Бронювання від мобілізації: не можна бути наполовину стратегічним

Корецький, як і всі його попередники, намагаючись вирішити питання недобору в армії, робить одну ключову помилку. Вважаючи, що стратегічним і вагітним можна бути наполовину.

Ну от не можна. Не існує таких випадків. Підприємство або стратегічне, або не стратегічне. А от посади на підприємстві можуть бути стратегічними і не дуже.

Наприклад, якщо компанія виробляє 10 000 дронів на місяць, то, скоріш за все, вона стратегічна, але посада прибиральника стратегічною бути не може.

Або, наприклад, умовна ГО-шка, яка має друзів у Кабміні і тому її вважають стратегічно важливою. Гаразд. Директор важливий, а його радник? Або скільки радників будуть вважатись стратегічно важливими? І скільком ту бронь вони зможуть продати?

Тобто визначати відсотковку стратегічності — це від початку була тупа ідея. Необхідно встановити конкретні ознаки стратегічності, а другим кроком — перелік і кількість посад, без яких стратегічне підприємство не зможе працювати.

Наприклад, Київський цирк — стратегічне підприємство. Допускаю. Але ж чистка вольєрів навряд чи є стратегічно важливою для держави.

Я дуже сподіваюсь, що в Кабміні знайдуться адекватні посадовці, які:

1. проведуть ревізію робочих посад на предмет стратегічності. Бо не можуть стендапер та інженер на оборонному заводі мати для держави однакову важливість.

2. проведуть ревізію зловживань на стратегічних підприємствах. А вони є і їх багато. І тут приклад Михайла Федорова на поверхні.

3. нарешті дадуть чітке визначення "стратегічності". З чіткими критеріями. Бо інакше ходаки з конвертами в Кабмін не припиняться.