Шановні НАБУ і САП, рятуйте країну від демотивації

Після майже року служби в Силах оборони помітив за собою цікаву річ.
У мене немає моральних сил дивитись розслідування журналістів про топ-корупцію, відео від САП чи НАБУ, читати ті діалоги півнів при посадах і їхніх шльондр на лабутенах та в мерседесах.
Так, гляну по-діагоналі суть, пару скрінів прослушок і закриваю.
Справа не у втомі. Не у вигоранні.
Але якщо ще по волонтерці воно казило і я здіймав руки до неба з фразами "поки діти віддають кишенькові гроші на тачки для ЗСУ, ці виродки скуповують елітну нерухомість та останні моделі преміум-автівок", зараз хочеться просто уявляти, як в кожен такий чорний лакований пєпєлац на колесах чи маєток з 8-ми метровим парканом прилітає фпв-іха.
(Нє, СБУ, не збужуйтесь, це не заклики, це лиш фантазії на тему для альтернативної реальності, де крадіям відрубують руки, а найближчих друзів через корупцію на оборонці - саджають.)
Курва, вони нєобучаємі.
У них лиш дві функції: у самців красти і говорити мудрі речі в дорогих краватках, у самок - після ночі в "кроватках" з самцями виставляти фото з дорогими речима, куплені на крадені гроші.
Вибачте, пишу як є.
Окремо зауважу.
Мені щастить знати дуже багатих людей країни, які в тому числі постійно вкидаються в волонтерку. Вкидаються в інновації для оборони. І навіть служать.
Ці люди розбудували свої імперії власною працею, почавши з торгівлі блузами в арці на Хрещатику чи шукаючи беушне обладнання по всьому колишньому СНД, орендуючи розвалені цехи і спілкуючись з "братками".
Так от.
Ці легальні мільйонери за всю широкомасштабку чомусь не змінили собі тачки на нові, ніде нічим не вимахуюються і не скуповують апарт-готелі.
Бо клепка в голові є.
Починаючи від питання "нафіга" і закінчуючи питанням "як воно виглядатиме в очах тих, хто країні віддав/віддає ВСЕ".
Тут же порода геть інакша.
Професійні "судді", "прокурори", "очільники комісій", "депутати", "функціонери" та решта тих, хто дорвався до потоків, але сам в своєму житті нічого не збудував.
Ясно, що все пішло не так ще в 1991-му році, коли всіх комуністів лишили недоторканими, а потім віддали всю промисловість під приватизацію червоним директорам.
Ясно, що потім все пішло не так, коли в 2004-му не присіли "любі друзі".
Ясно, що в 2014-му в унікальний історичний шанс теж ніхто не сів. Навіть після крові, анексій, окупації.
Але апофігєєм, звісно, став 2022-ий, коли ми - ті, хто прожили в Києві березень, побачили, хто почав вертатися на столичні пагорби влітку.
Ми приречені?
Ні.
Бо на мій субʼєктивний погляд все пішло правильно, коли зʼявилися антикороогани і картонковий майдан відстояв їхнє існування.
Сам факт того, що корупціонери сцяться НАБУшників в діалогах з самками так само сильно, як ухилянти сцяться українського однострою та чекають, поки на них примусово вдягнуть однострій російський, свідчить про правильність реформи і її впровадження.
В роботі НАБУ і решти мають бути зацікавлені усі.
В тч самі корупціонери.
Бо важко пояснити фпв-ішникам, чому у чуваків в пакетах і сейфах мільйони доларів, а вони шукають фінанси на зимову гуму і заміну свічок в двигуні корча.
Шановні НАБУ, САП.
Увʼязнюйте, заради усього святого.
Не доводьте людей до гріха.
"Рятуйте" зніжені мальдівами та соляріями жопи і жопки в застінках СІЗО та відправляйте їх у тюрми.
Рятуйте країну від демотивації і доводьте, що справедливість існує.
А нам своє робить.
Наскільки б важко не було, у нас є дуже простий вихід - воювати далі.
Бо всі решта варіантів - неприйнятні в будь-якій перспективі.