К истории сине-желтого флага
Нам усиленно внушают, что желто-голубой флаг – национальным флаг украинского народа. При этом допускают ряд серьезных искажений, что в дальнейшей передаче превращается в откровенную ложь. Перед вами некоторые факиы из истории символики: НЕПРАВДА, ЧТО ЖЕЛТО-ГОЛУБОЙ ФЛАГ СУЩЕСТВУЕТ ТЫСЯЧУ ЛЕТ. Ни один ученый не смог пока доказать, каким был флаг Киевской Руси. Ряд исследователей, утверждает, что, скорее всего, он был красным («червленым»). • НЕПРАВДА. ЧТО ПОД ЖЕЛТО-ГОЛУБЫМ ФЛАГОМ УКРАИНСКОЕ ВОЙСКО ВОЕВАЛО В ГРЮНВАЛЬДСКОЙ БИТВЕ 1410 ГОДА. Ян Длугош св своей «Истории Польши» — единственном источнике по этому вопросу — пишет, что львовские войска действительно воевали под флагом с такими цветами. Однако это было совсем другое знамя: золотой лев в голубом поле — старый символ Галича, но отнюдь не всей Украины. Киев, Кременец, Дорогичин воевали в этой битве под червлёными (красными) знаменами. • НЕПРАВДА (вернее – просто ложь), БУДТО ЖЕЛТО-ГОЛУБОЙ ФЛАГ БЫЛ У ЗАПОРОЖСКИХ КАЗАКОВ. По давней традиции их знамена были различных оттенков красного цвета: под красным флагом воевал Северин Наливаико, под малиновым – гетманы Хмельницкий и Дорошенко. Сторонникам желто-голубого сочетания цветов приходится прибегать к всевозможным логическим ухищрениям, чтобы доказать, что именно эти цвета были основными (то где-то написано, что лодки казаков были выкрашены таким образом, то им как-то раз выписали желтую и голубую ткань). • Впервые желто-голубой флаг, похожий на нынешний, появился в 1848 году во Львове на территории Австрийской империи, когда в разгар Восстания Венгерского народа за свою свободу имперское правительство создало в Галиции Головну Руську раду, чтобы иметь в тылу у восставших верные себе войска. Одна из версий гласит, что этот флаг был сконструирован из цветов галицкого флага – вверху золотой цвет льва, внизу — голубой цвет фона. Другая версия некогда у галичан было красно-синее знамя (это подтверждается документами); мать императора Франца-Иосифа заменила красный цвет желтым, чтобы в галицком флаге было что-то от желто-черного знамени Габсбургов. Австрийский наместник торжественно вручил его «руським галичанам». • В 1911 году украинского национального флага еще не существовало. Тогда лишь развернулась дискуссия на эту тему. Известнейший украинский историк И.Крипьякевич предложил считать национальным цветом красный – цвет запорожского казачества. В ответ историк С.Томашивский предложил сочетание желтого и голубого цветов, сославшись, в частности, на то, что красный цвет означает рабочую солидарность. • Когда в начале 1918 года Центральная Рада осознала свое банкротство, для наведения «порядка» она пригласила на нашу землю немецкие войска. Чтобы с нею считались как с суверенным правительством, был в спешном порядке задним числом принят IV Универсал о независимости Украинской народной республики. В то время и был утвержден государственный флаг – желто-голубое знамя. • После завоевания Украины немцы скинули Центральную Раду за ненадобностью, утвердив на их месте своего ставленника – гетмана Скоропадского. Именно он «перевернул» цвета флага (так стало легче объяснять народу их значение: вверху синий — цвет неба, внизу желтый – цвет пшеницы). Именно в этом виде флаг использовался впоследствии и Петлюрой, и Бандерой. ИМЕННО В ЭТОМ, «НЕМЕЦКОМ» варианте ФЛАГ РЕЕТ СЕЙЧАС НАД ПЛОЩАДЯМИ УКРАИНЫ. В ДОНБАССЕ ВПЕРВЫЕ ЖЕЛТО-ГОЛУБОЙ ФЛАГ ПОЯВИЛСЯ В 1913 ГОДУ. ЕГО НА СВОИХ ШТЫКАХ ПРИНЕСЛИ СЮДА НЕМЕЦКО-ГАЙДАМАЦКИЕ ВОЙСКА. В КРОВИ ПОТОПИВ ДОНЕЦКУЮ (ДОНЕЦКО-КРИВОРОЖСКУ Ю) РЕСПУБЛИКУ, СРАЖАВШУЮСЯ ПОД КРАСНЫМ ФЛАГОМ. Заезжие с Запада гости вполне могут размахивать сине-желтыми флагами – это их региональный символ. Но не кощунствуют ли те украинцы, которые, не зная своей истории, поднимают над своими предприятиями петлюровский и бандеровский флаг! Не предают ли память своих отцов и дедов?
Чистота нации это заоблачные грёзы.И если мне, славянину, понравилась какая-нибудь ******** татарка, а я – ей и вспыхнуло чувство и сэррегировал член,то мне по*** условности.И детишки наши будут носить в себе кровь и гены своих татарских и славянских пращуров.
И почему чтобы доказать превосходство одних над другими обязательно надо меряться *****.
Есть десятки способов подтверждающих величие нации.В конце концов есть несколько определяющих факторов.Ну,например :
1.Влияние на мировую политику и геополитику.
2. Размеры территории
3. Ресурсы
4Современные вооруженные силы (наличие ядерных сил и МБР)
5.Развитие космической программы
6.Научный потенциал(+ наличие Нобелевских лауреатов)
7.Писатели мирового масштаба (+ наличие Нобелевских лауреатов в литературе)
8.Композиторы,музыка нты,художники мирового масштаба
9.Спортивные достижения.(Чемпионы мира, Олимпийские чемпионы и проч.)
