неСвятий Мазепа, і Чи може великий бізнес в Україні працювати без держави?

Чи існує карма?

Днями обговорювали це питання з товаришем стосовно політики та бізнесу. Ми зійшлися на тому, що карма існує. Не в сенсі суворого фатуму, який переслідує людину з невідомої причини. А в сенсі закону причини та наслідку. Створив негативну причину — отримай негативні наслідки, навіть якщо це станеться не одразу.

На прикладі останніх років найбільш показовим вважаю приклад Ігоря Коломойського. Думаю, тут усе зрозуміло. Але куди цікавіше спостерігати за тими, хто ще рухається від причини до наслідку. Нещодавно інтернетом якраз пронеслася новина про те, що закрили розслідування проти власника інвестбанку "Конкорд" Ігоря Мазепи, пов’язане з аварією на дорозі. На думку мого співрозмовника, саме нещастя, що сталося з інвестбанкіром, — найяскравіший прояв карми.

Адже Мазепа відомий доволі неприємним стилем роботи. Він не надто перебірливий у виборі проєктів і методів їх реалізації, і за роки в бізнесі зіпсував життя десяткам людей. Тому, підсумував мій співрозмовник, усе, що з ним сталося, — зовсім не дивно, а радше закономірно. Чиниш неетично — отримуєш ненависть у відповідь і жорсткі наслідки, хоча на поверхні ситуації можуть бути зовсім не пов’язані. Можете назвати це "ефектом бумеранга", або, як кажуть американці, karma is a b*tch.

Думаю, така точка зору має право на існування. Я особисто з Мазепою не перетинався, але, так чи інакше, у поле мого зору регулярно потрапляли скандали за його участю. Почалося все з історії навколо Дніпропетровського лакофарбового заводу, в якій Мазепа діяв у стилі, який можна назвати рейдерським. Далі були ще потужніші епізоди.

Також у мене склалося враження, що Мазепа завжди неохоче розлучався з грошима, що вирізняло його від традиційно практичних колег. У його біографії є низка епізодів, у яких він був винен банкам мільйони доларів, але віддавати їх не збирався. Пізніше ця якість, можливо, спрацює в історії з пірамідою на ринку FOREX.

Скажу одразу, я його не засуджую. Я не священник Мазепи, не його психолог і навіть не його мама. Вести справи в жорсткому стилі — особистий вибір власника "Конкорда". Він точно не дурний і не наївний, тому свідомо вирішив, що можна діяти саме так. Чи думає він про наслідки своїх вчинків? Думаю, що так, інакше юристи "Конкорда" не вигадували б дивовижні ходи у справах. Річ може бути в іншому. Можливо, Мазепа не вірить, що бумеранг до нього повернеться. Можливо, власник "Конкорда" вважає, що в нього все схоплено в судах і у владі. Якщо так, цим він віддалено нагадує Коломойського, який також роками успішно викручувався з найскладніших ситуацій. Простіше кажучи, в карму Мазепа навряд чи вірить. Так само він навряд чи вірить, що потужні скандали відлякають від нього нових потенційних партнерів.

Такий погляд на життя теж можливий. Науковий метод до карми не застосовний, тут працюють нематеріальні явища — такі, як віра, совість та етика. З погляду людини етики, бізнес-історія Ігоря Мазепи — це поживний розсіл, у якому ростуть негативні наслідки. Що більше власник "Конкорда" порушує бізнес-домовленості та етику, то більше вони нависають над його головою. Жодних жахів, чиста квантова фізика. Просто з кожним днем у вас стає дедалі більше недоброзичливців. А як ми знаємо, спостерігач впливає на явище, за яким спостерігає. Але тоді де ж наслідки? Чому Мазепа раз у раз викручується? Може, всі чутки про нього — лише брудні наклепи?

На це є гідна відповідь. Серед забобонних людей поширена концепція про те, що карма рідко "наздоганяє" одразу. Часто за гріхи батьків розплачуються діти й онуки. Ти можеш обкластися юристами та особистою армією, вважати, що схопив Б-га за бороду, і продовжувати копати собі яму. Але коли наслідки настають, безсилими стають і гроші, і зв’язки, і запізніле почуття провини. Ось чому серед бізнесменів і політиків поширені носіння червоних ниточок навколо зап’ястя та розвішування хрестів в офісі, не кажучи вже про будівництво церков. Деякі (і це викликає повагу) свідомо обирають більш витратний, але більш етичний спосіб ведення справ. І для них така логіка — працює. Вони усувають причини, які можуть мати наслідки для сім’ї та роду.

