Як результати виборів в Ізраїлі визначать майбутнє Близького Сходу

Попередні оцінки результатів парламентських виборів в Ізраїлі, які відбулися 27 жовтня, свідчать, що ані політичний блок Прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, ані опозиційний блок на чолі з колишнім начальником Генштабу ЦАХАЛу Ґаді Айзенкотом не можуть отримати у Кнесеті більшість у 61 мандат, яка б дала їм можливість самостійно сформувати уряд. За останніми даними екзитполів, обидва блоки набирають близько 51 голосу. Тому після оприлюднення остаточних результатів виборів очікується період політичних торгів з метою формування більшості на ширшій коаліційній основі.

Враховуючи історичний досвід ізраїльського парламентаризму та близькість результатів ключових переможців, не факт, що цей процес завершиться створенням стабільної урядової коаліції. Згадується період 2019–2022 років, коли п'ять раундів голосування до Кнесету поспіль не давали чітких результатів і призводили до формування нестабільних політичних конструкцій, їхнього подальшого розпаду та нових дострокових виборів. Період турбулентності завершився лише 1 листопада 2022 року, коли більшість здобули праві та релігійні сили на чолі з Нетаньягу.

У разі провалу формування більшості тимчасовий уряд до нових виборів очолюватиме Нетаньягу.

Результати "коаліціади" матимуть безпосередній вплив на найближчі перспективи мирного врегулювання на Близькому Сході та подолання світової енергетичної кризи.

Якщо Нетаньягу залишиться на чолі уряду, бодай тимчасово, жорстка лінія Ізраїлю щодо Ірану, Гази та "Хезболли" продовжиться. Це сприятиме намірам Президента США Дональда Трампа, якщо він від них не відмовиться, зокрема під тиском Конгресу, провести після 3 листопада ще одну "переможну" війну проти Тегерана, з усіма наслідками для інших країн регіону та світових цін на нафту.

Якщо більшість сформує опозиція, ситуація може змінитися. Стратегічні цілі та оцінка загроз для Ізраїлю залишаться тими ж - щодо цього існує широкий політичний консенсус. Однак у тактиці, зокрема в активнішому використанні дипломатичного інструментарію паралельно з військовим, можливі нові нюанси: як щодо відновлення переговорів із Тегераном, так і щодо продовження активних бойових дій.

Утім, для Нетаньягу збереження влади важливе не лише в контексті відстоювання своїх максималістських політичних позицій. Це водночас є й питанням його особистої свободи. Адже з травня 2020 року в Окружному суді Єрусалима проти нього триває судовий процес за звинуваченнями у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою. Через те що йдеться про чинного Прем’єр-міністра, слухання переносяться з міркувань національної безпеки та через військові дії. Проте після втрати посади ці можливості для затягування судового процесу в Нетаньягу зникнуть.

Аналітика Київського Безпекового Форуму