Ставлячи на "чорного лебедя" для України, Путін постійно виснажує економіку Росії

Пройшли псевдовибори на Росії. І Путін ескалює.

Проте не очікуваною мобілізацією, а підняттям податків для росіян.

І це саме ескалація. Бо війна — це завжди про гроші. Про ресурси. І росіянам ніхто не дає у світі гроші: ні грантами, ні в борг, ні замороженими українськими активами. В результаті росіяни завжди можуть покладатися виключно на власні ресурси. А вони обмежені. Запаси нафтодоларів вичерпані. І прийшов час звернутись до доларів у карманах росіян. Бо вони піднакопили жирок за останні кілька десятиліть. І зараз прийшов час платити.

У результаті після виборів Путін прийняв непопулярне рішення. Непопулярне тупо для всіх росіян, а не тільки для тих, хто готовий був знову бігти до Грузії. І це неприємно з одного боку, бо свідчить якраз про ескалацію.
А з іншого боку — підтверджує думку про обмеженість ресурсів і виснаження економіки Росії.

І хоч і дасть гроші на завтра, але збільшить виснаження на післязавтра. Бо гроші, які заберуть у росіян, перейдуть на зброю і згорять у полях Донеччини. Не дадуть економічний ефект. Не стануть інвестиціями. Це вплине як на економічне становище, так і на настрої. А погіршення настроїв, у свою чергу, негативно вплине на економіку. І знов приведе до виснаження.

Путін не стратег. Путін — тактик. Йому потрібні гроші, щоб дотягнути до зими. Потім — дотягнути до виборів у Франції. Потім — до чого ж ще дотягнути.

Ставлячи на чорного лебедя для України, Путін постійно виснажує економіку Росії і послаблює свою позицію. А Чорний лебідь все не прилітає. Навіть Трамп не став критичним фактором, хоч з ним Путіну шалено пощастило і продовжує щастити.

І на такому фоні Україні важливо не втратити конкурентну перевагу, а саме — доступ до грошей. Бо власних грошей нам точно не вистачить. І треба мати доступ до грошей, які контролюють наші друзі, і в першу чергу — до російських заморожених активів. А там незайманими лежить ще 250 млрд доларів. І тому українській владі конче потрібно демонструвати успіхи на шляху виконання зобов'язань, щоб ми могли відповідати на ескалацію Путіна. Бо Путін ескалює грошима, і ми будемо відповідати грошима. Але податками ми багато не зберемо. А от світ може скинутись.

І тут потрібно, щоб світ був до цього готовий. І потрібно поспішити — до тих самих виборів у Франції, щоб гарантувати собі підтримку, поки у владі у Франції лояльні до нас політики. Принаймні, більш лояльні до нас, ніж до Путіна.

В України є підтримка. І це те, що відрізняє нас від Росії. І дуже тупо було б втратити таку конкурентну перевагу.