14545 відвідувачів онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Боротьба за ім’я: хто і як повертає загиблим Захисникам найважливіше - їхню особу

Поки країна живе у звичному ритмі — працює, планує, чекає новин із фронту, — у спеціалізованих центрах щодня триває інша, майже невидима для суспільства робота. Там встановлюють імена тих, хто загинув, захищаючи Україну.

Йдеться про ідентифікацію тіл та останків загиблих українських Оборонців, які повертаються в Україну в межах репатріаційних заходів. Це складний, фізично виснажливий і морально важкий процес, у якому беруть участь слідчі, криміналісти, судово-медичні експерти, оперативні працівники та інші фахівці.

Про цю роботу розповідає документальний фільм "безІМЕННІ: боротьба за ім’я", створений Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області за ініціативи першого заступника начальника Головного управління — начальника слідчого управління ГУНП у Вінницькій області, полковника поліції Олександра Федорчука, за підтримки Вінницької обласної військової адміністрації, ДСУ "Вінницьке обласне бюро судово-медичних експертиз", Вінницького НДЕКЦ МВС та ГУ ДСНС України у Вінницькій області.

Документальний фільм безІМЕННІ

Закритий показ стрічки відбувся 24 вересня. Наразі фільм уже доступний для перегляду на YouTube-каналі за посиланням: "БезІМЕННІ. Боротьба за ім’я".

Але сам фільм у цьому випадку — не лише кіноподія. Це можливість привернути увагу до процесу, який зазвичай залишається за зачиненими дверима, хоча має величезне значення для родин загиблих, для роботи правоохоронної та експертної систем і для держави загалом.

Ідентифікація — це не формальність

Кожне тіло, яке повертається в Україну, має бути ідентифіковане. За офіційними процедурами, документами та експертизами стоїть не абстрактний випадок, а конкретна людина: її життя, родина, військовий шлях, особисті речі, прикмети, спогади близьких.

Після репатріації фахівці проводять розвантаження тіл або останків, здійснюють огляд, фіксують тілесні ушкодження, особливі прикмети, стан одягу та особисті речі. У багатьох випадках проводиться дактилоскопіювання. Далі призначаються судово-медичні, молекулярно-генетичні та інші експертизи, необхідні для встановлення особи.

Це робота без права на помилку. Помилка тут — не просто неточність у документі. Це відповідь, на яку чекає родина. Це можливість поховати близьку людину під її власним ім’ям.

Документальний фільм безІМЕННІ

У цій роботі є і професійна, і людська складові. Перша вимагає знань, досвіду, точності та концентрації. Друга — витримки й здатності залишатися людяним там, де щодня стикаєшся з найважчими наслідками війни.

Саме цей бік роботи часто залишається поза увагою. Суспільство бачить повідомлення про повернення тіл, обміни, поховання, встановлені імена. Але між цими етапами є великий пласт роботи, яку виконують люди, чиї імена рідко звучать публічно.

Документальний фільм "безІМЕННІ: боротьба за ім’я" якраз і намагається показати цих людей. У стрічці говорять слідчі, криміналісти, судово-медичні експерти — ті, хто безпосередньо залучений до процесу ідентифікації загиблих Захисників.

Документальний фільм безІМЕННІ

Для родин це відповідь, на яку вони чекають

Окрема частина цієї теми — родини зниклих безвісти. Для них очікування може тривати місяцями. У цьому очікуванні одночасно є надія, страх, несприйняття, спроба триматися і потреба знати правду.

У фільмі також є історія батька і матері загиблого Воїна, особу якого вдалося встановити. Вони говорять про те, через що проходить родина: від заперечення і надії до усвідомлення та прийняття.

Ідентифікація не зменшує втрати. Але вона завершує невизначеність. Родина отримує відповідь. Людина перестає бути невідомою. Її можна поховати, оплакати, назвати на ім’я.

Саме тому фахівці наголошують: якщо людина зникла безвісти, рідним важливо звертатися до відповідних органів і здавати зразки ДНК. Без цього встановлення особи може бути значно складнішим або взагалі неможливим. Якщо ім’я загиблого не вдається встановити, він може бути похований як невідомий.

Це дуже болісний крок для родин. Але він може стати вирішальним у пошуку відповіді.

Умови для роботи залишаються окремим питанням

Ідентифікація загиблих Оборонців потребує не лише професійності фахівців, а й чіткої організації процесу. У ньому одночасно задіяні кілька служб, і від їхньої взаємодії залежать швидкість та якість встановлення особи.

Для такої роботи потрібні базові умови: приміщення, ремонт, техніка та обладнання для швидкого оформлення процесуальних документів. Вінницька філія судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України" розглядається як логістично зручне й безпечне місце для роботи з ідентифікації загиблих — через центральне розташування, науково-технічну базу та напрацювання місцевих спеціалістів.

Наразі триває підготовка до оформлення запропонованих приміщень в оренду для Відділу судово-медичної експертизи та ідентифікації. Окремо залишається питання фінансування ремонту, техніки й обладнання. За останній час ці процеси почали рухатися практичніше — зокрема після того, як нове керівництво слідчого управління активніше долучилося до координації цього напряму.

Це може виглядати як суто організаційна частина роботи, але на практиці саме від таких рішень залежать швидкість документування, проведення експертиз і встановлення осіб загиблих.

Повернути ім’я — означає не залишити людину невідомою

"безІМЕННІ: боротьба за ім’я" завершується словами загиблого учасника російсько-української війни, українського поета Максима Кривцова:

"Коли мене запитають,
що таке війна,
я без роздумів відповім:
ІМЕНА…"

У цих словах — суть роботи, про яку йдеться. Війна складається не лише з дат, напрямків, втрат і зведень. Вона складається з імен.

Встановити ім’я загиблого — означає не дозволити війні перетворити людину на невідомий запис у документах. Це означає дати родині відповідь і зберегти пам’ять про людину, яка загинула, захищаючи Україну.

Саме тому робота слідчих, криміналістів, судово-медичних експертів та всіх, хто залучений до ідентифікації загиблих, є частиною ширшої роботи з пам’яттю і правдою.

Фільм лише відкриває двері до цієї теми. За ними — щоденна, тиха, важка і необхідна робота людей, які роблять усе, щоб полеглі Захисники не залишалися безіменними.

Завантаження...