10.Кинематография(ос кароносцы , лауреаты Канн, Венеции, Берлина) и т.д. и т.п.
Список можно продолжить. И если и меряться ***** ,то только в выше перечисленных отраслях,а всё остальное тщета и сотрясание воздуха.
Когда всякая мелкая сволочь типа прибалтийских сатрапий и иже с ними ворнякает на Россию, то это только от бессилия и ущербности своей - комплекс Наполеона.
Давайте возьмём хороший пример у чурок и прочих «зверей»-они всегда кучкуются и держаться друг за друга, помогают -кто был в армии, тот знает. Но украинцы и россияне не должны ******* друг на дружку и поливать грязью -мы же одно целое! Мы –славяне -щедрые, талантливые, непобедимые и бабы наши самые клёвые!!!
Собаки лают,а караван идёт себе и ложил на всех с прибором.
Ну чем тебе Феникс не угодил украинский флаг? У меня ощущение, что тебе всеравно что писать и обсуждать, лишбы это было вылито в виде вонючего дерьма на Украину. Твоя шизофрения основана на УКРАИНОФОБИИ. Попробуй обратиться к врачу.
Кроме того, мне интересно где ты взял текст Длугоша и знаеш ли вообще кто это такой?
Если говорить о традициях, то самый первый традиционный "национальный" флаг появился, как это не странно, в Индонезии. Он не менял своих цветов почти 2 тис. лет. Все другие "национальные" флаги появились в эпоху возникновения НАЦИОНАЛЬНЫХ госсударств, то есть в период конца 17- 18 вв. Как известно Украина своего госсударства не имела. Кроме того козацких флагов, не сотенных, а тех, что репрезентовали ту ограниченну автономию в виде гетьмана, почти несохранилось. Поэтому дискуссия по поводу флага просто бессмыссленна.
Белоруссы вообще отказались от своего исторического флага и герба. Покритикуй их за это. Их державным символам ок. 600 лет.
Украина, даже ты со своей тупой башкой это признаёшь, не имела государства, то на каком основании она тогда существует? А насчёт Белоруссии - то какой у них мог быть "исторический" флаг и герб, если её территории (на самом деле русские территории) были захвачены Речью Посполитой? А позже были отвоёваны Россией у захватчиков.
Так что, дебил, учи историю.
А про жевтоблакитный можно спорит долго.
Флаг Российской Федерации (флаг России)
Номер в Геральдическом регистре РФ: 2
Описание:
Государственный флаг Российской Федерации представляет собой прямоугольное полотнище, состоящее из трех горизонтальных равновеликих полос: верхней - белого, средней - синего, нижней - красного цветов.
Что означают цвета флага России?
Официально бело-сине-красный флаг был утвержден как официальный (государственный) флаг России только накануне коронации Николая II в 1896 г. (до этого государственным флагом Российской империи считался черно-желто-белый флаг, который в настоящее время используется различными монархическими движениями, а бело-сине-красный флаг со времен Петра I был торговым или коммерческим флагом России). Тогда красный цвет означал державность, синий – цвет Богоматери, под покровительством которой находилась Россия, белый – цвет свободы и независимости. Существует и еще одна "державная" трактовка значений цветов флага, которая означает единство трех братских восточно-славянских народов: белый - цвет Белой Руси (Белоруссии), синий - Малороссии (Украины), красный - Великороссии.
В настоящее время чаще всего (неофициально) используется следующая трактовка значений цветов флага России: белый цвет означает мир, чистоту, непорочность, совершенство; синий - цвет веры и верности, постоянства; красный цвет символизирует энергию, силу, кровь, пролитую за Отечество.
Так все таки, если Петр 1 так ненавидел Православие, зачем Герб взял Византийский. Это что полная беспринципность или невежество?
Номер в Геральдическом регистре РФ: 3
Описание:
Государственный герб Российской Федерации представляет собой изображение золотого двуглавого орла, помещенного на красном геральдическом щите; над орлом - три исторические короны Петра Великого (над головами - две малые и над ними - одна большего размера); в лапах орла - скипетр и держава; на груди орла на красном щите - всадник, поражающий копьем дракона.
Золотой двуглавый орел на красном поле сохраняет историческую преемственность в цветовой гамме гербов конца XV - XVII века. Рисунок орла восходит к изображениям на памятниках эпохи Петра Великого. Над головами орла изображены три исторические короны Петра Великого, символизирующие в новых условиях суверенитет как всей Российской Федерации, так и ее частей, субъектов Федерации; в лапах - скипетр и держава, олицетворяющие государственную власть и единое государство; на груди - изображение всадника, поражающего копьем дракона. Это один из древних символов борьбы добра со злом, света с тьмой, защиты Отечества. Восстановление двуглавого орла как Государственного герба России олицетворяет неразрывность и преемственность отечественной истории. Сегодняшний герб России - это новый герб, но его составные части глубоко традиционны; он и отражает разные этапы отечественной истории, и продолжает их в преддверье третьего тысячелетия.
Если до тебя не доходят мои объяснения насчёт Российского Флага и Герба, то это - твои проблемы. Живи под немецко-бандеровско- фашистским флагом и радуйся.
Хе-хе, Феникс. Не этот ли: http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=9#verh Земельний герб, ПЕРЕМИСЬКА І СЯНІЦЬКА ЗЕМЛІ ? Поменяй синий фон на красный, добавь две короны по бокам, ну, и заделай дизайн посовременнее, чтобы покруче смотрелось, вот и готов герб Российской Федерации. И ты еще будешь рассказывать, что вы не тырили наши символы и даже название? Все российское -- это умело украденное и хорошо перекрашенное. Вот для сравнения: http://www.constitution.ru/symbols/gerb.htm Государственный герб Российской Федерации .
