Воєнні злочини Росії проти довкілля

Україна стала першою державою у світі, яка під час війни розпочала кримінальне переслідування російських військових за злочин екоциду. Суми збитків довкіллю України вже перевищують 8,5 трильйона гривень, а серед наймасштабніших кримінальних справ — обстріли Росією ядерної установки в Харкові та підрив Каховської ГЕС.

Російських військових судять за екоцид

Під час боїв за Харків російські війська здійснили масований обстріл Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (ХФТІ). Там розташована унікальна дослідницька ядерна підкритична установка (ЯПУ) "Джерело нейтронів". Вперше удар був нанесений 6 березня 2022 року.

За офіційними даними Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ), наслідками цієї атаки стало повне знищення підстанції та пошкодження електричних кабелів кондиціонерів системи охолодження глістронної галереї лінійного прискорювача електронів. Крім руйнування інфраструктури, було пошкоджено теплотрасу, будівлі насосної станції та лабораторії ізотопів. Сама ж ядерна установка на момент обстрілу вже перебувала у безпечному "глибокому підкритичному стані", оскільки україеський оперативний персонал перевів її в цей режим у перший день повномасштабного вторгнення Росії.

Цей обстріл став початком тривалої цілеспрямованої кампанії проти наукового об'єкта. Слідство задокументувало, що обстріли здійснювалися з РСЗВ "Град", "Ураган", "Смерч", ствольної артилерії та авіабомбами. З початку березня до середини вересня 2022 року було зафіксовано щонайменше 74 влучання по території інституту. Через атаки ядерна установка неодноразово втрачала зовнішнє енергопостачання і переходив на роботу від аварійних дизель-генераторів. За висновками розслідування, політичне та військове керівництво Росії добре знало про існування та розташування цієї ядерної установки.

У жовтні 2024 року прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури затверджено та направлено до суду обвинувальний акт стосовно пʼятьох російських військовослужбовців. Головний підозрюваний — Олександр Журавльов, генерал-полковник, на той час — діючий командувач Західного військового округу ЗС РФ, який безпосередньо керував нападами на ХФТІ.

Цей судовий процес унікальний тим, що вперше українські прокурори разом зі злочином агресії та воєнними злочинами повідомили про підозру у скоєнні російськими військовими злочину екоциду – стаття 441 КК України. "Наскільки нам відомо, це перший у світі випадок кримінального переслідування за злочин екоциду, вчинений під час війни. Твердо вірю, що ми спільно з усім цивілізованим світом здатні забезпечити невідворотність покарання за подібні злочини", – сказав Андрій Костін, на той час він був генеральним прокурором.

Відповідно до комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертиз, навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди на суму майже 15 млрд гривень. "Вартість та обсяги відновлювальних робіт будівель та споруд Інституту, які знищено та пошкоджено, складають понад 30 млн гривень. І це не остаточні цифри. Ворожими обстрілами знищено ексклюзивне багатомільйонне обладнання, аналогів якого у світі немає", – повідомили в прокуратурі.

Російських військових оголосили в розшук і судять заочно. Процес триває вже другий рік. Судовий розгляд кримінального провадження здійснюється Київським районним судом м. Харкова.

Загалом в Україні розслідується понад 200 кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів проти довкілля. Безпосередньо за статтею 441 Кримінального кодексу України ("Екоцид") порушено 15 найбільш масштабних справ.

Розслідування руйнування Каховської дамби

Однією з найбільших екологічних катастроф в Україні, спричинених агресією Росії, стало руйнування Каховської дамби 6 червня 2023 року. Того ж дня в Україні було зареєстроване кримінальне провадження за фактом підриву головної споруди ГЕС за статтями 438 ("Порушення законів та звичаїв війни") та 441 ("Екоцид") Кримінального кодексу України. Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

Лише за кілька днів після руйнування греблі було втрачено близько 18 км³ води, затоплено понад 600 км² територій, підтоплено 64 тис. га лісів, а без належного водопостачання залишилися 143 населені пункти, де проживало понад 852 тисячі людей, – такі підрахунки наводить Міністерство економіки та довкілля України.

Українські науковці відзначають, що Каховське водосховище було важливим кліматичним регулятором півдня України. Після його осушення фіксуються підвищення температури поверхні землі, зниження вологості ґрунтів, посилення процесів аридизації та зростання ризиків посух і деградації земель. Водночас втрата водосховища створила додаткові ризики для водної безпеки, аграрного сектору та продовольчої стійкості регіону.

Загальна сума розрахованої шкоди довкіллю перевищила 77,8 млрд грн, з яких понад 75,2 млрд грн становлять збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду.

В СБУ заявили, что зібрали доказову базу та заочно повідомила про підозру російським військовим. Йдеться про командувача угруповання військ "Днєпр" РФ, генерал-полковника ЗС РФ Олега Макаревича. За версією слідства саме він віддав наказ підірвати греблю Каховської ГЕС, а безпосередньо виконував наказ начальник штабу - перший заступник командувача угруповання військ "Днєпр" РФ, генерал-майор ЗС РФ Владімір Омельяновіч.

