ЛИСТ

Автор:  Анна Черненькая #354156

Лист

Коли блокпости заростуть травою,
Коли наголініж ти зможеш йти
Весняною солодкою росою
Без надлишку свинцевої мети
До серця вороженьки доторкнутись,
Тоді ми зможем вітром обернутись
І загорнутись в ніжні пелюстки.

Коли зсивілі памороки смерти
До старості лишень спроможуть йти,
Тоді рясне, природою одверте
Дитя життя прокинеться цвісти.
Жінкам не треба буде омивати
Шинель, де кров солдата запеклась,
А я тоді почну любов кохати,
А Україна скаже: «Не здалась…»