Нові мирні плани та їхні спікери

Поки котрий день обговорюють пул мирної голубятні, мета якої — сподобатись трампістам, осідлати 10% ватного електорату і зайвий раз покусати візіонера Залужного, як те зробив мер Харкова Терехов.

Заяви останнього про якусь там партію війни, яка заважає миру, — це просто надвисокий градус інфантилізму. Бо Харків на олівці окупації ще з 2014 року — чудом встояв тоді, і реально дивом стало те, що росіянам не вдалось встановити там ХНР в лютому 2022 року. Коли мер Харкова несе подібну херню — це пахне заявами міцних домогосподарників періоду "Нашого краю", які, як Сальдо, першими побігли за паспортами РФ і здавали людей пачками.

Ба більше, я тут пошукала і знайшла цікаву цитату Терехова в той момент, коли західні спецслужби почали попереджати Київ про повномасштабне вторгнення. Отже, 25.10.2021. Терехов:

"Кандидат на пост мэра Харькова Игорь Терехов и политическая сила, которая его выдвинула, — блок Кернеса — Успешный Харьков, выступают за то, что русскому языку нужно вернуть статус официального в Харькове, ведь горожане не пользуются украинским в быту.

Это позиция политической силы, потому что на самом деле сегодня более 80% населения города Харькова говорит на русском языке. Запрос общества в городе Харькове на русский язык существует. Это не значит, что кто-то не понимает или в официальном обращении будет игнорировать украинский язык. В школах дети тоже учат украинский язык. Дома мы говорим по-русски, а дети приходят в школу и говорят на украинском. Это вполне нормально. Людям удобно общаться на русском языке, а интересы харьковчан для меня превыше всех других интересов", — сказав Терехов.

Це була підготовка до окупації Харкова і вписування його в Конституцію РФ чи щось інше?

Щодо мирних планів наших нових облич, які хочуть осідлати комбо з електорату Бойка, підписниць Анни Алхім і поціновувачів творчості Потапа та Кісти та Олі Полякової, — я нагадаю одне.

В лютому 2017 року маловідомий народний депутат Андрій Артеменко із Радикальної партії Ляшка запропонував президенту Трампу мирний план по Донбасу.

Колись давно, на початку нульових, цей чоловік влетів у справу про незаконне збагачення через махінації з трансферами футболістів. Із СІЗО його витягувала цікава компанія: а саме у 2004 році Андрія Артеменка звільнили за поданням Рената Кузьміна. А на поруки його взяли депутати-регіонали, в тому числі Михайло Добкін та Андрій Веревський. Ще через три роки всі справи проти Артеменка були закриті.

Так званий план Артеменка пропонував Трампу зняти санкції проти Росії, десь зійтись посередині щодо Донбасу, а також передати Крим в оренду російській стороні на 50–100 років.

Десь за рік після цього, прости Господи, мирного плану американське видання The Vanity Fair написало, що цей план фінансував російський олігарх Віктор Вексельберг:

"Відомо, що він співпрацював з Майклом Коеном і Феліксом Сатера, які мали зв'язки з Трампом. Також відомо, що Артеменко намагався передати схвалений Кремлем "мирний план" для України колишньому раднику Трампа Майку Флінну.

"Це — ще один чоловік, якого, на моє переконання, слідчі підозрюють в діях в якості фактичного агента російського уряду", — зазначив колишній чиновник прокуратури США Патрік Коттер у коментарі медіа".

Що ж — думаю, за деякий час побачимо, хто профінансував нові мирні плани, як і їх спікерів, які не викликають довіри. І теж повʼязані із різними регіоналами.