Навожу тексты гимнов Польши и Украины. Задача для гениального Феникса - найти два похожих слова:
Jeszcze Polska nie zginela,
Kiedy my zyjemy.
Co nam obca przemoc wziela,
Szabla odbierzemy.
Marsz, marsz, Dabrowski,
Z ziemi wloskiej do Polski,
Za twoim przewodem
Zlaczym sie z narodem.
Przejdziem Wisle, przejdziem Warte,
Bedziem Polakami,
Dal nam przyklad Bonaparte,
Jak zwyciezac mamy.
Marsz, marsz, Dabrowski...
Jak Czarniecki do Poznania
Po szwedzkim zaborze,
Dla ojczyzny ratowania
Wracal sie przez morze.
Marsz, marsz, Dabrowski...
Mówil ojciec do swej Basi
Caly zaplakany:
"Sluchaj jeno, pono nasi
Bija w tarabany."
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб‘ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду
Другий факт появи синьо-жовтої держави у Другій світовій війні – це Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року. Попри те, що історики пов’язують його з бандерівською ОУН (що не суперечить фактичному перебігу подій), задекларована держава (врешті, декілька тижнів спонтанно створювались українські органи влади, місцевого самоврядування тощо, тобто говорити про повну віртуальність держави некоректно) існувала не під організаційними символами ОУН (б), а синьо-жовтим прапором, Тризубом і гімном “Ще не вмерла”. Мало того. Історики не надто звертають увагу на формулювання самого Акта про відновлення Української держави. Отже, якщо вчитатись у протоколи допитів Бандери й Стецька в гестапо, то бачимо, що йдеться про відновлення держави з 1917 року. Бандера й Стецько заявляють гестапівцям: ми відновили державу, з якою ви уклали Берестейський договір, у вас немає правових підстав знищувати цю державу. Для Гітлера це, звичайно ж, не мало жодного значення і він наказав ліквідувати цього віртуального “союзника”. Усім стурбованим “прислужництвом” бандерівців Гітлерові особливо рекомендую ознайомитися з наказом №7 по СД від 25 листопада 1941 року, де сказано, що “функціонерів руху Бандери потрібно негайно заарештувати та після ґрунтовного допиту таємно стратити як грабіжників” (матеріали Нюрнберзького процесу, том XXXIX, С. 268-269). Особливо раджу цим стурбованим подивитися на дату наказу №7 і з’ясувати для себе стан радянсько-німецького фронту на той час. Як би там не було, але в цьому історичному епізоді знову з’являється синьо-жовта Україна. І знову бачимо, на якій стороні її врешті позиціонувала логіка історичного процесу.
раскорячка завелась и поехала.
Штирлиц стрелял из двух пистолетов по очереди.
Очередь быстро редела.
Штирлиц смотрел в окно. Из окна дуло.
Штирлиц закрыл окно. Дуло исчезло.
Між іншим, державного прапору як такого до XVII ст. не мала жодна держава в світі. Британський, наприклад, якраз в 17 ст. і сформувався у тому вигляді, як ми його знаєм, після остаточного формування парламенту як державної влади та приєднання Шотландії та Ірландії. Російський був офіційно затверджений лише наприкінці XIX ст. Миколою I. Прапор Сполучених Штатів також офіційно затверджений тільки в XIX ст., після Війни Півночі та Півдня, але в XX ст. був перезатверджений, бо Гаваї приєднали, і зайву зірочку намалювати потрібно було. Як не крути, жодна держава в світі фактично державного прапора до XIX ст. не мала. А до цього користувались королівськими штандартами (Британія) чи так званими військовими стягами, що також не є символом держави, а лише символом війська. Тож твоя сенсація, Феніксу, просто беззмістовна, бо на тих самих засадах можна і російський прапор очорнити, бо ним користувалась білогвардійська армія, Колчак, та півтора десятки царських генералів, які ще на початку XX століття намагались розділити Росію на кілька князівств. Неправда, кажеш? А я тебе відішлю до мемуарів емігрантів. Здається, у Мельгунова описана майже циркова ситуація, коли в Самарі сидів один уряд, а в Омську - інший. Кожен з цих урядів використовував триколор. Цю всю вольницю потім дуже добре потовкли червоні. То чий це прапор - російських патріотів, чи російський сепаратистів?
Хе-хе, Феникс. Не этот ли орел: http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=9#verh Земельний герб, ПЕРЕМИСЬКА І СЯНІЦЬКА ЗЕМЛІ ? Поменяй синий фон на красный, добавь две короны по бокам, ну, и заделай дизайн посовременнее, чтобы покруче смотрелось, вот и готов герб Российской Федерации. Вот для сравнения: http://www.constitution.ru/symbols/gerb.htm Государственный герб Российской Федерации .
Все российское, включая флаг и герб, -- это умело украденное на Западе и хорошо перекрашенное.
Самое древнее изображение Свастики (!) найдено при раскопках Мезинской культуры (Украина, Чернигов). Это приблизительно 25-30 тысяч лет до н. э.
Все хахлы - ФАШИСТЫ !!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!
Крім того, свастика зустрічається в символіці майже всіх народів, які походять з індоарійського суперетносу. То ти запишеш до фашистів і їх. А це, між іншим, дуже велика географія. То що, весь світ - фашисти, а росіяни - ні? Це як США - усі, крім них, є терористами.
Svastika - eto hichto inoe kak drevnij ornament pod nazvaniem "ognennyi krest", simvoliziruyustchij cilu i volju naroda. Prisutstvoval v ornamentach narodov Germanii i Pribaltiki, ranee v Indii. Byl vzjat nacistami v kachestve simvola, chto ne dolzhno javljatsja dlja nego odnoznachnym. Primer - zvezda. Prisutstvuet v simvolike Ameriki, Rossii i rjada drugich stran s razlichnym obstchestvennym strojem i politikoj. U kabalistov i satanistov zvezda tak zhe javljaetsja simvolom, chto ne umaljaet ee znachenie u drugich.
