Радіо, менти і Коломойський

Нещодавно споглядав за тим, як люди реагують на один з останніх чи то останній спіч пана Коломойського. Основна реакція: "А дід правду каже. Розумний чорт!". І головою так ще схвально кивають. Не здивуюся, якщо хтось випустить книжку "Топ цитат Коломойського" і заробить на цьому чимало грошей. Це при тому, що пан олігарх, демагог і арештант є живим втіленням фрази - "Пиздять радіо, менти і ти". Але у своєму нестримному бажанні знайти улюбленого філософа, які має відповіді на всі питання, українській народ добровільно залізе й не в такі тенета. Якби Коломойський вирішив би створити свою церкву (сподіваюсь, не підказую йому ідею), то такі відомі в певних колах хлопці, як Сандей Аделаджа та Володимир Мунтян, працювали б в ній служками в кращому випадку.

Проте, на мій погляд, не наявність харизми робить Коломойського філософом-правдорубом в очах декого, а той факт, що він "сидить". Отруєння російською культурною заразою вилилося в те, що ми маємо навіть не одне покоління, для якого тюремна романтика - проза життя і чи не єдина його правда. Цього лайніща повно й в армії, де якесь "Смотрите, суки, осторожно. Вас волчья стая разорвет" слухають з такою уважністю, ніби це "Похоронний блюз" Вістена Г'ю Одена. 

Як завжди все поускладнював, замість того, щоб просто сказати: хлопці та дівчати, козаки та козачки, кидайте того Коломойського з його тригрошовою філософією. Як кинув його один знайомий солдат. Каже, що на мільйон мільйонів грошей. Дуже цим пишається. Лише одна цитата ідеально підходить для завершення цієї історії, і вона не належить олігарху, демагогу, арештанту: "Ну й брехун! Дід мій брехун, а ти його перебрехав!".