Мені здається, що особисті історії на кшталт ситуацій із біографії Мазепи або того ж ІВК стають хрестоматійними прикладами того, що станеться, якщо... До речі, причинно-наслідковий зв’язок визнають також сучасні психологи, зокрема послідовники Берта Хеллінгера. Якщо все справді так, то для сім’ї Ігоря Мазепи "найкраще" ще попереду. Якщо ж ні, він усе робить правильно.

Напевно, ви знаєте ще чимало прикладів чиновників і бізнесменів, на прикладі яких можна сказати karma is a b*tch. Що думаєте, "ефект бумеранга" існує чи ні?

СПРАВА ПРО РОЗКРАДАННЯ ЗЕМЕЛЬ КИЇВСЬКОЇ ГЕС

Раз уже на те пішло, то можемо вийти за межі концепції карми й поговорити про цілком матеріальні речі. Можна побачити бізнес-історію Мазепи з іншого боку. Він класичний представник колись середнього, а тепер уже великого бізнесу. На мою думку, його манера дій демонструє механізм, властивий багатьом, якщо не всім представникам великого бізнесу в Україні.

Держава є водночас його противником і помічником, і джерелом надприбутків. А якщо так, то проблема України не лише в наявності корумпованих чиновників. Вони існують тому, що є ті, кому потрібні їхні рішення. Бізнес і влада кровно зацікавлені одне в одному. Тому ви можете чути розмови про "тиск держави на бізнес", але це завжди лише частина правди.

Запитайте себе, чи може велика корупція існувати виключно всередині державного апарату? Може, за кожним високопосадовцем, який використовує державні повноваження в приватних інтересах, варто пошукати другу сторону угоди? Наприклад, приватний капітал, зацікавлений у необхідних рішеннях, дозволах, активах та адміністративному ресурсі. Здається дивним, що журналісти-розслідувачі завжди зосереджені на "корумпованих чиновниках", але вкрай рідко — на бізнесі, який виграє від корупційних рішень влади.

Водночас ця дружба за інтересами дуже мінлива. Влада має властивість переходити з рук у руки. Крім того, у великого бізнесу завжди знайдуться конкуренти, які самі хочуть отримати вигоду від співпраці з державою, при цьому відтіснивши конкурентів. Приклад того ж Коломойського, а також багатьох інших представників великого бізнесу показує, що рано чи пізно ти маєш бути готовим до того, що удача тобі зрадить. Аж до того, що перестануть працювати раніше безвідмовні інструменти.

Раз уже мова зайшла про Мазепу, абсолютно помилково розглядати його випадок як конфлікт із державою. Хоча, нагадаю, у своїх інтерв’ю інвестбанкір регулярно критикує державу та чиновників, які не дають вести бізнес чесно й прозоро. Але! Слова "чесно" і "прозоро" доволі умовно стосуються Мазепи. Ба більше, є безліч ознак того, що саме хороші зв’язки у владі не раз допомагали власнику "Конкорда" не лише заробити, а й уникнути відповідальності.

Так сталося і 2024 року, коли його затримали слідчі ДБР у справі про привласнення земель Київської ГЕС. Нагадаю вам цю історію.

У січні 2024 року слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) прийшли з обшуками до офісу "Конкорда", а самого Ігоря Мазепу затримали в момент спроби виїхати до Польщі. За версією Мазепи, він їхав на форум у Давосі, ДБР же підозрювало, що той хоче сховатися від слідства. Кому вірити — обирайте.

Інвестбанкір та його брат стали одними з фігурантів розслідування схеми заволодіння більш ніж 7 гектарами земель на території лівобережної захисної дамби Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС. ДБР зафіксувало механізм, за яким державні землі водного фонду оформлювалися як землі сільськогосподарського призначення, після чого передавалися громадянам, а вже ті — продавали їх забудовникам елітної нерухомості. Пізніше на цих землях з’явилися елітні котеджні проєкти, зокрема Shelest і Goodlife Park, які побудував Мазепа.

