Чого чекати від проміжних виборів до Конгресу

За тиждень ми побачимо результати так званих проміжних виборів до Конгресу США. Усі опитування прогнозують республіканцям принизливу поразку. Навіть свіжі дані з округу сумнозвісної для нас Вікторії Спартц раптом показали, що її перевага над демократом — у межах статистичної похибки.

І це в окрузі, де республіканці не програвали десятиліттями і який раніше мало кого цікавив з погляду передвиборчих перегонів. Особисто я досі пам’ятаю, як Вікторія виступала в Конгресі проти військової допомоги Україні, тому особливо плакати за нею не буду. Але оптимізму мені все це не додає.

Усе одно вся влада, особливо в питаннях дипломатії та війни, фактично сконцентрована в Білому домі. І якщо республіканці з тріском програють вибори, боюся, вони почнуть шукати винних. І передбачаю, що це будуть не американські нафтові корпорації, які просто зараз експортують дизель зі США та заробляють рекордні гроші і які, до речі, є одними з найбільших донорів республіканців.

Навряд чи звинуватять і американських воєначальників, які за сім місяців відстріляли запаси протибалістичних ракет до Patriot, розраховані на 19 років (1800 одиниць, тоді як нам дають по 12 на місяць). А ще майже всі ATACMS і третину Tomahawk, але так і не усунули загроз ні для союзників, ні для нафтового судноплавства.

Навряд чи винним виявиться і путін, адже той, як ми тепер знаємо, "гуманіст", який намагався допомогти американському народу, відправивши свій дизель.

Найлегше буде образитися на слабших, тобто на нас. На нас, які в найбільш незручні моменти постійно опинялися в новинах і в центрі запитань журналістів — то через обмеження Starshield, то через припинення обміну розвідданими, то через прохання про ракети тощо. Ми ж чомусь ніяк не могли просто взяти й помовчати, не розповідати про свої проблеми, хоча від цього всього-на-всього залежить життя наших людей. Ми точно не брали жодної участі у виборчій кампанії США, а просто коректно говорили: "Тут у нас дещо з вашого боку перестало працювати, і ви нам дещо з оплаченого не поставили, а ми тут, узагалі-то, гинемо".

Але завдяки підтримці та простій людській емпатії переважної більшості американців, незалежно від їхніх політичних симпатій, ми знову опинилися в епіцентрі новин. Новин, які навряд чи суттєво впливали на виборця, якого найбільше дратували ціни на дизель. Хоча й тут знайшлися унікуми пропаганди, які переконали частину американців, що в шалених цінах на пальне нібито винні українці, бо ми, бачте, покоцали російські НПЗ.

Тим не менш, на жаль, у відносинах зі США нам найближчим часом буде не просто за будь-яких обставин. Але все ж варто пам’ятати, що левова частка простих американців — на нашому боці. Вдячний усім цим ЛЮДЯМ.