Короче, Петр стырил один их голландских флагов, который назывался Королевским. Я вот только не пойму, зачем? Он ведь там чернорабочим подрабатывал на судоверфях. Так зачем же что-то тырить? Не смог удержаться? Понимаю, привычка.
Волга - символ России испокон веков заселена другими народами, живущими на ней и поныне.
Сердце России - Москва и та имеет нерусское название.
Это они использовали сравнение с половыми органами чтобы унизить противника.
А до тех пор на Руси (Киевской Руси) Мужские и Женские достоинства считались священными.
Мужской член давал семя. Которое попадало в Женщину и давало НОВУЮ СВЯЩЕННУЮ ЖИЗНЬ.
Да, и за знание истории стабильная единица с минусом.
Спекулюють "гаспада иже с Феніксом", тим, що Росія сформувалась як імперська держава в епоху Відродження (Ренесансу) за рахунок інтелекту етнічного українця. Історична правда в тому, що на той час в Україні не було державного утворення на зразок імперії. Українці – монічна нація. Тисячоліттями в українських землях панувало самоврядування. Існувало традиційне виборне право, де не було місця централізованій владі. Добре чи погано, не нам судити, це реалії історії, яку треба сприймати такою, якою вона була. Для захисту окраїнних земель місцеві само урядовці наймали дружину. Провідником вибирали Князя (кінника), як керівника мобільної пересувної озброєної кінноти. Називали таких Князів „Славами” – високопарним „Служниками”. Звідси давались імена князям: СвятоСлав, ВічеСлав, ЯроСлав тощо. Віче (від українського Очі, Вочі (розмовне) було своєрідним наглядовим органом за діяльністю Князя.
Як бачите, історія повторюється. Вибрали Кучму президентом – він замість служіння НАРОДУ, зрадив його, всі зусилля направив на своє збагачення. Слава Україні для нього означає слава сім`ї (мафії).
{Зауваження: Слово „слава” українською мовою буде „служба”, „славити” -„служити”. Скептикам відразу зауважу, що в ******** мові іншого значення цього поняття, окрім „славити” -„служити”, немає. Слава КПРС = Служити КПРС. Слава Україні = Служити Україні. Ніби то синоніми слова „слава” = „популярність” „известность”, „репутація” – іншомовного походження, витвір проімперських лихословів.}
Справа не в назві „Україна”, а в тих етнічних жителях - черні, які тисячоліттями живуть на своїх історичних територіях.
В центральних українських землях було можливо прожити без війн, мирно. Зовнішніх кордонів до 19 ст. в Європі взагалі не існувало. Українці не були відірвані від світу та цивілізації, самі були джерелом культури та технічного прогресу. Кліматичні умови не сприяли монументалізму, як в Давньоримській імперії, не будували вони й те, що ми зараз називаємо „Чудеса світу”.
В реальному житті існування українця було підпорядковане доцільності та достатності. Гончарство, броварство, скловаріння, текстиль (полотно, пряжа), зодчество – ось основа взаємовідносин українця із зовнішнім світом. Знання при відсутності загальної письменності, як і зараз, були певним капіталом, передавалися від батька до сина, від матері до дочки. Ці знання знаходять відображення як в ******** українській мові, так і в умисно „забутій”, спотвореній оросійщуваням та олатиненням, науковій мові. Мова не йде про „підсрачники”, як на це наполягають „патріоти” з „Хвеніксами”. Підсрачник українською російською так і буде: подсрачник, або поджопник. Про це колись окремо.
Хвенікс так мені і не відповів, скільки основних кольорів має райдуга.
Відповідаю сам. За „російськими” науковцями – 7. У західноєвропейських визначено – 6.
Які конкретно, думаю, читач розбереться самостійно.
Але для Хвенікса наголошую: назви кольорів – це абстрактне бачення та визначення кольору зі безкінечного світового спектру. Живописцю відомо більш чим 300 (трьохсот!!!) назв кольору.
Яким чином визначали колір 1000 років тому назад, за яким еталоном?
Перл Хвенікса: „Ряд исследователей, утверждает, что, скорее всего, он был красным («червленым»).”
Ну-ну.
{Слово, виокремившись в окреме поняття, ніколи не зникає із народного лексикону. Зміст слова (поняття) може змінюватись шляхом насильницького навчання в навчальних закладах. Змінюється і відношення до нього. Баня, маківка, царина, паша, покритка, дідина, дядина, бабич, ворожка, дло, яма, ковбаня, киях, мулять, люстерко, ягниця, снитка, синія, цап, чари, чароньки, перо, залицяльник, налигач, пути, яри, шал, бурулька, пол, – українські слова, які сприймаються самими українцями неоднозначно і в різних місцевостях мають свій зміст.}
Коли беретесь „глаголить” про „красне”, то хоч поясніть, якого дійсно кольору людська кров. Чи читав Фенікс, що кров буває „голубая”, „алая”, „червона”, „красная”, „пурпурная”, „благородная”, „чёрная”? А яким в дійсності ми можемо бачити колір крові? Червоною (свіжа), коричневою (що „запеклася”), чорною (жарена, варена). Всі інші визначення – абстрактні, поетичні.
Не знаючи в дійсності якого кольору в давнині був прапор, навіть його: „скорее всего” - не дає права „разлагольствовать” в такому принизливому тоні про українську символіку.
Рудий Орк також „купився” на „червлений” у значенні „красный”. А чому не „красивий”? Назва давньоукраїнських сіл (існують і сьогодні) „Красне”, означає, що місцевість, де вони розташовані, буде не червоною (красною), а красивою, чи не так?