"Як встановило розслідування, у ніч з 5 на 6 червня 2023 року він безпосередньо координував дії підлеглих зі знищення дамби Каховської ГЕС мінно-вибуховим способом. Унаслідок руйнування гідротехнічної споруди відбувся катастрофічний розлив води, що призвело до загибелі 35 цивільних та зникнення безвісти ще 24 мешканців регіону", – йдеться у заяві СБУ.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки України заочно повідомили Омельяновічу та Макарєвічу про підозру за статтею 438 Кримінального кодексу України – воєнні злочини, поєднані з умисним вбивством, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Їм загрожує довічне ув'язнення.

У цьому кримінальному провадженні зараз триває досудове розслідування та продовжується збір доказів. В прокуратурі зазначають, що найбільшою складністю є, як і в переважній більшості кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів проти довкілля, продовження бойових дій у безпосередній близькості до місця вчинення злочину, неможливість проведення обстеження та моніторингу довкілля безпосередньо. Також складнощі виникають із проведенням дорогих лабораторних досліджень, наприклад, зразків ґрунту.

"Кримінальне провадження щодо підриву Каховської ГЕС є одним із найскладніших та масштабних. Наразі здійснюється опрацювання експертами матеріалів у межах комплексної комісійної інженерно-екологічної експертизи та експертизи безпеки життєдіяльності. Залучено понад 20 науковців із різних галузей науки", – заявив керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко з інтерв'ю виданню "Юридична газета".

Відповідальність та відшкодування збитків

Стаття про екоцид з'явилася в українському Кримінальному кодексі ще понад два десятиліття тому, одна практичних механізмів її реалізації в судах досі не сформовано. Немає жодного вироку. Головними перешкодами залишаються відсутність чітких законодавчих тлумачень ключових термінів та брак судових прецедентів.

"Якщо звернутися до історії статті 441 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальну відповідальність за екоцид і залишається незмінною з часу набрання чинності Кодексом у 2001 році, можна констатувати відсутність сталої практики її застосування. Однією з причин цього є використання у диспозиції статті низки оціночних понять, зміст яких належним чином не розкрито в законодавстві. Передусім це стосується поняття "екологічна катастрофа", яке є ключовою ознакою складу злочину, проте не має чіткого нормативного визначення. Така правова невизначеність створює суттєві складнощі для органів досудового розслідування, прокуратури та судів під час кваліфікації відповідних діянь і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності", — зазначає експертка з міжнародного гуманітарного права "Фонду підтримки фундаментальних досліджень" Наталія Хендель.

Додатковим викликом для українських правоохоронців є відсутність напрацьованих орієнтирів і на глобальному рівні, адже юриспруденція лише починає формувати підходи до покарання за подібні злочини.

"Дійсно, міжнародна практика притягнення до кримінальної відповідальності за екоцид наразі відсутня, оскільки відповідальність за цей злочин передбачена законодавством лише обмеженої кількості держав. Водночас екоцид поки що не належить до міжнародних злочинів у розумінні чинного міжнародного кримінального права і залишається предметом доктринальних дискусій та міжнародних ініціатив щодо його криміналізації. Наразі триває процес формування міжнародно-правових підходів до визначення екоциду та запровадження міжнародної кримінальної відповідальності за його вчинення. За таких умов національні органи правосуддя стикаються з додатковими труднощами у тлумаченні складу цього злочину та притягненні винних осіб до відповідальності", — підкреслює Хендель.

Системну фіксацію та документування злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами на території України, проводить Державна екологічна інспекція України. Відомство регулярно оновлює статистичні дані та випускає актуалізовані інфографіки, які відображають масштаб екологічної руйнації внаслідок бойових дій. Станом на 16 жовтня 2026 року загальна сума розрахованих збитків, завданих довкіллю України становить близько 8,56 трлн грн.

Найбільш реалістичним шляхом отримання компенсації за шкоду довкіллю від дій Росії наразі залишається міжнародна система, яка зараз розробляється під егідою Ради Європи. Першим практичним кроком стало створення Реєстру збитків, що вже приймає відповідні заяви, однак сам процес виплат поки що не запущений.

"Проблема полягає в тому, що наразі Реєстр лише фіксує заяви, а для їх розгляду по суті та фактичного відшкодування ще необхідно завершити формування й забезпечити роботу інших складових компенсаційного механізму. Розглядати заяви й визначати належне відшкодування має Міжнародна компенсаційна комісія для України. Однак цей механізм ще не запущений, адже для запуску необхідна ратифікація 25 державами Конвенції про створення Комісії — наразі маємо лише 10 і ЄС", — наголошує правова радниця організації Global Rights Compliance Наталія Павлович.

Ключовим питанням залишається реальне фінансове наповнення майбутньої системи компенсацій, оскільки остаточні джерела виплат досі перебувають на стадії юридичного узгодження.

"Окремим питанням залишається — Компенсаційний фонд, який ще потрібно створити та забезпечити коштами. Джерела фінансування виплат остаточно не визначені. Серед можливих джерел розглядаються заморожені російські державні активи, однак їх потенційне спрямування на компенсації потребуватиме відповідних правових і політичних рішень", — пояснює Павлович.

Матеріал написаний за підтримки IWPR