Шляхи розвитку і майбутнє українських реактивних дронів

Індустрія дронів

Як Україні забезпечити стабільний доступ до турбореактивних двигунів для БПЛА та створити умови для розвитку власного серійного виробництва таких двигунів?

Це питання обговорювали фахівці на круглому столі  "Шляхи розвитку і майбутнє українських реактивних дронів", який організував і провів у Києві 3 листопада Інститут "Діалог".

Коли оцінюють російську війну проти нашої країни, то справедливо кажуть про дуже різкий темп і якість перетворень. Це особливо стосується дронів. Коли наш Інститут "Діалог" два роки тому проводив круглий стіл "Складові успішної реалізації ініціативи "Два мільйони дронів – Силам оборони України"", тоді питання стояло в тому, чи вдасться Україні масштабувати випуск дронів до 2 млн штук. І серед основних викликів було те, що росіяни трохи випереджали з використанням дронів на оптоволокні. А сьогодні маємо нові, зовсім інші виклики. У сфері дронів вони пов'язані саме з реактивними дронами.

І наші захисники на передовій, і люди в тилу бачать, наскільки серйозною зброєю є російські реактивні дрони. Тому важливо, щоб у нас інновації в цій сфері були якісніші, швидше розвивались, і масштабування було ефективним.

Зараз стоїть цілий комплекс завдань, які треба вирішувати, і саме компактні реактивні двигуни - це один із найбільш важливих напрямків. Запустити масове виробництво компактних реактивних двигунів - це дуже складна справа, тому що це потребує й технологій, й матеріалів, й навичок, й можливості швидко масштабувати їхній випуск.

У своєму виступу на круглому столі голова підкомітету з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій профільного комітету Верховної Ради Федір Веніславський нагадав, що вперше Україна застосовувала реактивні безпілотні апарати по території Росії ще влітку та восени 2022 року. Використовуючи для цього модернізовані радянські БПЛА Ту-141 "Стриж".

Перші розробки власне реактивних дронів українських компаній були представлені наприкінці 2023 - на початку 2024 року.

Він оцінив українські інженерні та наукові можливості як достатні для розробки двигунів, але вказав на брак фінансування для швидкого нарощування випуску.

Один з обговорюваних підходів - перегляд ресурсу двигуна для короткої ударної місії замість вимог до багаторічної експлуатації звичайного авіаційного двигуна. Наразі це пропозиція, а не повідомлення про вже впроваджену технологію, зазначив депутат.

Веніславський згадав турбореактивні й твердопаливні реактивні рішення, а також європейські джерела двигунів.

Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві у своєму виступі зазначив, що наша країна повинна поетапно розвивати свої спроможності: від виробництва простих видів озброєння до більш складних за рахунок вкладення коштів у власне виробництво або отримання інвестицій.

Він акцентував увагу на тому, що нашій країні потрібен спільний промисловий контур з Європою. Храпчинський виступив за поєднання локалізації, спільних підприємств і передачі технологій. Він критично оцінив співпрацю, за якої європейська сторона отримує бойовий досвід без співмірного розширення українських технологічних можливостей.

Й запропонував посилити обмін компетенціями між українськими компаніями та взаємодію приватних виробників із державними підприємствами з дотриманням вимог до доступу до інформації.

Стратегія має враховувати подальші зміни загроз. На його думку, виробникам необхідно готуватися до нових варіантів атак, а не обмежуватися відповіддю на вже наявну загрозу.

За його словами, ключовою проблемою взаємодії з європейськими країнами є відсутність трансферу технологій, яка зв'язує нам руки.

"Треба казати про взаємодію з Європою на рівних умовах, як це було під час Другої світової війни, коли трансфер технологій був безпосередній, передавались технології між союзниками для того, щоб створювати якісне рішення. Тобто треба шукати вже готові рішення, тому що ми бачимо, що ворог системно і активно змінює дії. Нещодавно представлений "купол" над Києвом у вигляді захисту може прожити буквально 3 місяці до того, як ворог запропонує інше рішення. Тому наша головна задача - мати стратегічне бачення і, розуміючи загрозу, бути готовим до цієї загрози. Причому бути готовим вже зі зброєю, яка може протидіяти їй", - наголосив Храпчинський.

Станіслав Ліснер, директор з закордонних зв’язків виробника компактних реактивних двигунів PBS Groupe (Чехія) зазначив, що його компанія має більше 20 років досвіду у виробництві двигунів для літальних аппаратів. У тому числі компактних реактивних двигунів. Так за останні три або чотири роки виробництво компактних реактивних двигунів в його компанії зросло на 800%, але цього досі недостатньо для покриття попиту.

Що стосується потреб України у таких двигунах, то Ліснер повідомив, що наразі триває пошук способів щодо співпраці з нашою країною.

Як базовий підхід пропонується послідовна промислова кооперація. Серед варіантів - фінальна збірка двигунів ближче до українського замовника, участь українських компаній у випуску деталей і в перспективі повна ліцензія для місцевого ринку. Окремий швидкий шлях - розширення постачань з наявних потужностей PBS.

На перших етапах співробітництва представник PBS запропонував почати з відбору компаній і простих деталей, оцінити результат, а потім переходити до складніших компонентів. Наприкінці Ліснер назвав можливим ліцензійний шлях, а спільні підприємства - темою майбутнього обговорення.

Денис Святокум, голова правління Українського кластеру подвійних технологій висловив думку, що асоціації підприємств-виробників БПЛА можуть поєднувати галузь і державу. Зокрема, за словами Святокума, його кластер об’єднує близько ста компаній. Він повідомив про об’єднання асоціацій і регулярні робочі контакти з Міністерством оборони для обговорення виробничих і законодавчих питань.

Він пов’язав військову потребу, наукове опрацювання, розробку, випробування, зворотний зв’язок і серійний випуск. Розрив між розробниками та виробниками заважає швидко перетворювати успішний зразок на масовий продукт.

Він окремо зупинився на тому, що локалізація має враховувати воєнні ризики. Початковий етап спільного виробництва, на його думку, може відбуватися в дружніх країнах. Водночас дослідження, доопрацювання та зв’язок із кінцевим військовим користувачем мають зберігатися в Україні.

"Отже, створення спільних підприємств. Можливо, на першому етапі можливий їхній винос до дружніх країн, де менший ризик прильоту ракет і дронів на ці виробництва. Це може бути перший крок. Але головне, щоб це не залишилося виробництвом тільки в третіх країнах, наприклад, Східної Європи, якщо ми кажемо про Чехію, Польщу, Румунію або країни Балтії. Ми повинні вкладати в стратегію розвитку цих спільних підприємств, спільних виробництв, так, щоб все ж таки елемент доопрацювання залишався в Україні, тому що тут більш короткий шлях до тестування. Я маю на увазі, військових, які інтегрують дуже часто ці розробки в фінальні рішення", - зауважив він.

Також у роботі круглого столу взяли участь кандидат технічних наук, директор департаменту оборонної компаній Вадим Круц, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, викладач Національного університету "Київський авіаційний інститут" Юрій Терещенко, завідувач кафедри "Технології виробництва авіаційних двигунів" Національного аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут" Сергій Нижник.

Відео заходу можна подивитися тут.