Правоохоронні органи на варті безпеки
ІМІДЖ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, ЯК АТРИБУТ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ
Розвиток і становлення сучасної української держави, як демократичного суспільства, не можна уявити
без якісної правової основи, гарантом якої виступають інститути, що забезпечують публічну безпеку та
порядок. При цьому, найширше коло їх рішень покладено на органи поліції, тому що поліція являє собою
частину органу виконавчої влади. Однак, слід констатувати той факт, що в даний час виконавча влада не
завжди ефективно справляється з виникаючими погрозами в сфері соціальної життєдіяльності і дана проблематика не повинна обмежуватися вузькими рамками існуючих суспільних відносин. Саме в суспільстві
формуються основні загрози суспільній безпеці і її реальне забезпечення повинно стати головним завданням поліції. Цей процес тісно пов'язаний з необхідністю зміни в позитивну сторону іміджу співробітника
поліції, що відповідає напрямкам розвитку української держави та реформи МВС. Діяльність поліції завжди соціально орієнтована. Тому треба представляти її залежність від існуючих суспільних відносин.
Соціально-економічні та політичні зміни, які відбулися в країні, викликали необхідність реформування
існуючих штампів, проблем суспільного життя, а так само формування позитивного іміджу, образу і стилю поведінки співробітників поліції.
Імідж (від англ. Image - «образ», «зображення», «відображення») - сукупність уявлень, що склалися в
громадській думці про те, як повинен вести себе людина відповідно до свого статусу [1, с. 2]. Необхідно
відзначити, що уявлення про працівника поліції стійко пов'язано зі стереотипами масової свідомості про
негативних соціальних якостях поліцейського. Даний стереотип підтримується сформованими в
суспільстві історичними установками, засобами масової інформації, художніми образами і традиціями.
Тому, основне завдання зводиться до того, щоб формувалися самі благодатні обставини для ефективного
створення соціального замовлення на певні позитивні характеристики співробітників поліції, такі як висока ступінь культури, чесності, освіченості, порядності, правової та професійної підготовленості.
Важливість розвитку зазначених положень представляє особливого значення для поліпшення існуючого
законодавства в нашій країні і діючої політики, які спрямовані на розвиток демократії в державі з усіма
атрибутами, а так само будуть сприяти формуванню необхідного рівня правого свідомості громадян, їх
грамотності і активності у зазначеній сфері.
Це може втілитися в практичній реалізації і закріпитися в регулюванні відносин в державі. Дуже значущим в даному контексті стає питання, пов'язане з нормами права, які створюються виключно для того,
щоб закріпити ціннісні рамки змін. Через такі норми право досягає своєї мети, яка має відношення до вираження домінуючих цінностей на конкретному історичному етапі. Також воно сприяє формуванню нових
соціальних цінностей. У суспільства взагалі, і у кожного громадянина зокрема формується почуття
нетерпимості до порушень з боку правоохоронних органів. Контроль суспільства з соціальної точки зору
над владними інститутами можливий тільки в тих випадках, коли сформовано правосвідомість. Він
виступає в якості стимулу для прийняття різних правових рішень, робить учасників законотворчого процесу більш дисциплінованими. Все це закладає фундамент розвитку демократичного суспільства.
Сформований образ співробітника поліції має свої історичні особливості. У ньому відбилися існуючі
традиції, звичаї, культура та уклад життя, а так само думки населення про роботу поліції. Недостатній
рівень правової свідомості співробітників поліції призводить до того, що вони починають використовувати службове становище в особистих цілях, а іноді можуть порушувати чинне законодавство. Жоден з
існуючих інститутів не несе такої негативної забарвлення, як поліція, тому населення висуває підвищені
вимоги до співробітників правоохоронних органів. Відхилення від еталонних уявлень викликає негативну
оцінку населення. Це пов'язано з тим, що співробітники поліції в очах суспільства є представниками закону, а значить, зобов'язані поважати і захищати права і свободи людини і громадянина. У масовій
свідомості склався стереотипний образ співробітника поліції, який, у разі його негативної спрямованості,
необхідно міняти.