Олатиняненому росіянину пробачно. Але українцеві відомі такі (наголошую: українські!) однокореневі слова, як червонний, червоний, Червень, черінь, чернь, черево, черемша, черешня, Чернігов тощо. Що ми знаємо про них, який смисл і зміст ми в них вкладаємо (я маю на увазі: ми – чернь = бидло, плебс, простацтво, простолюддя, простонароддя, звідкіля ми з вами всі походимо!)?
Слово „червльоний” (стяг, прапор, хоругва) - не простолюдинське. Так навіть не скажуть в глибоко-задіалеченом у селі в Черніговськуй області. Швидше скажуть: „червлений”, „червоний”, „червонний”. Якщо сприйняти „червлений” як синонім російського „красный” (який має забарвлення одного з кольорів спектра (кольору крові) від розового до коричневого), то в свою чергу, у цього слова також є синоніми: „алый”, „кумачовый”, „карминный”, „киноварный”, „пурпурный”, „багряный” (для перевірки візьміть любий словник синонімів з української чи російської мови!). Якщо перші синоніми „червоного” передають забарвлення спектру майже у всіх європейських мовах однозначно (за невеликими відмінностями) то „пурпурный”, „багряный” має ознаки фіолетового.
Заглянемо у „англо-русский” словник:
purple (англ) 1. 1) а) пурпурный цвет, пурпур; ancient purple - багрец ( краска из багрянки) б) фиолетовый цвет
2) а) порфира б) одеяние кардинала;
3) а) сан кардинала б) императорский сан в) высокое положение, принадлежность к знатным слоям населения;
2. 1) а) пурпурный; багровый; to turn purple with rage — побагроветь от ярости; (Syn: crimson - 1) малиновый, темно-красный, кармазинный 2) кровавый
б) фиолетовый (Syn: violet 1. 1) фиалка 2) фиолетовый цвет 3) лук ( растение ) 2. темно-лиловый, фиолетовый);
Хто буде заперечувати, що фіолетовий колір по спектру набагато ближче до синього, чим до красного? Навіть, якщо ви скажете, що у різних народів слово „пурпурний” може означати різні кольори, то погоджусь, тільки з умовою, що слово „червлений” також міг визначати інший колір, наприклад синій чи голубий, а не червоний, як прийнято тепер..
Аналізуємо далі.
Слово „червоний” в українській мові зараз сприймається однозначно, як характеристика кольору. Воно не має образного (переносного) значення, як у російській мові: „красный”.
Слово „черінь” – (лежати на черіні – лежати на печі, тобто бути в теплі, грітися на черені) – назва подолу печі (рос. подовий = укр. череневий). Ніякого відношення до „кольору” не має.
Слово „чернь” – див. вище.
Слово „черево” – те ж саме, що живіт (внутрішня порожнина живота). Завжди тепла.
Слово „черемша” - мілка слива, темно-синього (майже фіолетового) кольору.
Слово „черешня” - споріднене з англ. чері: cherry-tree, як правило, темно-червоного кольору. Єдине плодове дерево, українська назва якого співпадає з англійською назвою.
Слово „Червень”. Назва місяця. Не українцями сприймається, як російське „июнь”. Але в Україні назва місяців має давнє „язичницьке” походження. Що таке січень, лютий, ..., жовтень, грудень – українцеві зрозуміло з дитинства.
А червень? Від чирва козир?
Російські олатинені назви місяців: перший (январь), другий, ..., юліанський, постюліанський, шостий, ..., десятий (декабрь) – зрозуміло з підручників.
Згадаємо, що у січні січе мороз. В лютому погода лютує. В березні починається збір березового соку. В травну буйно росте трава. В червні - ? В липні цвіте липа і так далі.
Якщо виходити із характеристики природних (погодних) умов, то в червні місяці найдовший день, настає стала тепла погода, небо майже завжди безхмарне, світло синього = блакитного (= blue?) кольору. Отже червень – блакитний, сонячний, теплий місяць. Про це тлумачення ще пам’ятають старі люди на Україні.
Тут я критикував латинян та „олатинячених”. Але що цікаво. У румун і молдован, нащадків латинян, слово „ЧЕР” – означає „НЕБО”. А з ними стосунки аборигенів-українців набагато давніші чим з москвинами. Пам’ятаєте про походи на Константинополь?
У складних словах корінь „чер” може приймати значення „небесний (блакитний)”, теплий”.
Отже, якщо вірити аборигенам-українцям , а не олатиненим проімперським „книжникам”, то „червленим” кольором попервах, спочатку могло бути ******* небесний, блакитний, а не червоний, („красный”). А слово „чернь” можливо сприймали, як „небесні” люди.
Прошу прощения у тех, кто не знает украинского языка. Но доказать изложенное русским языком, практически, невозможно из-за разнопонимания омонимов русского и украинского языков.
Більш поширена версія походження назви місяця Червень - від слова "черв", оскільки в цей час розмножуються личинки однієї комахи (не знаю точної назви), з якої давні слов‘яни робили фарбу для тканин.
Орче, якщо ти знайомий з місцевостями в Чернігівській області, то повинен знати дореволюційний уклад мешканців села. Мануфактура була на високому рівні. Ростили льон, пряли та ткали полотна різних сортів. Мене цікавило, чому копанки (малі, вириті вручну озерця) називали сажалками. Я чомусь думав, що це пов’язано з саджанням якоїсь сільськогосподарсько ї культури. Поцікавився у неграмотної прабабусі. Вона пояснила, що в селі, до революції, односельчани в сажалках фарбували полотно, використовуючи для цього сажу. Звідси сажалка. Розказувала вона, як фарбувати полотно в червоний колір. Про якихось комах вона не згадувала.
