Пам’яті великого лицаря Андрія Парубія

У новітній історії України ( з 1991 року) важко знайти справжнього зразкового архітектора нової України:
 постать В’ячеслава Чорновола - більше пов’зана з відновленням незалежності та першими демократичними процесами.  Цю прогалину ідеально заповнює постать екс-голови парламенту та секретаря РНБО Андрія Парубія, який фундаментально був причетним до ключових інституційних трасформацій в незалежній Україні.
І міг би бути  причетним далі. …    Але рік тому Україна втратила його - 
вбивство  було здійснено 30 серпня минулого року у Львові,  в інтересах РФ.
Андрій Парубій -  був унікальним для української політики поєднанням революційної ватри та реформаторського завзяття.  Усю свою політичну та громадську діяльність пан Андрій присвятив творенню нової України,  вільної від впливу Москви, заснованої на національній традиціях, з сильними та незалежними демократичними інституціями, з безумовним західним геополітичним вектором.
На відміну від більшості патріотичних політиків - він активно просував вектор інституційних реформ -  заради нищення російського впливу та європейського успіху України.
Андрій був візіонером, романтиком і прагматиком водночас.

Як візіонер він закладав основи для утвердження української національної ідентичності та викорінення російського-радянського колоніального спадку.  

Як романтик - він підтримував розвиток молодіжних організацій та докладав зусиль для формування зародків майбутньої якісної української політичної еліти. Сьогодні його вихованці захищають та реформують Україну у війську, державній службі, місцевому самоврядуванні, парламенті, незалежних аналітичних центрах тав науковій сфері.

Як прагматик  - він сприяв формуванню  інституцій незалежних прямо від зміни політичної влади. У цьому він виступає українським Томасом Джеферсоном. 

Він був  ключовою фігурою у  формуванні українського санкційного законодавства, у створенні незалежних антикорупційних інституцій, у запроваджені відкритого конкурсного відбору суддів нового Верховного Суду, у запровадженні інституту конституційної скарги, створенні законодавчого фундаменту для запуску Вищого антикорупційного суду, у прийнятті рамкового закону України «Про національну безпеку», який заклав фундамент для реформування безпекових структур,  відповідно до стандартів НАТО, та у запровадженні демократичного цивільного контролю, створенню умов для європеїзації державної служби, у закладенні основи для прозорості функціонування українського парламенту, у розробці та прийнятті Виборчого кодексу України з акцентом на відкритих виборчих списках, у запровадженні нових ефективних парламентських процедур, у розробці та ухваленні Закону України «Про забезпечення функціонуваня української мови – як державної» та  цілого ряду націотворчих та євроінтеграційних рішень.
Андрій Парубій – показав,  яким має бути сучасний український парламентаризм і яким має бути справжній політичний лідер нації в найскладніші часи.

Сьогодні його учні продовжують розвивати закладені ним проекти та вектори. Зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин та я зараз працюємо над вектором послаблення РФ через призму формування державної політики України щодо деколонізації РФ ( взаємодії з національними рухами колонізованих Москвою народів) у рамках діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки та попереднього розгляду  питань державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації, персональних та секторальних санкцій, відкритості парламенту та ін.
Фактично, завдяки Андрію Парубію -  сьогодні ми маємо цілий ряд позитивних проектів у сферах національної безпеки, міжнародних відносин, молодіжної політики, освіти, протидії корупції та верховенства права.
Андрій вмів єднати експертів з дуже різних середовищ  заради єдиної мети - інституційного зміцнення української держави.

Пишаюся, що мав змогу працювати з Великим Лицарем - Андрієм Парубієм!

P.S На світлинці ми з Андрієм Парубієм у липні 2025 року (м.Київ).