Реєстр виборців під час війни: мільйони українців можуть втратити свій голос

В наш час звідусіль лунають прогнози про дату наступних виборів. Стрічки новин рясніють рейтингами політичних сил та кандидатів. Але все це має сенс обговорювати лише за умови, що держава якісно підготує списки виборців і достатню кількість виборчих дільниць та захистить право кожного проголосувати. Зокрема для мільйонів громадян, які перебувають на службі в Силах безпеки та оборони або були вимушені виїхати на постійне проживання в іншу область чи за кордон.

Ключовим інструментом для цього є Державний реєстр виборців (ДРВ). Фактично це автоматизована база даних, яка зберігає інформацію про виборців – прізвище, ім’я, по батькові, адресу проживання, дату та місце народження. Станом на 31.07.2026 реєстр зберігає дані про 34 млн. громадян України, які мають право голосу. ДРВ відображає усі міграційні, соціальні, економічні зміни у структурі населення, які відбулися внаслідок війни за Незалежність, яка триває 13-ий рік в Україні.

Згідно Постанови ЦВК №61 від 24.02.2022 реєстр виборців тимчасово припинив своє функціонування з безпекових міркувань. У грудні 2023 року було частково відновлено роботу реєстру, а з 01.01.2026 Державний реєстр виборців повноцінно відновив свою роботу.

До органів Державного реєстру виборців належать:

1. розпорядник ДРВ (Центральна виборча комісія)
2. органи ведення ДРВ
3. регіональні органи адміністрування ДРВ

Відділи ведення безпосередньо працюють з даними виборців і вносять необхідні зміни, отримуючи відомості від інших органів, таких як органи реєстрації місця проживання, органи охорони здоров’я, Державна міграційна служба, Державний реєстр актів цивільного стану громадян та інші. Регіональні органи адміністрування ДРВ у свою чергу координують роботу відділів ведення у своєму регіоні. 

Виборча інфраструктура

Візьмемо приклад Києва – у місті функціонують 10 відділів ведення Державного реєстру виборців, відповідно до 10 районів столиці. Кожен з відділів ведення є структурним підрозділом апарату районної державної адміністрації. Координує роботу всіх відділів ведення регіональний відділ адміністрування ДРВ апарату КМДА.

У столиці загалом 1112 виборчих дільниць, серед яких за кількістю виборців:

• 926 великих дільниць (83%), тобто понад 1500 осіб
• 122 середніх (11%), 500-1500 осіб
• 64 малих (6%), менше 500 осіб

Згідно з даними наданими ОПОРІ від ЦВК 92% будівель виборчих дільниць у Києві придатні для використання. Зокрема внаслідок агресії російської федерації:

• 58 будівель виборчих дільниць було пошкоджено і вони були відновлені
• 22 будівлі дільниць пошкоджено, але вони підлягають відновленню
• 3 будівлі дільниць були зруйновані та відновленню не підлягають

Згідно із офіційними даними на сайті Державного реєстру виборців, кадрове забезпечення відділів ведення ДРВ по Києву складає 80% від рекомендованої чисельності працівників згідно постанови Кабінету міністрів України № 943 від 18.07.2007.

Дані у реєстрі постійно змінюються. Лише за 3 місяці в період з 1 жовтня по 31 грудня 2025 року відділами ведення ДРВ у місті Києві було внесено 45913 змін до Державного реєстру виборців (дані надані ОПОРІ від ЦВК):

• 26201 – кількість змін виборчої адреси у виборців 
• 8488 – кількість виборців, що втратили право голосу
• 6903 – кількість виборців, що набули право голосу
• 4321 – кількість змін ідентифікаційних та службових даних

Зміни у структурі населення

Загальна кількість виборців у Києві фактично не змінилась – станом на 31.12.2021 цифра складала 2 176 594 осіб, а станом на 31.07.2026 це 2 153 017 осіб. Це пов’язано з високою кількістю внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) та низькою активністю населення щодо зміни виборчої адреси при зміні фактичного місця проживання. 

Київ є лідером за розбіжністю між місцем реєстрації та фактичним місцем проживання: 44% киян живуть не за адресою своєї реєстрації. Для порівняння – в інших містах цей показник становить 32%, в обласних центрах 26%, у селах і селищах 21%. Фактично у столиці майже кожен другий мешканець проживає не там, де він зареєстрований.

Лише офіційно у Києві зареєстровано 441 тис. осіб з статусом ВПО (за даними Міністерства соціальної політики). Реальні цифри можуть бути набагато вищі. Як показало дослідження ОПОРИ, 77% внутрішньо переміщених осіб, які змінили фактичне місце проживання після початку повномасштабного вторгнення, живуть не за своїм місцем реєстрації.

Станом на кінець 2025 року у Європі перебуває 4,3 млн. українських біженців. Найбільше біженців за кордон виїхало з міста Києва (20,3%). Друге місце займає Харківська область (11,9%). Лише 16% опитаних українців за кордоном перебувають на консульському обліку в країні проживання, натомість 60% на обліку не перебувають. Серед основних причин 46,8% не бачать потреби в консульському обліку.

Що варто зробити до старту виборів на рівні держави?

1. Оновити законодавчу базу та проголосувати законопроєкт, розроблений спільно ЦВК, громадськістю та народними депутатами про чіткі правила на перших повоєнних виборах.
2. Посилити кадрову та технічну спроможність відділів ДРВ. Забезпечити їх альтернативними джерелами енергоживлення.
3. Автоматизувати обмін між державними реєстрами на прикладі передачі даних з Державного реєстру актів цивільного стану до відділів ДРВ.

Інформаційна кампанія

Інформаційна кампанія щодо оновлення даних виборців має розпочатись завчасно і задовго до кількох місяців, відведених на підготовку до виборів. Мільйонам громадян України треба донести у зручний спосіб про необхідність оновлення даних. 

Особливо рекомендується перевірити свої дані тим, хто:

• Змінив місце проживання або реєстрації;
• Має статус ВПО;
• Виїхав за кордон через війну;
• Змінював прізвище чи інші персональні дані;
• Досяг 18-річного віку під час повномасштабної війни;
• Хоче переконатися, що у Державному реєстрі виборців відсутні вже померлі члени родини.

Спеціально для цього ОПОРА презентувала всеукраїнську кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та запустила окремий сайт із покроковими інструкціями: https://oporaua.org/perevir-drv

На сторінці можна дізнатися, що таке Державний реєстр виборців,чим він відрізняється від списку виборців, як перевірити інформацію про себе онлайн через "Кабінет виборця" та що робити, якщо дані відсутні або містять помилки.

Періодична перевірка себе у Державному реєстрі виборців має стати нормою для кожного українця – як сплата комунальних послуг чи вчасна сплата податків.