Шокуючі результати дослідження PISA-2025

Розслідування НАБУ і САП, звісно, шокуючі, але важливо не пропустити не менш шокуючі новини — от сьогодні оприлюднили результати PISA за 2025 рік. Готуйтесь.

Нагадаю, це міжнародне дослідження якості освіти за 2025 рік, яке оцінює знання та вміння 15-річних підлітків із читання, математики та природничих наук. Оцінювали учнів й учениць зі шкіл, коледжів та профтехів, які ще не вчилися за новим державним стандартом НУШ.

Це вже друге дослідження PISA під час великої війни. Як і попереднє, його проводили лише в 16 областях + Київ. У вибірку не потрапили підлітки, що мешкають неподалік зони бойових дій і навчаються переважно дистанційно. Їхні результати, як ми розуміємо, будуть ще гірші.

Тож що дослідження PISA говорить про якість шкільної освіти в Україні?

Частка дітей, які досягли базового рівня з математики — 54%, природничих наук — 65%, читання — 55%. Базовий рівень — це мінімум знань і вмінь, потрібних для подальшого навчання та повноцінної участі в житті суспільства. Тобто майже половина учнів з математики та читання не досягнула базового рівня.

56% дітей не досягнули базового рівня хоча б в одній з трьох галузей, а 29% дітей не досягнули базового рівня в усіх трьох галузях. Третина дітей — фактично має нульовий рівень знань зі школи! Високих рівнів досягнуло 2% дітей у природничих науках, 2,6% — в математиці, 0,7% — в читанні.

До дискусії про сільські школи. У сільській місцевості частка дітей, які НЕ досягнули рівня базової грамотності з природничих наук — 47%, з математики — 58%, з читання — 59%. Розрив у навчальних досягненнях між містом і селом — орієнтовно 3 роки навчання. У 2018 році він становив 2 роки. Така ціна ваших зусиль будь-що зберегти українські сільські школи, не розбираючись, яку ж освіту вони дають.

Помітні також відмінності, залежно від соціального становища родин — в ці показники включають статки, рівень освіти батьків і умови навчання (чи є вдома книжки, власне місце для навчання, комп'ютер тощо). Серед учнівства з високим соціально-економічним статусом базового рівня досягли 80% із природничо-наукових дисциплін, 69% з математики й 70% із читання. Серед учнівства з низьким соціально-економічним статусом маємо лише 53% із природничо-наукових дисциплін, 41% з математики й 43% з читання.

Дані трьох циклів PISA (2025, 2022, 2018 роки) свідчать, що частка 15-річного учнівства, яке досягає базового рівня — стабільно зменшується (і ще раз нагадаю – тут не заміряють прифронтові території!).

Частка учнів та учениць, які досягнули базового рівня 2018 2025:

- Математика: 64% 54%

- Читання: 74% 55%

- Природничі науки: 74% 65%

І про математику. Про проблеми з цим предметом говорять крайні пару місяців постійно. Що нам показує PISA? Тут трохи неочікувано. У 2018 році ми найбільше відставали від країн OECD з математики, а от зараз — із читання. Саме цій галузі відбулося найбільше зниження результатів між 2018 і 2025.

Це є проблемою саме по собі. Бо що перевіряє PISA? Аж ніяк не знання підметів, присудків чи дати народжень письменників. PISA перевіряє здатність працювати з інформацією і мислити: зрозуміти прочитане, знайти важливу інформацію, пов’язати різні частини тексту, зробити власні висновки, оцінити й застосувати інформацію. Відсутність цих навичок — фактично і блокує майбутні освітні перспективи для дітей, і ставить серйозні питання про їхнє майбутнє функціонування у суспільстві загалом.

І на додачу до цього відсутність цих читацьких навичок напряму впливає на опанування математики. Якщо уважно глянути на розбір завдань з математики, то ми бачимо, що в українських підлітків найбільше проблем зі здатністю уважно прочитати умови завдання і всі ввідні, зрозуміти їх, перетворити ці дані на математичну модель та інтерпретувати результати. Тобто з умінням застосовувати логічне мислення, зробити умовиводи, а не просто знайти знайомі готові відповіді.

Проблема не просто в тому, що дітям бракує знань. Проблема в тому, що надто велика частка з них не вміє, лінується думати й застосовувати знання.

Давайте чесно: усі розуміли, що результати будуть поганими. Зрештою, є об’єктивні обставини воєнного стану, які не можуть не впливати на ці результати. Але вкрай небезпечно якщо суспільство і політики далі будуть прикриватися війною для бездіяльності, для того, аби не ухвалювати складні рішення, які конче потрібні для того, аби покращити життєві шанси і окремих дітей, і українського суспільства загалом.

Це правда значно важливіше, ніж обговорення шкільного харчування.