Ти що, кисябер, схаменися, випий кави, освіжися, не можна всю ніч сидіти в неті
Ви хоть читаєте те, що коментуєте, чи тільки намагаєтесь читати? Де в мене 19 ст.? Бачу, що хочу бачити?
Ви ж серйозна людина і маєте свої погляди, які я можу розділяти, так і ні.
Невже будемо мірятись, у кого ... ширша? Ви по суті.
2 Обзервер.
Але ж погодьтесь, що і моя версія щодо Червень = сонячний, теплий, блакитний має право на існування.
Я жартую, а ти серйозно ображаєшся. Між іншим, я б теж міг образитися на звертання "Б". Але не буду.
Вибачте за затримку відповіді, робота, сім’я, діти, онуки і головне жінка...
Найважче доводите невинному своє алібі.
Бачите Орку, я завжди, з дитинства (від бабусі) чомусь вірив, що „Чер” – це небо і про це не треба було нікому доводити (вже потім знайшов джерело в румунській (молдавській) мові). І назву місяця Червень, як і назву м. Чернігова сприймав як „небесні”. Перші враження, перші знання, як і рідна мова, ніколи не забуваються.
Щодо гіпотези походження назви місяця „Червень” від „черви” також знав, як альтернативу від „чер”. Вона простіша від поширеної і полягає в тому, що в червні місяці разом з овочевими, з’являються черв’яки. І якщо припустити, що разом з черв’яками з’являється гусінь (в західноєвропейських країнах мають однакову назву з черв’яками), а вона, як відомо, використовувалась в шовковиробництві (з 550 року нашої ери в Європі?), то таке пояснення буде казатись логічним.
Але така версія випадає з логічного ряду назв місяців, де всі одинадцять асоціюються з погодними умовами, тобто характеризують погоду. Дуже нам хочеться вірити, що ми такі розумні, як китайці і мали свої технології фарбування...
Ви пропонуєте знайти відповідь у глухому куті: „Які ви знаєте слова з коренем черв-, що мають значення "теплий" або "голубий"?
Якщо поставити питання: „Які ви знаєте слова з коренем „крас” -, що мають значення "красний" або "красти"? – дати відповідь було б набагато легше.
Дякую, що Ви актуалізували тему щодо світосприйняття українцями і звернули увагу на наявність деяких протиріч у моєму тлумаченні. Значить треба „виражовуватись” ясніше.
Ви розумієте відмінність письмової і усної мов. Ви пам’ятаєте із джерел, як Катерина, одним розчерком пера, виключила із суспільної свідомості назви Яїк, Яма. І, упевнений, примітили вплив письмових джерел та навчання за ними на формування світоуявлення. Колись вважали, що земля плоска і є центром світу.
Письмові джерела з’являються на Україні з приходом християнства (у крайньому випадку, ті що збереглися). Основна мета християнства – завоювати суспільну свідомість новим віруванням. Катерина не перша, хто придумав змінити назви міст чи річок, рослин, тварин. В Московії це вдалося і „олатинення” російської мови ми відчуваємо і зараз. Християнські пупи також вершили свою справу і їм вдалося „вписати” християнську релігію в язичницьку. Але всі язичницькі свята отримали інші назви а нове тлумачення. Церковна назва місяців – латинська. Примітно, що на Україні залишались язичницькі назви сіл, міст, свят, традиції. Тим то ми і відмінні від росіян, що ми пам’ятаємо своє походження.
Але вплив освіти завжди приносив результати, як позитивні, так і негативні.
Якщо місяць Червень вимовлявся язичниками як Черень (від неба), то питання походження слова відпадає. Щоб змусити забути язичницькі вірування достатньо, як Катерині, наказати лінам (писарям, переписчикам) писати так, як вимагає християнська релігія Червень. Або умисно „почути те, що хочу почути”. Боротьба Києва (центру християнства) з Черніговом (центром язичництва) принесла свої плоди. Скільки раз на рік Володимир ходив походами на Чернігів? З якою метою? Переможців важко судити, чи не так. Літописи то горять. Осталося одне Слово о полку..., і то фальсифіковане.
Саме походження слова „черв’як” у мене викликає питання: чому черв + як. Як черв? Пам’ятаєте про „енко”? Якщо існує певне слово, то інше, близьке по фонемі слово, але інше по значенню, у відмінках змінюватись.
Якщо Вам відомі літописи, де використовується слово „чер”, буду радий за допомогу.
Також в мене є сумнів, що Чернігів був центром язичництва на противагу правобережжю. Як відомо, до н.е. на пізніших Сіверщині і Чернігівщині слов‘ян не було, жили тільки балтійські народи. Тільки на рубежі тисячоліть туди почали переселятися деревляни та предки антів (з середнього Дніпра), що прослідковується за археологічними даними. Тобто, слов‘янський субстрат на цих землях сильно розбавлений балтійською кров‘ю. Існує також думка, що придунавські сівери під тиском булгар-тюрків переселялися на північний схід, завезли на Лівобережжя Дніпра багато гідронімів, топонімів і навіть назву Сіверщина, і теж осіли тут. А вони в той час вже були знайомі з християнством від Візантії. Тобто, думка, що лівобережжя було більш традиційним, ніж правобережжя, є спірною - на правобережжі слов‘янське поганство було значно старшим і більш вкоріненим і органічним.
Цікаві назви язичницьких міст Памфілія (*********) і Пісінда (Pisidia). Спробував перекласти буквально за фонемами (транскрипціями), і що вийшло? прамп + хіл + ія (інакше, чому б не написати Pamfylia? Чому я іноді пишу Хвенікс?) = pamper - баловать, потакать, изнеживать + hill (хіл) – гора. Пісінда, співзвучна з Піцунда. З французької: pisé 1) промятая глиняная масса; 2) глинобитная постройка.