Питання з боку слідства були цілком адекватними. Землі навколо Київської ГЕС оточені захисною дамбою. Будівництво на цій території може призвести до техногенної катастрофи. Проте, доволі типово для України, було знайдено механізм обходу заборони та виведення майже 300 гектарів земель із державної власності. Поява на дамбі кількох котеджних містечок — це безумовне порушення норм безпеки та закону.

Слідчі ДБР окреслили, що в операції з виведення земель брали участь чиновники Держгеокадастру та інших відомств. Але чи діяли вони самі? В чиїх інтересах вони ухвалили рішення? На підставі яких документів здійснювали виведення? Хто готував землевпорядні процедури? Як державна земля пройшла шлях від первинного виділення до структур, пов’язаних із забудовниками? І найголовніше: чи могли подібні операції відбутися без участі бізнесу? Чи самі чиновники придумали вивести землі, а потім їх продати?

Що стосується Мазепи, чи знав він, що купує землі, які були оформлені з порушенням закону? Чи знав, що в цьому процесі не обійшлося без корупції? Упевнений, що все це він знав. Ба більше, цілком можливо, був одним із розробників цієї схеми, за що, зрештою, опинився в СІЗО.

"Серед тих, хто отримав підозри, — три відомі бізнесмени, які поділили між собою території, "домовилися" з усіма, хто ухвалює потрібні для них рішення, і почали реалізовувати свою схему", — заявив керівник ДБР Олексій Сухачов після затримання Мазепи.

УЗАКОНЕНА КРАДІЖКА ЗЕМЛІ

Що було далі, ви напевно знаєте. З’явилася маса лояльних до Мазепи публікацій у ЗМІ, на його захист став великий бізнес. Як пояснював мені тоді один із тих, хто підписав звернення до влади, це було питання виживання, адже багато хто отримував свою землю також із порушенням закону, але іншого шляху не було.

В один момент Мазепу буквально канонізували. Його представили як чесного бізнесмена, який став жертвою неправомірного тиску з боку ДБР. Хоча за всіма ознаками це був чистісінький кримінал.

Саме завдяки рішенню влади він укотре викрутився. Галас закінчився тим, що на скандал відреагували Володимир Зеленський і РНБО, і справа різко загальмувала. Всупереч фактам, які встановило слідство, при президентові створили Раду з підтримки підприємництва, до якої увійшли бізнесмени, що мали хороші відносини з владою. Святий Мазепа подякував президенту й вийшов із СІЗО.

За моєю особистою оцінкою, його врятували інстинкт самозбереження бізнесу та хороші зв’язки з тією самою владою, яку він публічно звинувачує в тиску на бізнес. Не знаю, хто саме стоїть за власником "Конкорда", але ці люди змогли замовити за нього слово перед Зеленським. Про яке відокремлення бізнесу від держави тут можна говорити?

Але це ще не все. Невдовзі після виходу інвестбанкіра із СІЗО Верховна Рада ухвалила дуже кулуарний закон, який назвали "законом Мазепи". Йдеться про Закон України №4292-IX від 12 березня 2025 року. Цим законом було внесено зміни до Цивільного кодексу, нібито щоб посилити права бізнесменів, які купили землю, але не знали (або нібито не знали), що з нею пов’язані правопорушення в минулому. Він проголошував: якщо з моменту купівлі землі першим власником минуло більше десяти років, держава не може витребувати її назад, хто б цією землею не володів. А якщо держава або громада таки наважиться боротися за неї в судах, то вони мають внести депозит у розмірі вартості землі, щоб компенсувати витрати новому власнику. При цьому строк позовної давності обмежений трьома роками. Іншими словами, як я зрозумів, якщо Доббі володів незаконно оформленою землею більше трьох років - Доббі вільний.

Вважаю себе вправі говорити, що Верховна Рада узаконила крадіжку землі. На величезну радість бізнесу та інших зацікавлених осіб. Виходить, зв’язки у владі ще раз врятували Мазепу від відповідальності за привласнення земель.

Офіційно Мазепа так і не був визнаний винним у цій справі. Зайве говорити, що до Мазепи та інших забудовників жодних претензій не було озвучено. Зокрема, не було заперечень з боку державної компанії "Укргідроенерго", хоча саме ввірені їй землі були, по суті, вкрадені з порушенням закону.

