полоні залишаються 46 важкопоранених захисників, постраждалих під час теракту в Оленівці. І тут питання вже не лише до статистики.

Якщо українська сторона під час міжнародних переговорів щодо обміну використовує власні списки, а російська сторона — свої, то на основі яких саме даних Україна визначає кількість важкопоранених, яких необхідно повернути першочергово?

Родини наголошують: цифри мають бути точними, персоніфікованими та узгодженими. Адже за кожною цифрою стоїть конкретне прізвище, конкретна родина і людина, яка п'ятий рік перебуває в неволі після тяжких поранень.

Майже три місяці без відповіді на головне питання

Від голосування Верховної Ради 9 червня минуло майже три місяці. За цей час родини так і не отримали зрозумілої відповіді на питання:

  • Які конкретні дії були здійснені для першочергового повернення саме важкопоранених, постраждалих під час теракту в Оленівці?

  • Коли та яким чином були задіяні публічні російські списки важкопоранених та відео з ними, які були опубліковані росіянами після теракту в Оленівці?

  • Чому за понад рік, попри обіцянки заступниці керівника Офісу Президента та уповноважених осіб щодо обміну військовополоненими, не повернули жодного важкопораненого, постраждалого під час теракту в Оленівці?

Оленівка не може залишатися лише цифрою у звітах

28 липня 2022 року 193 українських військовополонених перебували у віддаленому бараці колонії в Оленівці. В ніч на 29 липня там стався вибух, унаслідок якого загинули та були тяжко поранені українські захисники. Ті, хто вижив, не отримали свободи після пережитого.

Для багатьох із них Оленівка стала початком ще одного етапу — тривалого російського полону, попри отримані поранення. Саме тому родини вважають, що питання повернення важкопоранених має бути не просто одним із пунктів загальної роботи щодо обмінів, а окремим пріоритетом держави.

Адже люди, які отримали тяжкі поранення внаслідок теракту, потребують медичної допомоги та реабілітації, а не багаторічного утримання в російських місцях несвободи.

Родини просять Президента не залишати це питання без відповіді

Звернення Верховної Ради було адресоване безпосередньо Президенту України. Родини неодноразово наголошували: вони не вимагають неможливого. Вони вимагають пріоритетного повернення людей, які перебувають у критичному стані після тяжких поранень.

Сьогодні до цього додається ще одне питання — довіра до державної інформації. Якщо в офіційній відповіді державного органу зазначено 59 звільнених, а родини говорять про 49, держава повинна пояснити цю різницю.

Якщо в одному джерелі йдеться про 46 важкопоранених у полоні, а в іншому — про 55, держава повинна пояснити, які саме дані є достовірними та чому вони відрізняються. Бо за цими цифрами — не статистика. За кожною цифрою стоїть людина.

І поки державні органи розходяться в підрахунках, родини продовжують чекати на своїх чоловіків, синів, батьків і братів.

Ми звертаємося до Президента України із простим проханням: дати публічну відповідь родинам важкопоранених військовополонених під час теракту в Оленівці.

  • Що конкретно зроблено після рішення Верховної Ради від 9 червня?

  • Чому офіційні цифри не збігаються з даними родин, правоохоронними органами та публічними списками?

  • Коли Україна поверне додому тих, хто вижив в Оленівці, але п'ятий рік продовжує виживати в російському полоні?

З публічних заяв Координаційного штабу відомо, що серед критеріїв пріоритетності під час обмінів враховуються:

• тривалість перебування в полоні;

• стан здоров’я;

• тяжкі сімейні обставини.

Тоді постає просте питання:

ЧОМУ ВАЖКОПОРАНЕНІ ВНАСЛІДОК ТЕРАКТУ В ОЛЕНІВЦІ ДОСІ НЕ ПОВЕРТАЮТЬСЯ?

Ми вимагаємо скоординувати роботу щодо окремої категорії: "Навмисно підірвані ворогом під час перебування у почесному полоні". У кожного з них є одразу кілька критеріїв для пріоритетного повернення:

  • полон за наказом,

  • багаторічна тривалість полону,

  • тяжкі сімейні обставини,

  • і найголовніше — критичний стан здоров’я після теракту.

Завантаження...