Якщо в язичницьких назвах зустрічаються понятя: баловать, потакать, изнеживать: то чому наш чернігівський Ніжин не може походити від „ніжного”, що розуміється як випещений, протекційний, що має чим ніжитись „город”? Тоді Ніжний Новгород аналогічно і т.п.
Хотів коротко, не вийшло. (по суті відповім пізніше).
Вибачте, суєта...
1. Де в українській чи інших слов’янських мовах корінь Чер - пов’язаний з небом.
Не побачили ви моє прохання. Назвіть мені Ви самі, де в слов’янських мовах корінь Неб – пов’язаний з небом. Небога? Небожа? Неборак? Чи Ви це по інерції?
Від слова „хвиля” виникло слово „хвилюватися”, але з реальною „хвилею” ПОВ’ЯЗАНО тільки АБСТРАКТНО. Приклади: увага – уважити, внимание - внимать, позор – зор, (слов’янське)., Етеншн – теншн (англ.). Оце є друга закономірність.
Третя – ак-ація (біле дерево), ред-ька (красний коренеплід). Ак-молиньск, Черні-гов. Що таке молитися – знаєте. Що таке говіти (в церкві) – вірогідно знаєте. Чернець, білі (чорні) чернеці – знаємо?
Перша – „сніг – сніжить - сніжний (іменник – дієслово – прикметник).
2. „”Також в мене є сумнів, що Чернігів був центром язичництва на противагу правобережжю. Як відомо (дозвольте „усомнится”, може є гіпотеза, думка літописця?) до н.е. на пізніших Сіверщині і Чернігівщині слов‘ян не було, жили тільки балтійські народи (?). Тільки на рубежі тисячоліть (яких?) туди почали переселятися деревляни та предки антів (з середнього Дніпра), що прослідковується за археологічними даними. Тобто, слов‘янський субстрат на цих землях сильно розбавлений балтійською кров‘ю (якою? Мерською, Естляндською, Фінляндською?) . Існує також думка, що придунавські сівери (?) під тиском булгар-тюрків переселялися на північний схід, завезли (?) на Лівобережжя Дніпра багато гідронімів, топонімів і навіть назву Сіверщина (а чому від російського поняття „СЪвер», а не від українського „північ” або на від англійського „севе+р” („сенс” українського походження?). І чому Сіверщина не може означати „Сувора місцевість”?) і теж осіли тут. А вони в той час вже були знайомі з християнством від Візантії. Тобто, думка, що лівобережжя було більш традиційним, ніж правобережжя, є спірною (ЗГОДЕН!!!)- на правобережжі слов‘янське поганство було значно старшим і більш вкоріненим і органічним (? Не переконливо. Гідроніми та топоніми якраз і протирічать наведеній Вами тезі. Подивіться на карту або в довідник поштових індексів. Дуже переконливо проти вашої тези. Адамашка, Іванівка, Софіївка тощо - на правобережжі християнських назв набагато більше, чим на лівобережжі. Щодо гідронімів – Одних річок Остер я знаю три - ще є в Росії і в Туркменіі).””
Тобто Ваша позиція мені здається не чітко сформульованої і я, звісно, відволікаюсь на стороннє, вибачте.
Дякую за відповідь, хоча аргументів на користь зв’язку кореня Чер- з небом я не побачив.
Наводжу коротку довідку з історії слов’янства, яка підтверджує мої тези:
1. Ареал формування слов’ян знаходився в т.ч. на Західній Україні (а також в південно-західній Білорусії та східній Польщі) в середині ІІ тис.до н.е. – це так звана комарівська культура. Пізніше вона сягнула аж берегів Дніпра на сході. Ця культура – перша слов’янська культура на території України. На початку І тис.до н.е. вона перетворилася в білогрудівську, а в середині І тис. до н.е. – в чорноліську. В цей час сформувалися основні риси праслов’янської мови, які характерні для ВСІХ ******** слов’янських мов і відрізняють їх від прагерманської і прабалтійської (ці три прамови розвивалися в одному ареалі). Лівобережжя Дніпра було заселено племенами балтійської мовної сім’ї (******* мови цієї сім’ї – литовська, латвійська, мертва – пруська).
2.В другій половині І тис.до н.е. східні слов’яни підпали під сильний вплив скіфів. Більшість іранських запозичень в українській мові відбулася в цей час. В народній культурі це відбилося у запозиченні скіфського обряду поховань і у витісненні праслов’янських геометричних мотивів скіфськими рослинними і тваринними. Це простежується навіть у ********* народному мистецтві центральної України (вишивка, розписи – напр. Петриківський, розфарбування печей, церковний розпис і різьблення і т.п. з домінуванням рослин і тварин).
3.В кінці І тис.до н.е. – на поч. І тис.н.е. відбулося розмежування між східними і західними слов’янськими мовами. В археології це відображають східнослов’янська зарубинецька культура і західнослов’янська пшеворська . Межею між ними був Західний Буг на Західній Україні. Багато характерних рис зарубинецької культури нерозривно перейшли до часів Київської Русі і дійшли навіть до наших днів.
4.В першій половині І тис. н.е. зарубинецька культура перейшла в черняхівську. На Дніпрі формується Антська держава, відома з античних джерел. Межами східних слов’ян були: на заході – Західний Буг, Карпати і Прут (тут вони межували з західними слов’янами і гетами-даками), на півночі і сході - Прип’ять і лівобережжя Дніпра (межували з балтійськими племенами). На півдні і південному сході східні слов’яни межували з кочовими іранськими народами, готами і гунами. На північ в *******й Білорусії (крім західної) і на схід (в *******й Росії) слов’ян НЕ БУЛО взагалі. В цей час на території України продовжують формуватися основні риси східнослов’янських мов. На відміну від південної антської на півночі і заході України формується склавінська спільнота і її діалект.