9 квітня 2025 року, коли "закон Мазепи" набув чинності, Україною пронісся подих полегшення, адже його історія — далеко не унікальна. Припускаю, що такі самі проблеми, як у власника "Конкорда", були у друзів депутатів, які проголосували "за". Вони отримали неймовірний подарунок, адже "закон Мазепи" мав зворотну дію в часі, що є порушенням логіки та принципів побудови законодавства. Хочеться пожартувати "індульгенція від Святого Мазепи", але не буду.

У певному сенсі бізнес має рацію. Він справді роками перебував на гачку у правоохоронців через подібні епізоди. Зла нікому з них я точно не бажаю. Але навіть це не скасовує простого факту — ці землі були виведені з порушенням закону. Щоб прибрати одне беззаконня, використали інше — оголосили амністію за строком давності.

На якій стадії зараз перебуває справа ДБР про привласнення земель Київської ГЕС, я не знаю. Не виключено, що її поховано або закрито на підставі положення закону, що має зворотну силу.

Щоправда, в законі збереглася норма, що амністія не стосується земель, які мають важливе значення для держави або належать до об’єктів критичної інфраструктури. Як на мене, дамба Київської ГЕС — це саме той випадок. Адже норми про заборону будівництва на дамбі народжуються не просто так. Вони можуть звучати як вигадки правоохоронців рівно доти, доки не загинуть невинні люди — скажімо, романтично налаштовані покупці елітних котеджів. Не дай Б-г, звісно. Якщо трагедія станеться, ЗМІ та громадськість "раптом" обуряться, як таке допустили, але життів уже не повернути. Тому я сформулював би так: безкарність у справі про можливе незаконне заволодіння землями Київської ГЕС може призвести до загибелі невинних людей. Якби слідство дійшло до суду і, за наявності підстав, завершилося обвинувальним вироком, цілком можливо, ймовірних трагічних подій не сталося б. Але тепер люди, які купили нерухомість у Мазепи та інших "переслідуваних" бізнесменів, мають узяти на себе серйозні ризики.

Отже, остаточне рішення мають ухвалювати не політики та лояльні ЗМІ, і навіть не лояльні депутати, а документи кримінального провадження і, зрештою, суд. Адже є земля, на якій стоять котеджні містечка, і є причетні до цього особи. Було б цікаво поглянути на матеріали слідства. Я підозрюю, що додаткове розслідування могло б докорінно перевернути ситуацію. Але політичної волі на це зараз — немає. Держава стала на бік великого бізнесу.

ЕПІЗОД ІЗ ПЛАТІЖНОЮ СИСТЕМОЮ TYME

Отже, зв’язки з владою є необхідною умовою для ведення великого бізнесу в Україні. Я в цьому впевнений. Особливо вони важливі, якщо бізнесмен працює на межі етики та законності. Такий стиль на 200% сповідував Коломойський. На мій погляд, Мазепа також схильний займатися не цілком етичним бізнесом.

Такий стиль роботи автоматично означає підвищені ризики. Якщо не оперувати поняттям "карма", а використовувати термін "ризики" — усе стає цілком відчутним і матеріальним. Ведеш справи брудно — суто статистично отримуй підвищені ризики. Саме тому багато великих бізнесменів так багато зусиль вкладають у те, щоб їхні справи велися або хоча б виглядали максимально законно й етично. Власник "Конкорда", начебто, робить те саме. Але, можливо, у нього погано виходить.

Наведу кілька прикладів. Для початку — фінансовий кейс.

Ще задовго до скандалу навколо земель Київської ГЕС ім’я Мазепи спливло в історії навколо доволі великої міжнародної платіжної системи TYME. На той момент власник "Конкорда" був одним із її співвласників.

До 2014 року система працювала в Україні під брендом відомого російського сервісу QIWI. Припускаю, що купити частку в ній виявилося доволі недорого, адже саме в той час РНБО запровадила санкції проти WebMoney. Водночас бізнес був дуже хорошим — компанія говорила, що обробляє понад 50 млн транзакцій на рік, під її брендом в Україні працювали 3,5 тис. терміналів самообслуговування, а ключовим партнером була "Нова Пошта".

