Як виглядали батьки Ліни Костенко? Поважні видання досить часто публікують неправдиві знімки

На фото:

Це правдиве фото Ліни Костенко з мамою, Зінаїдою Юхимівною, опубліковане у збірці поетеси

Днями у Фейсбуці з’явилася чергова цитата, авторство якої нібито належить Ліні Костенко: "Ніякої влади у нас немає. І не буде — доки не буде Української Національної держави". Але це не так. Коли власнику сторінки в коментарях зауважили, що Ліна Василівна нічого подібного ніколи не говорила, він мовчки зняв авторство. Але на той момент цей допис отримав уже десяток перепостів, у коментарях постійно згадують Ліну Василівну, на яку було посилання одразу, бо він не пояснив, що це не її цитата. І ця сторінка має більше 20-ти тисяч підписників. Дослідник і хранитель творчості Костенко. Сергій Рабченюк, або Ser Sanych у соціальних мережах, намагається встановити істину. На жаль, його не завжди слухають, хоча сама поетеса підтверджує йому істину особисто.

Це не одиничний приклад того, що Ліні Костенко приписують слова, яких вона ніколи не говорила, не писала, не передавала, не транслювала. Більше того, родина Ліни Василівни стикнулася ще й із фейковими знімками її батьків.

- Через Google я знайшов десятки сайтів, які розмістили фейкові знімки родини Ліни Костенко і досі не вибачилися та не видалили їх, - каже Сергій Рабченюк. - Хтось один із авторів запостив неправдиву світлину в "Літературній Україні", і всі ЗМІ чомусь посилаються на неї досі. Хоча це фейк.

На фото:

Всі ці знімки не мають стосунку до родини Ліни Костенко, але їх широко поширили у мережі

Сергій, на зв’язку з родиною Костенко і в разі виникнення спірних питань перевіряє достовірність творів безпосередньо в авторки або звіряє їх із книжковими виданнями поетести. Справжні світлини родини поетеси Ліни Костенко може перевірити кожен з нас – вони є у збірці "Гармонія крізь тугу дисонансів" на сторінках 126 та 127.

До речі, ані Ліни Костенко, ані її доньки досі у Facebook немає, хоча існують сторінки, названі їхніми іменами, без зауважень, що це сторінки, створені фанатами творчості Костенко. Водночас про існування фан-спільнот вони знають і підтримують їх. Загальна кількість підписників цих спільнот у соціальних мережах - близько двох мільйонів.

Сергій завжди реагує на неправдиву інформацію в мережі. Він пише коментарі, вказуючи на розміщений фейк, надає достовірну інформацію і першоджерело, де саме це можна перевірити. Але реакція дописувачів його самого дивує.

- Дуже багато в кого є дописи, які потрібно спростувати, щоб люди не поширювали фейки і далі, - пояснює Сергій. – Я неодноразово вів розмови з журналістами, вказуючи їм, де саме можна перевірити інформацію. Але більшість тих, з ким я говорив, принципово не визнають своєї помилки. Рідко люди вибачилися, і писали, що помилилися, вказали правдиву інформацію. Останні хто відреагували на мої зауваження були журналісти із "Громадське" та "Суспільне культура". Вони знімки, які не мають стосунку до родини Ліни Костенко, видалили.

Розумієте, якщо ми будемо поширювати фейки й не спростовувати неправдиву інформацію, то взагалі ніколи не дізнаємося правди. Цей феномен я називаю "дефектом фейсбуку" — недосконалим репостом.

На думку Сергія, проблема виникає тоді, коли допис із правильно зазначеним авторством багато разів репостять. У стрічці людина часто бачить лише перші кілька абзаців, а інформація про справжнього автора залишається десь унизу, не поміченою. У результаті складається хибне враження, що автором тексту є той, хто його опублікував або від кого зробили репост. Люди не дочитують допис до кінця, роблять поспішні висновки — і так неправда починає жити своїм життям.

- Я сам неодноразово стикався з цим на своїй особистій сторінці, - продовжує Сергій. - Буває, я публікую красивий вірш, унизу чітко зазначаю його автора — здавалося б, усе правильно й чесно. Але після сотень і тисяч репостів у людей складається враження, що цей вірш написав я. Хоча це зовсім не так. Один із таких дописів набрав близько 300 тисяч репостів, інший — близько 150 тисяч, ще один — близько 100 тисяч. І коли інформація розходиться такими масштабами, виправити помилкове авторство стає надзвичайно важко.

І це відбувається навіть попри те, що моя сторінка переважно новинна. Свої особисті думки я зазвичай публікую окремо й маркую їх хештегом #SerSanych. Але після численних репостів люди часто вже не розуміють, де новина, де моя власна думка, а де текст іншого автора.

Мені здається, що одним зі способів виправити цю ситуацію саме у Фейсбуці може бути просте рішення: зазначати авторство не лише в кінці тексту, а й на початку. Можливо, тоді люди будуть уважнішими й одразу розумітимуть, кому насправді належить текст. Адже коли допис набирає сотні тисяч репостів, дуже легко втратити інформацію про його справжнього автора.

Подібне трапилося із віршами, які Ліна Костенко ніколи не писала, але в інтернеті їх тисячі. На мою думку, це частково пов’язано саме із недосконалим репостом у найбільшій соціальній мережі планети, а інша частина - це поширення неперевіреної інформації великими ЗМІ, як було із світлинами, а також публічними людьми які, щороку, наприклад, у день народження поетеси закидують те, до чого вона не має відношення. Ми з цим боремося вже роками, і лише цього року маємо надію на публічний лист від самої поетеси про спростування віршів і цитат, які вона не писала. Але і після цього доведеться ще роками видаляти вірші, які всі чомусь думають, що написала Костенко.

За декілька років ведення сторінки, присвяченій творчості Ліни Костенко, Сергій знайшов п’ять віршів, які приписують поетесі, але насправді авторка не вона. Більше того, чоловік встановив авторство декількох із них.

- Вірші можуть бути дуже схожі по стилю на ті, які пише Ліна Василівна, але ж не всі хороші твори написала саме вона, навіть якщо нам цього дуже хотілося б, - продовжує Сергій. – Під час спілкування з родиною поетеси, я додатково наголосив, що є як мінімум п’ять-сім віршів, які не належать авторству Ліни Василівни, але їх дуже багато в інтернеті. Я вказую на це тим, хто постить ці вірші. Але, знову ж, люди не хочуть вірити, що розповсюджують неправдиве авторство, відбувається несвідоме маніпулювання інформацією. Ми домовилися з Оксаною Пахльовською на презентації книги "Вітер з Марса", що невдовзі Ліна Василівна запише звернення, в якому особисто перелічить вірші, які не писала. Зараз письменниця зайнята тим, що дописує чергову книгу. Але як тільки буде мати змогу, зробить таке спростування.

Сподіваюся, тоді хоча б ці п’ять віршів повернуться до своїх справжніх авторів. І люди припинять їх поширювати. До речі, у вікіпедії всі цитати Ліни Костенко подані вірно. Можна хоча б з вікі звірятися, якщо хочете щось запостити, аби не помилитися. Але, будь ласка, не плодіть і не поширюйте не правдиву інформацію або перевіряйте її хоча б за книгами.