5.В другій половині І тис.н.е. в антському ареалі над Дніпром, який зазнав сильного впливу іранців-скіфів, формується плем’я т.зв. росів (в межах поширення гідронімів з коренем рос-: Рось, Росава, Росавка і т.п.). Вони були або сильно іранізовані слов’яни, або слов’янізовані скіфи (після занепаду Скіфії почалася зворотня слов’янізація іранізованих слов’ян, а також залишків скіфів і сарматів). В цей час з’являються літописні племена полян, бужан, дулібів і т.д. Археологія показує, що поляни з’явилися на території антів-росів якраз в цей час (це прослідковується за різницею в типах поховань) з території Західної України – з ареалу бужан, тобто були пришельцями. Це було могутнє плем’я, яке почало з цього часу домінувати на Дніпрі і фактично створило Київську державу, але перейняло іранську назву на рос-, рус- у варіанті Русь. Пізніше назва “поляни” зникає з літописів, натомість вживається назва “руси” і слов’янізована назва “русичі”. Згідно з археологічними даними друга частина полян пішла з-над Бугу на захід, де стала основою формування Польської держави і навіть дала їй назву. Це все доводить могутність племені полян. З тих часів походить багато мовних подібностей української літературної мови (фактично мови полян) і польської. Значна частина спільної лексики походить якраз з тих часів.
6.В кінці І тис.н.е. нащадки антів створили волинцівську і роменську культури, а нащадки склавинів – луко-райковецьку. В цей час закінчувався процес формування спільних рис східнослов’янських мов: повноголосся, втрата носових голосних, східнослов’янський наголос, втрата архаїчних форм дієслів, утворення спільної східнослов’янської лексики. Якраз в цей час волиняни (з Західної України) ВПЕРШЕ перейшли Прип’ять і почали асимілювати балтійські племена ******** Білорусії, а слов’яни–нащадки антів разом з деревлянами почали рух на схід, заселили пізнішу Сіверщину, асимілювавши тамтешніх балтів, і пішли далі на схід в ******* Росію, заселену тоді ВИКЛЮЧНО угро-фінами і тюрками. Між іншим, багато гідронімів Сіверщини, назва міста Переяслав, і навіть сама назва Сіверщина пов’язують з ******** Болгарією. Під тиском булгар-тюрків дунайські сівери, які жили біля Преслава, рушили на північний схід (це ж був час Великого переселення народів). Частина їх осіла в Сіверщині, що підтверджує маса спільних гідронімів, самоназва, назва Переяслава, археологічні та етнографічні дані. Частина болгар пішла далі на схід. (Стрижак О.С. “Сіверяни”, “Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках”; Третьяков П.Н. “Восточнославянские черты в быту населения Придунавской Болгарии”; Прилипко Я.П. “Етнокультурні зв’язки болгар і східних слов’ян (на матеріалі одягу)”). Всім зараз відома близькість болгарської та російської лексики – це відгомін часів переселення болгар в ******* Росію, хоча були і пізніші запозичення з церковно-слов’янсько ї. Так от, в цей час почався найважливіший процес в східнослов’янських мовах, який їх остаточно сформував і розділив – занепад зредукованих Ь і Ъ. Цей процес пройшов з різними наслідками в українській і російській мовах, що остаточно розвело їх назавжди. Цей процес почався на Західній Україні, пішов до Дніпра, а потім поширився на Білорусію і Росію. Весь цей процес супроводжувався масою змін в мові (різні вставні голосні і приголосні, чергування звуків, зміна “л” на “в”, пом’якшення приголосних в суфіксах, зтверднення приголосних в кінці слів, продовження приголосних і т.д.). Все це почалося на Західній Україні. В той же час на Наддніпрянщині почався перехід “ять” в “і”, перехід “ы,і” в “и” та спричинене цим стверднення приголосних перед “и” і “е” (унікальна риса української мови, ні в одній іншій слов’янській такого немає), перехід g в h і інш. Тобто обидві основні складові протоукраїнського народу (анти і склавини) внесли свій вклад в його мову. Взагалі чиста українська мова переважає на суто слов’янських теренах, а там, де відбувалася асиміляція інших народів (гетів-даків в Карпатах, балтів над Прип’яттю, на Чернігівщині, в Білорусії; фінів і тюрків в Росії) – виникли діалекти української та окремі білоруська і російська мови.
Джерела:
Рыбаков Б.А. “Исторические судьбы праславян”, “Геродотова Скифия”, “Язычество древних славян”, “Киевская Русь и русские княжества ХIІ –ХIII вв.“
Седов В.В. “Происхождение и ранняя история славян”, “Восточные славяне в VI– XIII вв.”, «Формирование славянского населения Среднего Поднепровья»
Третьяков П.Н. “По следам древних славянских племен”, “Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге”
Филин Ф.П.” Происхождение языка восточных славян”
Жовтобрюх М.А., Скляренко В.Г.” История украинского языка”
Ну и что с того? Посмотрите на австралийский флаг или цветовую гамму американского
Дай мне любой флаг и я тебе за уши притяну, что это плагиат на какой то другой
фигня все это
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Мне вообще гимн Украины не нравится, а эти слова особенно.Очень напоминает "Смело мы в бой пойдем за власть Советов и как один умрем в борьбе за это". И те и эти слова программируют поражение и гибель.А слова многого стоят.
від нього ці кольори поширилися на всю терріторію Київської Русі, але найсильніше закріпилися саме на півдні--В Кіївському, а особливо в галицькому князівствах, а також в Новгороді.
До речі, двоголовій орел був першим гербом Чернігово-Сіверського князівства тоді, коли Москви ще навіть не було....
Тогда как обратное размещение цветов, когда желтое расположено вверху, а синее - внизу, образует совершенно иную гексаграмму «Тай», которая означает: «Расцвет. Малое отходит. Большое приходит. Счастье. Развитие».