Що насправді відбувається у Польщі?

Нічого нового для нас, та й для поляків у Польщі не відбувається, якщо відкинути пропагандистські штампи. Ось короткий виклад історії, яка почалася ще у 2015 році.

Політична криза в Польщі: протистояння навколо Конституційного трибуналу досягло кульмінації

У Польщі загострилася політична та конституційна криза. Генеральний прокурор ініціював процедуру зняття суддівського імунітету з голови Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. Суддя Анна Корвін-Пьотровська оголосила про їхнє тимчасове відсторонення від виконання обов'язків і взяла на себе організацію роботи Трибуналу.

Президент Кароль Навроцький перервав офіційну поїздку до Сенегалу та повернувся до Варшави. У Президентському палаці він проводить консультації з Богданом Свєнчковським та першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським.

Події п'ятниці, 30 жовтня, стали кульмінацією багатомісячного протистояння між урядом Дональда Туска та політичними силами, пов'язаними з партією "Право і справедливість" (PiS).

Туск: Відновлення верховенства права — наш обов'язок

"Відновлення верховенства права — наш обов'язок. Після років беззаконня ПіС це складний, часом болісний процес, який вимагає рішучих дій. Іншого шляху немає", — написав прем'єр-міністр Дональд Туск у соціальній мережі X.

Так глава польського уряду прокоментував події навколо Конституційного трибуналу.

Для правлячої коаліції відновлення повноцінної роботи цього органу стало одним із ключових політичних завдань. За рік до парламентських виборів розв'язання конституційної кризи мало продемонструвати здатність уряду виконувати свої обіцянки щодо відновлення верховенства права.

Водночас стало очевидно, що опозиційна партія "Право і справедливість" не збирається поступатися. Після обрання Кароля Навроцького президентом Польщі PiS отримала потужну політичну підтримку в Президентському палаці.

Навроцький фактично взяв під захист чинне керівництво Конституційного трибуналу. Суперечка загострилася через питання легітимності суддів, обраних Сеймом, та процедури складення ними присяги.

Поліція біля Конституційного трибуналу

Протягом кількох тижнів перед будівлею Конституційного трибуналу перебували прихильники PiS та представники клубів Gazeta Polska, які організували постійний протестний табір.

Увечері 30 жовтня, напередодні вихідних із нагоди Дня всіх святих, ситуація різко загострилася.

Поліцейські в захисному спорядженні встановили бар'єри навколо будівлі Трибуналу. Телеканал TV Republika, який підтримує праву опозицію, розпочав спеціальний прямий ефір із місця подій.

У повідомленнях телеканалу стверджувалося, що поліція проникла на територію установи через задні ворота, а невідомі особи нібито увійшли до приміщень і почали шукати документи.

Згодом з'ясувалося, що інформація про проникнення поліції всередину будівлі не відповідала дійсності. Правоохоронці зайшли лише на територію Конституційного трибуналу та залишилися поблизу воріт.

Поліція наголосила, що не втручається в діяльність судової установи, а виконує завдання із забезпечення громадського порядку та безпеки.

Відсторонення керівництва Трибуналу

Ключову роль у розвитку подій відіграли міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек і суддя Конституційного трибуналу Анна Корвін-Пьотровська.

Корвін-Пьотровська належить до суддів, обраних Сеймом нинішнього скликання. Вона була серед трьох суддів, які склали присягу перед президентом Каролем Навроцьким.

Ще п'ятеро обраних суддів склали присягу в Сеймі, оскільки президент не прийняв її особисто. Богдан Свєнчковський, який очолював Конституційний трибунал, відмовлявся допустити їх до виконання обов'язків.

Унаслідок цього законно обрані, за позицією уряду, судді не могли повноцінно працювати: вони приходили до будівлі Трибуналу, але залишалися у вестибюлі.

У п'ятницю ввечері Анна Корвін-Пьотровська оголосила про відсторонення Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського від виконання обов'язків на один місяць.

Підставою стало, зокрема, блокування проведення Загальних зборів суддів Конституційного трибуналу.

Ці збори мали затвердити бюджет установи та передати його до Сейму. Без відповідного рішення виникала загроза фінансуванню діяльності Трибуналу.

Крім того, Свєнчковському закидають маніпуляції зі складом суддівських колегій та перешкоджання роботі новообраних суддів. Частину цих обставин уже розслідує прокуратура.

Анна Корвін-Пьотровська оголосила про скликання Загальних зборів суддів Конституційного трибуналу на 3 листопада.

Семеро суддів, які перебували в будівлі ввечері 30 жовтня, заявили, що залишатимуться там стільки, скільки буде необхідно.

Водночас Богдан Свєнчковський не визнав рішення про своє відсторонення. Він назвав Корвін-Пьотровську узурпаторкою, а її дії — незаконними.

За його словами, саме він залишається законним головою Конституційного трибуналу та має повноваження управляти установою.

Генеральна прокуратура готує звинувачення

Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек провів спеціальну пресконференцію, присвячену подіям навколо Конституційного трибуналу.

Він повідомив, що до Трибуналу надійшли п'ять клопотань про зняття суддівського імунітету. Матеріали, які обґрунтовують звинувачення, викладені на 224 сторінках.

Прокуратура має намір висунути звинувачення Богдану Свєнчковському та Бартломею Соханському.

