СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ

Автор:  Jerry Strelkov-Serga

Щороку, 23 серпня, вся Україна урочисто святкує день Державного Прапора. Про український національний стяг, його історію і кольори написано багато наукових праць і журналістських статей. Але багато з них бувають тенденційні і далекі від істини. Відомо, що жовтий і синій кольори в національній символіці притаманні здебільшого морським країнам. Показовими є прапори Швеції, Колумбії, Барбадосу на якому навіть є зображення тризуба. Жовтий колір в усі часи у всіх народів спрадавна символізував сонце, а синій колір завжди символізував воду – два одвічні символи життя. Зображення сонця на синьому тлі є також на історичному прапорі і гербі українського Поділля.

Ще в далекому 1917 році про жовто-блакитний прапор написав свій патріотичний вірш український поет Олександр Олесь [1878 – 1944]:

Українське військо,
мов з могили встало,
загриміло в бубни,
в сурмоньки заграло,
розгорнуло прапор
сонячно-блакитний,
прапор України!
рідний, заповітний!

На жаль, історична пам'ять українського народу, що за багато століть втратив десятки мільйонів свого люду, втім еліту нації, з часом частково стерлася і спотворилася. Особливо негативно призвелися до цього жорстокий царський та злочинний більшовицький режими. Була вкрадена і знищена величезна бібліотека Ярослава Мудрого – сховище давніх знань, символів і вірувань українців-русичів, що дало привід для багатьох вигадувати власні версії та історії. У червонопрапорну комуністичну добу, коли Україна входила до складу Радянської Імперії, національний жовто-блакитний прапор був під суворою забороною. За його зберігання або використання людей на довгі десятиліття відправляли у Сибір та на Соловки, з яких мало хто повертався додому живим.

Пращури українців ще з прадавніх часів вибрали колір сонця і води життєдайними символами своєї древньої нації. Навіть головний убір і скіпетр єгипетських фараонів прикрашали жовто-сині смуги. І це не просто випадковий збіг, а велика історична таємниця, яка ще чекає на своє відкриття. Державний прапор української народної республіки 1918 року був жовто-синій. Але прийнятий 28 січня 1992 року тодішньою прокомуністичною Верховною Радою державний прапор незалежної України виявився перевернутим, синє-жовтим, символізуючи начебто синє небо і пшеничне поле. Він перевернув все уявлення про нашу історію і нас самих, як древньої нації, перетворивши українців з поклонників живої води «Дани» на земних хліборобів – поклонників пустого неба (отче наш, сущий на небесах) опустивши нас «з панів у холопи».

В одному з віршів Володимира Сосюри читаємо: «Жовто-блакитний там прапор віє». В романі Уласа Самчука «Волинь» читаємо: «На всіх будинках, на всіх крамницях – жовто-блакитні прапори». Поет Богдан Кравців у своєму вірші «Сімнадцятого року» пише: «І ми із жовто-синіми стяжками ішли походом і славу кричали». Василь Онуфрієнко у своїй поемі «Симон Петлюра» пише: «Петлюрине ім'я... Мов прапор святий жовто-синій». У творі Івана Чайки «Дзвони над Лютенькою» читаємо: «Над ними розвівався на вітрі жовто-блакитний прапор». У повісті Мирослава Кушніра «Бій під Крутами» написано: «Зірвався вітер, і з Софіївської площі залопотів жовто-блакитним прапором над головами юнаків...». Юрій Лавріненко згадує про 1917 рік у творі «Чорна пурга»: «Носили жовто-блакитний прапор Самостійної України».

Змінити розташування синього і жовтого кольорів на державному прапорі просила тодішнього президента Леоніда Кравчука відома китайська художниця і громадський діяч Мао Мао. Бо якщо він залишиться у такому вигляді, коли синій символ води вгорі, а жовтий символ сонця внизу, на країну чекатиме неминуча деградація, хаос, падіння, крах. Адже синє вгорі і жовте внизу, утворюють гектограму «пі», що згідно класичній китайській Книзі перемін «І-цзин» є однією з чотирьох найгірших комбінацій кольорів, означаючих: «будьте пильними і завбачливими, не беріться за жодну важливу справу, тому що вона радше не збудиться, аніж збудиться, ваше оточення не зрозуміє вас, ви без причин будете сваритися з друзями». Вода не повинна затьмарювати сонце, як в прямому, так і переносному значенні. Коли жовтий колір зверху, а синій колір знизу утворюється гектограма «тай», що означає «сила, розквіт, добробут, небажане відходить, величне приходить, щастя, благополуччя».

У 1922 році, коли Україна увійшла до складу СРСР її державний прапор був червоно-синім. Червону смугу розмістили вгорі замість колишньої жовтої, що означало владу комуністів. Україна була тоді, попри величезні жертви мирного населення, самою успішною і процвітаючою республікою, мала найбільший соціальний, технічний і аграрний потенціал – цього факту не можливо заперечити. Однак за десятиліття незалежності, існуючи під перевернутим прапором, Україна не лише втратила всі свої минулі здобутки і переваги, опустилася в рейтингу колишніх республік СРСР майже на останнє місце, але й наразилася на братовбивчу війну, втратила частину своєї території, привела до влади нацменшину. Ось така вона, дивна і непроста історія України-Русі, що кидає свою тінь на наше трагічне сьогодення. І розташування кольорів на державному прапорі грає далеко не останню роль. Адже перевернутий прапор в сучасній світовій геральдичній практиці символізує біду.

Слід також звернути увагу на міжнародне написання назви «Україна» латинськими літерами в англійській транскрипції. У 1945 році, коли Україна була союзною республікою, за поданням Кремлівських політичних знавців англійської мови її назву в Організації Об'єднаних Націй затвердили як «Ukraine». Подібне написання означало тоді частину союзної території «Ukraine Republic», а не окрему країну. Однак багато інших країн, назви яких в українській мові відносяться до жіночого роду, пишуться з закінченням, що символізує їхню державність і незалежний статус: Canada, Austria, Australia, Romania, Russia, Botswana, Angola, Gana, Rwanda. Тому необхідно відновити історичну справедливість і на міжнародному рівні змінити назву колишньої союзної республіки «Ukraine» (Юкрейн) на назву незалежної країни «Ukraina» (Юкрейна). Зробити це слід обов’язково, оскільки здобувши незалежність у 1991 році Україна досі живе під перевернутим державним прапором і невластивою світовою назвою.