Сі поїхав із США з відчуттям перемоги

Трамп ослаблений, а за півтора місяці буде ослабленим ще більше. Мита щодо китайських товарів відтерміновано. Санкції згідно ухваленого закону Грема-Блюменталя щодо покупців російської нафти (Китай та Індія) запроваджені теж не будуть.

Сі вигідно тягнути спілкування з Трампом за формулою "домовились домовлятися". У листопаді, грудні, а там далі буде видно… А час зараз точно не на стороні Білого Дому. Бо жодної стратегічної перемоги він не має.

Що на виході? Сі крокуватиме і далі планетою, бо для нього є Великий Китай, і є решта світу. І ця решта починає програвати стратегії Китаю на економічну і, вже очевидно, що і політичну експансію.

І тут логічне питання: а нам що від цього? А те, що цей процес безпосередньо торкнеться усієї Європи. Бо розширятися Китай почне саме звідси. І продовження війни в Україні Китаю виглядає вигідним, бо це ще один елемент безпекового тиску на ЄС через російську війну, аби Європа присягнула на вірність.

Словом, при нинішніх розкладах Європа стає ласим шматком, до якого там навряд чи готові. Субʼєктність виборюється здатністю захищатися. Україна сьогодні цьому вчиться на своїй війні з Росією. Але чи вчаться на нашому прикладі у Берліні, Парижі, Римі, Брюсселі? Поки виглядає, що не дуже…