Журек наголосив, що польська держава зобов'язана забезпечити виконання рішень Європейського суду з прав людини та гарантувати можливість роботи законно обраних суддів.

"Уже кілька місяців ми спостерігаємо безпрецедентну для демократичної правової держави ситуацію: законно обрані судді Конституційного трибуналу не можуть виконувати свої обов'язки", — заявив міністр.

Він також послався на позицію Венеціанської комісії щодо можливості альтернативного складення присяги в Сеймі, якщо президент відмовляється її приймати.

На переконання Журека, виконавча влада має обов'язок забезпечити функціонування державних інституцій та захист суддів, які зазнають погроз.

Качинський звинувачує уряд у злочинах проти держави

Події навколо Конституційного трибуналу викликали гостру реакцію опозиції.

Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський прибув до будівлі Трибуналу та виступив перед протестувальниками.

Він назвав дії уряду Дональда Туска нападом на Конституційний трибунал і тяжким злочином проти держави.

На думку Качинського, відповідальність за ці дії несуть як політики, які ухвалювали рішення, так і представники правоохоронних органів, які їх виконували.

Він порівняв нинішні події з попередніми рішеннями уряду, зокрема змінами в керівництві польського суспільного телебачення TVP.

Качинський заявив, що винних необхідно притягнути до відповідальності.

Його риторика була надзвичайно різкою. Лідер PiS навіть згадав Нюрнберзькі принципи відповідальності за злочини, хоча визнав, що нинішні події не можна безпосередньо порівнювати зі злочинами нацистів.

Водночас він попередив про можливу подальшу ескалацію, заявивши: "Будуть злочини та вбивства".

Качинський закликав своїх прихильників продовжувати захищати Конституційний трибунал та звернувся до польських патріотів із проханням приїхати до Варшави.

До протестів долучилися й інші представники правих політичних сил.

Серед присутніх були колишня голова Конституційного трибуналу Юлія Пшилембська, колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький та представники праворадикальних середовищ.

На місці виникали суперечки навіть між різними групами правих політиків.

Зокрема, повідомлялося про конфлікт між депутатом PiS Маріушем Госеком та Гжегожем Брауном.

Прихильники опозиції скандували антиурядові гасла, зокрема "Геть комунізм!" та "Ярославе! Ярославе!".

Поліція повідомила про затримання трьох осіб, які намагалися перелізти через огорожу Конституційного трибуналу.

Президент Навроцький повертається до Варшави

Рішення президента Кароля Навроцького достроково завершити офіційний візит до Сенегалу стало ще одним свідченням масштабу політичної кризи.

Дізнавшись про події у Варшаві, президент розпорядився змінити маршрут літака та повернутися до Польщі.

Навроцький заявив, що в такий момент повинен перебувати у своїй країні.

У Президентському палаці розпочалися консультації з Богданом Свєнчковським та представниками судової влади.

Таким чином, конфлікт навколо Конституційного трибуналу фактично перетворився на відкрите протистояння між урядом, президентом та опозицією.

Боротьба за Конституційний трибунал — боротьба за модель польської держави

Нинішня криза має значно глибше коріння, ніж суперечка щодо повноважень окремих суддів.

За часів правління партії "Право і справедливість" Конституційний трибунал став одним із головних об'єктів інституційних змін, які викликали гостру критику з боку Європейської комісії, Венеціанської комісії та європейських судових інституцій.

Після приходу до влади коаліції Дональда Туска у 2023 році відновлення незалежності судової системи та верховенства права стало одним із центральних завдань уряду.

Проте цей процес зіткнувся з опором політичних сил, які раніше контролювали ключові державні інституції.

Обрання Кароля Навроцького президентом посилило позиції опозиції та ускладнило реалізацію судової реформи.

Тепер протистояння вийшло на новий рівень.

Уряд наполягає на необхідності виконання рішень європейських судів та відновлення конституційного порядку. Президент і PiS звинувачують уряд у порушенні принципу поділу влади та незаконному втручанні в діяльність Конституційного трибуналу.

Обидві сторони апелюють до Конституції та верховенства права, але пропонують принципово різні трактування законності.

Найближчим випробуванням стане 3 листопада, коли Анна Корвін-Пьотровська планує провести Загальні збори суддів Конституційного трибуналу.

Від того, чи вдасться забезпечити їхню роботу та чи визнають ухвалені рішення інші державні інституції, значною мірою залежатиме подальший розвиток конституційної кризи.

Польща опинилася перед складним випробуванням: як відновити верховенство права, не допустивши, щоб боротьба за незалежність судової влади перетворилася на новий етап політичного протистояння та інституційного паралічу.

За матеріалами Gazeta Wyborcza, 30 жовтня 2026 року.

Зрештою, як пише Onet, Кароль Навроцький опублікував заяву, в якій закликав до "відновлення правового порядку".

Президент прибув до будівлі Конституційного трибуналу в ніч з п'ятниці на суботу. Трохи раніше 5-ї години ранку в суботу Павел Шефернакер зачитав свою заяву. "Через загрозу внутрішній безпеці Республіки Польща я скликаю сьогодні термінові консультації за участю парламентських сил з метою стабілізації політичної ситуації", – оголосив він.

Викладаю певну хронологію, бо бачу, що українські телеграм канали, просто передруковують інформацію з російських.