У червні 2018 року НБУ скасував реєстрацію TYME на підставі інформації Служби безпеки України. За даними СБУ, TYME здійснювала грошові перекази у співпраці із забороненою в Україні російською платіжною системою.

Імовірно, йшлося про одну з компаній з цього переліку: "Колібрі", "Золота корона", "Юністрім", "Лідер", Anelik і Blizko. НБУ заборонив співпрацю з ними ще 2016 року та повідомляв українські системи про можливі санкції за порушення заборони. За іншими даними, СБУ мала на увазі систему Contact, що належала російській QIWI та працювала в Україні через підставну грузинську систему IntelExpress.

Нагадаю, на той час боротьба з російськими фінансовими структурами вже стала частиною політичного тренду в нас. РНБО вже накладала санкції на фізосіб і юросіб РФ у зв’язку з війною, а "Промінвест" і дочірній банк "Сбербанк" в Україні йшли шляхом ліквідації. Платежі з Росії могли фінансувати не зовсім легальні проєкти в нашій країні. Тому НБУ цілком резонно побачив у такій співпраці загрозу нацбезпеці.

У вересні 2018 року Мазепа офіційно вийшов із числа співвласників платіжної системи, і невдовзі компанія подала до суду на Нацбанк. Чи стояв за цим Мазепа, я не знаю. Він реально вийшов чи лише зробив вигляд — теж.

Загалом активна робота в судах є відмінною рисою "Конкорда". Зокрема, завдяки своїм юристам, інвестбанк продовжує відбирати землі, які перебували в заставі у ліквідованих банків. Він відбирає їх, зокрема, у людей, які отримали їх цілком добросовісно і навіть встигли на них щось побудувати. Його аргументи — нічого особистого, лише бізнес. Юристи "Конкорда" знаходять формальні зачіпки й запускають механізми вилучення. Не можу позбутися враження, що цей бізнес, по суті, є переродженням банального віджиму в стилі 1990-х, а в практиці Заходу він найближчий до скандальних ворожих поглинань. У фінансових колах таке вважається допустимим, але не надто шанованим. Хоча навряд чи це бентежить власника "Конкорда". На деяких "віджатих" землях Мазепа згодом будує житлові комплекси або інші об’єкти — наприклад, в Ірпені. На поверхні це красивий бізнес із полірованим фасадом, а по суті — в його фундаменті лежить зовсім інше явище.

У протистоянні з НБУ платіжній системі TYME не пощастило. Спочатку в задоволенні позову компанії-власника відмовив суд першої інстанції, а потім і Шостий апеляційний адмінсуд. Нацбанк переміг, найбільша платіжна система припинила існування.

Цей епізод, звісно ж, не означає автоматично, що Мазепа особисто проводив операції з росіянами або брав участь в операційній діяльності TYME. Водночас сам факт платежів і війна в суді дозволяють припустити, що Мазепа не був надто стурбований етичною стороною бізнесу, поки той приносив прибуток.

ХАКЕРИ ТА ШТРАФ ВІД SEC

За своє життя Мазепі доводилося брати участь у міжнародних скандалах. Тут і скандальний політ на гелікоптері в Хорватії, і скандал навколо виявленого журналістами інтересу Мазепи до п’ятизіркового готелю Grandes Alpes у Куршевелі. Але найгучнішим із усіх став цивільний позов 2015 року з боку Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC).

SEC — найавторитетніша і найгрізніша у світі організація з тих, що стежать за операціями на світових фінансових ринках. Вона запідозрила "Конкорд" та його партнерів у неналежній практиці. Хтось найняв хакерів, щоб ті викрали корпоративні пресрелізи до їх опублікування. Таким чином, через хакерів ці особи отримали інсайдерську інформацію, яку згодом використали.

За версією SEC, на основі інформації зі зламаних пресрелізів офшорна компанія Concorde Bermuda Ltd (хедж-фонд, створений на Бермудах, але з основним місцем діяльності в Києві) заробила близько $3,6 млн прибутку. По суті, це була інсайдерська торгівля, суворо заборонена в усьому світі.