Важливим фактом формування іміджу поліцейського є формування відповідно до законодавства керівного апарату поліції, так відповідно, керівник органу (підрозділу) поліції повинен: 1)бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до
Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та
правил поведінки поліцейських, визначених цими правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; 2)відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; 3)об’єктивно оцінювати виконання службових обов’язків підлеглими, а в
разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; 4) заохочувати етичну поведінку; 5) запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню[3, с. 1].
Треба виокремити такі фактори, із яких формується імідж поліцейського, а саме шість складових:
1)«Комунікативні здібності» включать наступні характеристики: тактовність; доброзичливість; повага
до людей; ввічливість; багатство словникового запасу; щирість; акуратність; уважність до людей; прагнення надати допомогу людям; толерантність; культуру мови; привітність; самокритичність; ерудицію;
милосердя; прагнення до особистого росту; чуйність; вимогливість до себе; юридичну підготовку;
контактність; впевненість в собі; врівноваженість.
2) «Вольові характеристики» включає наступні характеристики: працездатність; відповідальність;
звичку доводити розпочату справу до кінця; сміливість; дисциплінованість; витримку; активність;
впевненість ; рішучість; оперативність; працездатність; компетентність; самодисципліну ; принциповість;
уважність; послідовність; сумлінність .
3) «Емоційна компетентність» включає в себе такі характеристики, як чуйність , емпатія,
розсудливість, інтуїція, чарівність , прагнення до успіху.
4) «Правова компетентність» включає в себе знання матеріального та процесуального законодавства. 5)
«Загальнознавча компетентність» включає в себе загальні знання про науки і загальну обізнаність у
діяльності в державі.
Проблема професійної деформації діючих співробітників стала особливо значима в період реформування правоохоронних органів. Дії щодо поліпшення існуючого образу поліції, формування довіри громадян до правоохоронних органів, не матимуть позитивних результатів, поки ця проблема існує. Значення
взаємодії суспільства і поліції підвищується в зв'язку з тим, що в існуючих умовах суспільство є структурованим організмом, що охоплює всі області життєзабезпечення і життєдіяльності людини. Трансформації
в державі, що відбуваються останнім часом, безсумнівно, відбиваються на свідомості співробітників
поліції. В умовах мінливої дійсності відбувається зміна правової свідомості, яке безпосередньо
проектується на діяльність співробітників правоохоронних органів. Необхідно визнати, що схвальний образ поліції дозволить їй краще вирішувати наявні проблеми в області боротьби зі злочинністю, більш
ефективно здійснювати основні функції. І навпаки, негативна оцінка їх діяльності применшує авторитет
влади. Дії поліції повинні полягає у виявленні випадків, моніторингу суспільних процесів, які перешкоджають цивілізованого і динамічному розвитку суспільних інститутів і відносин. Поліція повинна бути
відкритою у своїй діяльності і доступною для населення, відгукуватися на їхні потреби, прислухатися до
проблем громадян. У зв'язку з цим, формування гарного образу співробітника поліції є одним з головних
завдань всієї правоохоронної системи в сучасних умовах розвитку суспільства України.
На закінчення хотілося б резюмувати, що соціальні, політичні та економічні перетворення, що
відбуваються в України в останні роки, оновлення і вдосконалення чинного законодавства, яке склалося
на напрямок зміцнення основ громадянського суспільства, ставлять складні завдання перед правоохоронними органами, як одним з найважливіших інститутів державної влади, покликаним забезпечити правопорядок в країні. Підвищення ролі «людського фактора» в Міністерстві внутрішніх справ України, безпосередньо пов'язане з формуванням якісного образу людини, що носить форму поліції, безсумнівно, забезпечить публічну безпеку та порядок на вулицях, буде сприяти вирішенню проблеми злочинності, що
поліпшить ефективність службової діяльності працівників поліції.
