Євроінтеграція Prozorro. Які дати й ризики варто врахувати бізнесу
Публічні закупівлі зараз проходять період суттєвих змін. В Україні поетапно починає діяти новий Закон "Про публічні закупівлі" №4888-IX. Частина положень працює вже, окремі правила щодо локалізації запустилися з 24 серпня 2026 року, а повністю новий закон має запрацювати у березні 2027 року.
Для бізнесу виклик не тільки в змінах, а й в їхній поетапності. У перехідний період одночасно можуть діяти старі правила, нові норми, спеціальні положення щодо локалізації та закупівлі воєнного стану. Виникає ризик помилитися: застосувати не той підхід, не вчасно відреагувати на вимоги замовника чи не врахувати нову норму.
Найнеприємніше, що помилка в такому питанні може проявитися не одразу. Пропозицію можуть прийняти до розгляду, але проблема "випливе" під час оцінки, оскарження, укладення договору або навіть виконання робіт.
Три дати, які варто тримати в фокусі
24 червня 2026 року новий закон набрав чинності. З цієї дати вже почали діяти окремі положення. Зокрема, правила зміни істотних умов договору та коригування ціни у разі коливання ринкових цін.
24 серпня 2026 року почали діяти окремі положення щодо локалізації. Компанії мають бути готові пояснити українську складову у виробництві: від технологічних операцій та походження матеріалів до первинних документів та калькуляції собівартості.
24 березня 2027 року новий закон має запрацювати повністю. З цього моменту ринок перейде до ширшого застосування правил, наближених до європейської моделі публічних закупівель. Але моя порада – не чекати до березня і, навпаки, починати підготовку вже зараз.
Де бізнес може помилитися зараз
Перша типова помилка – орієнтуватися на стару практику. Якщо компанія раніше успішно брала участь у схожих закупівлях, це не гарантує, що та сама модель документів спрацює в нових умовах.
Не врахувати локалізацію – помилка друга. Це особливо важливо для постачальників техніки, транспорту, обладнання та продукції машинобудування. Якщо товар підпадає під вимоги локалізації, потрібно заздалегідь перевірити, чи є документи, які підтверджують заявлений рівень української складової.
Третя – неуважно прочитати умови договору. У перехідний період важливо дивитися не лише на ціну, а й на порядок її зміни, строки виконання, підстави для розірвання договору, відповідальність сторін і документи, які потрібно буде подавати вже після підписання контракту.
Четверта – запізно реагувати на дискримінаційні умови. Якщо замовник закладає надмірні або неправомірні вимоги, оскаржувати їх потрібно до завершення строку подання пропозицій. Після цього можливості для захисту суттєво звужуються.
Остання помилка – недооцінити закупівлі воєнного стану. Паралельно з новим законом змінюються спеціальні правила, за якими проводиться значна частина процедур. Там, де раніше замовники могли використовувати винятки, тепер обґрунтування має бути сильнішим і краще підтвердженим документами.
Що зробити перед участю в закупівлі
Перед поданням пропозиції почніть не з ціни, а з визначення правил гри. Спершу перевірте дату оголошення закупівлі та зрозумійте, які норми застосовуються саме до цієї процедури. Далі оцініть предмет закупівлі: чи поширюються на нього вимоги локалізації, спеціальні умови воєнного стану або нові правила щодо договору.
Окремо проаналізуйте тендерну документацію. Чи немає в ній надмірних вимог, умов, які звужують конкуренцію, або положень, які можуть створити ризик відхилення пропозиції.
Після цього варто перевірити майбутній договір. Особливу увагу зверніть на порядок зміни ціни, строки, відповідальність сторін і документи, які доведеться підтверджувати під час виконання.
І нарешті заздалегідь визначте позицію для можливого оскарження. Якщо умови закупівлі виглядають неправомірними, діяти потрібно до дедлайну подання пропозицій, а не тоді, коли процедура вже відбулася.
Якщо ви не впевнені, які правила застосовуються до конкретної закупівлі або де у вашій пропозиції можуть бути слабкі місця, краще провести правову оцінку до подання документів. І зайти в процедуру з позицією, яку можна підтвердити й захистити.