Варто сказати, що якщо SEC публічно висуває звинувачення, то це завжди квиток в один кінець. Заяви з боку американського регулятора зазвичай мають під собою сильну доказову базу. Подальший перебіг подій підтвердив, що звинувачення виникли зовсім не на порожньому місці. У лютому 2016 року SEC оголосила про угоду, згідно з якою Concorde Bermuda мала виплатити $4,2 млн. Та — виплатила. Дуже важливо, що угоду було укладено без визнання або заперечення звинувачень SEC.

Знову-таки, все описане не означає автоматично, що Ігор Мазепа віддав наказ найняти хакерів і використовувати інсайдерську інформацію. Я б сказав інакше: враховуючи рівень ризиків, які він схильний брати, зовсім не дивно, що така ситуація виникла. Вона могла мати дуже погані наслідки. У світовій практиці настільки серйозний епізод здатен завдати удару по репутації та кар’єрі будь-якого власника фінансової структури. Можна сказати, Мазепі пощастило, що справа не набула поганого обороту.

Як і у випадку з TYME, описана ситуація викликає запитання: наскільки тісним був економічний зв’язок між Concorde Bermuda та іншими структурами "Конкорда"? Наскільки учасники процесу дотримувалися професійної етики? Показово, що в документах SEC фігурували прізвища кількох співробітників його структури. Хто ж наймав їх на роботу, хто ставив їм завдання?

Можливо, власнику "Конкорда" не пощастило лише в одному. У тому, що справу довелося мати не з українською Комісією з фондового ринку, а з грізною американською SEC.

А ось в іншому відомому кейсі SEC не було, і результат виявився зовсім іншим. Якщо ви не знали, Мазепа фігурував у скандалі навколо можливої фінансової піраміди, побудованої на ринку FOREX. У 2015 році Мазепа став акціонером структури PrivateFX і почав її розвивати. Зокрема, використовуючи його ім’я, структура залучала гроші роздрібних інвесторів з України.

PrivateFX отримав в управління гроші зовнішніх інвесторів. Але невдовзі компанія стала неплатоспроможною. Виплати клієнтам — не проведені.

Пізніше в інтерв’ю він говорив, що його частка була до 10%, впливу на компанію він не мав, а коли "почало пахнути душком", "Конкорд" вимагав викупити свою частку.

Я не можу визначити, чи було сказане правдою, чи просто юридично вивіреною версією. Адже до цього він фігурував як "головний акціонер групи компаній PrivateFX".

Під офісом "Конкорда" навіть мітингували люди, які називали себе ошуканими вкладниками. Вони говорили, що продаж компанії PrimeBroker у квітні 2017 року був фіктивним і спрямованим лише на те, щоб Мазепа зміг уникнути зобов’язань перед вкладниками PrivateFX. Знову ж таки, перевірити їхні твердження я не можу, як і твердження Мазепи.

Я звернув би увагу лише на один момент. Бізнес у сфері FOREX —вважається навіть не аутсайдерським у фінансовому світі, а таким, що перебуває за межею пристойності. Лічені структури у світі чесно працюють у цій сфері, і це зазвичай великі банки, зате дуже часто в ній трапляються шахраї. Лише той факт, що Мазепа пішов у такий бізнес, певним чином характеризує його стиль роботи.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Можна оперувати поняттям карми, а можна оперувати категорією ризиків. Перший підхід — містичний, другий — статистичний. Обирайте, який вам до душі.

Як на мене чудово, що обидва підходи мають схожі висновки. Якщо ти регулярно займаєшся бізнесом на межі, залишаючи після себе незадоволених партнерів і клієнтів, суто статистично чекай неприємностей. Допомогти тобі зможуть зв’язки у владі, але варто бути готовим до того, що в один прекрасний день вони не спрацюють — і тоді впаде вся піраміда, яку ти будував роками.

Накладіть усі наведені епізоди на історію із землями Київської ГЕС — і отримаєте яскравий портрет сучасного бізнесмена Ігоря Мазепи, який схильний робити бізнес на межі етики та законності. За всіма ознаками, в Україні він активно співпрацює з державою, яку нібито критикує за втручання. Думаю, такі самі зв’язки має будь-який великий бізнес в Україні, але, як кажуть в Одесі, є нюанси.

Тому я не здивуюся, якщо одного дня Ігор Мазепа потрапить у ситуацію, з якої його вже не врятують ні зв’язки у владі, ні бізнес-спільнота, ні її величність Удача. Жодної карми, лише статистика.