Перезапуск відбору в АРМА. Які системні проблеми успадкує майбутній керівник агентства
Уряд запустив повторний конкурс на посаду голови АРМА, прийом заявок від кандидатів триватиме до 26 листопада. Проводити відбір довелося після квітневого провалу, коли комісія двічі не змогла обрати керівника через брак підтримки з боку міжнародних експертів. Оголошуючи новий етап відбору, прем'єр-міністр Сергій Корецький звернувся до кандидатів з закликом: "Запрошую до участі всіх, хто має управлінський досвід, бездоганну репутацію та бажання бути корисним своїй країні. Під час війни кожен арештований актив має працювати в інтересах держави".
Все це підтверджує, що відомство застрягло в глибокій управлінській кризі та терміново потребує професійного керівника. Попередні спроби заповнити вакансію провалилися, а час грає проти економіки країни. Поки інституція працює в режимі невизначеності, арештоване майно втрачає ціну.
Після відставки Олени Думи влітку 2025 року тимчасовою виконувачкою обов'язків голови АРМА стала Ярослава Максименко. Вона керує агентством уже майже півтора року. За цей час статус тимчасового очільника перетворився на зручне прикриття, яке дозволяє уникати відповідальності за провали відомства. Будь-які затримки, помилки чи знецінення майна керівництво легко списує на перехідний період. Водночас рівень ухвалених рішень прямо залежить від фаховості керівника. Показово, що під час першої спроби конкурсного відбору Максименко навіть не змогла скласти когнітивний тест на логіку та математику, де для проходження далі потрібно було набрати понад 55 балів. Коли агентство очолює людина, яка не пройшла базову перевірку на посаду, чекати від структури грамотного управління великими підприємствами не доводиться.
Наслідки такого менеджменту добре видно на прикладі резонансних конкурсів з пошуку управителів. Замість прозорого залучення сильних бізнесів практика відомства постійно супроводжується порушеннями.
Показовим став конкурс на управителя корпоративними правами виробника мінеральних вод IDS Ukraine ("Моршинська", "Миргородська"). Одним з резонансних порушень є спроба передати активи в управління за старими звітами про оцінку, строк дії яких уже минув.
Попередню оцінку групи на суму 5 млрд гривень компанія ТОВ "Голд прайс" передала до агентства ще 6 березня 2026 року, а її шестимісячний строк чинності завершився 6 вересня. Попри це аукціон провели 7 вересня на підставі документа, який уже втратив юридичну силу. До того ж у матеріалах Вищого антикорупційного суду вартість цього бізнесу зазначена у 8 млрд гривень, тобто на 3 млрд гривень дорожче. Без актуальної вартості майна держава втрачає точку відліку і не може проконтролювати, чи не знеціниться підприємство в руках тимчасового управителя. Окрім проблем з оцінкою, агентство не забезпечило адекватний відбір учасників конкурсу. У результаті обрано управителем багатомільярдного бізнесу IDS Ukraine компанію зі статутним капіталом у 1000 гривень, штатом з трьох працівників та чистим прибутком за 2025 рік у розмірі 8,4 тисячі гривень - ТОВ "Юридичне бюро "Пріорітас".
Подібні скандали супроводжували й пошук управителя для столичного торгово-розважального центру Gulliver або активів групи "Аерок", де до участі допускали структури без профільного досвіду та фінансового страхування відповідальності. За відсутності актуальної бази оцінки та реальних вимог до кандидатів випадкові посередники отримують шанс заробляти на грошових потоках підприємств без жодної відповідальності за їхній стан.
Загальна статистика роботи АРМА лише підтверджує глибину проблеми. За весь час діяльності агентство інвентаризувало понад 60 274 арештовані активи, серед яких тисячі об'єктів нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, часток у компаніях та заводів на мільярди гривень. При цьому реєстр залишається неконсолідованим, а щодо понад 42 000 об'єктів роками не було ухвалено жодних управлінських рішень. Навіть серед 20 753 активів, які саме відомство визнало перспективними для бізнесу, у 2025 році управителям вдалося передати лише 1703 об'єкти на суму понад 5,35 млрд гривень.
Показовою є історія з регіональними облгазами або заарештованими готелями та санаторіями, які роками чекають на повноцінне управління. Більшість арештованого майна просто стоїть без нагляду, фізично псується і дешевшає замість того, щоб наповнювати бюджет.
Найточнішим показником ефективності відомства є гроші в державній скарбниці. У 2026 році доходи державного бюджету від управління активами АРМА обвалилися майже на 84%: за перші сім місяців скарбниця отримала лише 210 млн гривень проти 1,3 млрд гривень за аналогічний період 2025 року. Навіть з передбачених на 2025 рік 98,6 млн гривень на оцінку, охорону та управління активами агентство змогло освоїти лише 371 тисячу гривень, залишивши невикористаними 99,6% цих коштів. Водночас видатки на утримання самого апарату відомства лише зростають: у бюджеті на 2026 рік на роботу органу заклали 430 млн гривень, а на 2027 рік уряд планує збільшити цю суму ще на 45%, до 624 млн гривень.
Коли утримання бюрократичного апарату коштує платникам податків сотні мільйонів гривень щороку, а реальні надходження від управління падають до копійчаних показників, це означає провал головної задачі органу. Під час війни держава не може утримувати структуру, яка обходиться дорожче, ніж приносить користі.
Оновлений конкурс, де змінили правила оцінювання та посилили роль міжнародних експертів, має остаточно закрити стару модель роботи. Щоб вивести агентство з глухого кута, майбутньому керівнику доведеться провести повне перезавантаження відомства та відмовитися від ручного керування конкурсами. Першим кроком на посаді має стати незалежний аудит усіх рішень, які ухвалили за півтора року роботи тимчасової адміністрації. Потрібно навести лад у реєстрах арештованого майна, замовити оцінку для всіх ключових об'єктів, суворо дотримуватися вимог Антимонопольного комітету та відкрити конкурси для реального бізнесу з прозорою історією і досвідом. Лише тоді арештовані активи перестануть бути баластом і почнуть працювати на економіку країни.