Наперекір війні
Ви читаєте анотацію до статті «Наперекір війні», котра в свою чергу є анотацією до іншої праці. Текст описує те, про що задумувалися гуманісти, але не кожен візьметься таку теорію розвивати й обґрунтовувати. Рано чи пізно, доведеться почати розмову про те, яким може бути раціонально моралістичний опір. Стаття (хоч і аматорська, але) зачіпає актуальні теми обговорення яких, на жаль, відсутнє в колах аналітиків й медіапросторі, котрі пропонують подивитися на проблему ще з одної сторони. Також містить відповіді на ще не поставлені запитання й кілька запитань, що потребують відповіді, котрі підштовхують до своєрідного бачення глобальної соціологічної проблеми. Таке бачення викладено, щоб проявити недоліки крнтрпропаганди й довести необхідність реорганізації інформаційної війни.
Дещо зі статті може допомогти зрозуміти, як сприяти реалізації боротьби з деструктивними ідеями й самолікуванню культурних патологій в окремому соціальному середовищі. Обговорення в медіапросторі питань, котрі в ній описуються може вплинути на сприйняття отруйної пропаганди й мати позитивний для нас вплив на перебіг війни, наблизити переломний момент.
Стаття наголошує на можливості підняти якість контрпропаганди. Загалом, перевести інформаційну війну в наступну категорію, тобто має цілеспрямовано вестися боротьба з помилковим/спотвореним уявленням про _протидію проблемі. За допомогою інформаційного рушія треба встановлювати цивілізоване _уявлення про реакцію на проблеми.
Пропонується виробити підходи, котрі необхідні, по-перше, для нашого переосмислення ситуації, по-друге, для формування та розповсюдження бачення проблеми _котре в результаті може сприяти їх розв'язанню.
Для обговорення таких тем потребуватиметься зібрати на _круглий стіл людей гуманістичного світогляду. Можливо не осягнув всього, ідеї я пропрацював на скільки зміг на цей момент, текст майже сформований для того, щоб почати його колективне обговорення та _розвиток. (Якщо ідеї та _підходи виявляються чогось варті.)
Повний текст за посиланням в фейсбуку:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1539625009898039&id=100015516643228
--недоліки інформаційної війни.
В статті знайдуться висновки до яких ми можемо дійти розглядаючи: наявні та відсутні знання в громадян, інформацію доступну в медіапросторі, а також ще не синтезовані _знання, в котрих має потребу ситуація.
В медіапросторі багато розосередженої чи спотвореної _інформації, не розібравшись в якій досконало, не буде зрозуміло на що можна остаточно опиратися. Необхідні якісні/актуальні знання не є сконцентровані й згуртовані для поширення належним чином. Переглянувши різноманітні звернення до громадян рф був зроблений висновок, що в них багато чого не вистачає. Як у громадян країни-агресора, так у світовому медіапросторі знаходжу порожнечу там, де повинні бути _знання про профіль проблеми, що вона з себе представляє, як вона сприймається, що таке відсутність проблеми тощо. «Правильно сформульована проблема - половина її вирішення». За відсутності формулювання та його поширення, наче в темряві, людство бореться з самим собою.
Чомусь в інформаційну епоху солдати й цивільні знають про війну саме те що вигідно агресивному режиму, те що дозволяє війні продовжуватися, не знаючи про війни те, що знати обов'язково. В цьому поразка світу котрий турбується, щоб конфлікти вирішувалися мирним шляхом. Потенціал медіапростору не використовується належним чином. Інформаційна боротьба не ставить за ціль вивести боротьбу з проблемами на загальнолюдський рівень.
--хвороба сама не вилікується.
Ми впевнені що від отруєної пропаганди залежить війна, але від чого може залежати падіння війни, й за яких умов? Якщо належним чином ніким не пояснюється, що собою являє людина, що таке проблема, і що означає проблема для людини. то чому надіємося, що це зрозуміють правильно в середовищі інформаційного отруєння? Звідки в середовищі навмисного спотворення інформації, оболванювання та залякування візьметься модернізація менталітету й верховенство моралі?
Якщо світове товариство та міжнародні організації зайняті миробудуванням й хочуть попереджати війни, то яким _чином, якщо в епоху інтернету й телебачення в медіапросторі відсутня інформаційно етична протиотрута? Ми не можемо собі дозволити покладатися на те, що проблеми/хвороби морально етичного плану почнуть лікуватися самі собою. Користь від знання про безглуздість війни недостатня, якщо таким володіємо тільки ми, але не будуємо наративи на цей _рахунок, й не ділимося ними належним чином.
На жаль, люди більше зациклені на війні ніж на боротьбі з нею. Агресору вдалося змусити всіх дивитися на війну впритул. Бойові дії можуть йти роками, якщо ми сконцентровані на війні, а не на її розвалюванні в _ідейному сенсі. Можливо проблема "стабільно" функціонує тому, що поки ніхто не взявся реорганізувати інформаційний спротив й офіційно встановити бачення війни альтернативне дикому уявленню про врегулювання, котре нормалізується й надиктовується агресивним режимом. Небажанням організувати колективну роботу, щоб винайти протиотруту від деструктивних ідей якою можна ефективно ділитися, на яку соціально активні громадяни рф зможуть орієнтуватися - ми можливо робимо продовженню війни велику послугу. Якщо такої протиотрути в медіапросторі нема, (а її нема) то на результати чого ми надіємося??
--етичний фронт.
Соціологічна проблема не являється принципово невирішуваною, вона створена з нічого на тому місці де її могло не бути. Ідеологія рашизму є морально етичною проблемою, тож в цій _площині з нею треба працювати. протидія їй в інформаційному просторі має бути в пріоритеті.
У світі в якому основними вадами є невігластво та аморальність одною з дисциплін, котрі можуть зайнятися попередженням війни - є етика, потенціал якої станом на сьогодні не є достатньо розвинений щодо потреб в конфліктних ситуаціях.
Від війн наші нащадки не позбавляться тільки завдяки політичним чи правовим _засобам. Делікатні проблеми морально етичного плану не полагодити довбаючи їх чимось важким. Якщо нащадкам вдасться суттєво знизити об'єм конфліктів на планеті, то вони це зроблять не силовим способом. Нам ще є куди розвиватися. На відміну від технологічного, що стрибнув далеко вперед, наш етичний прогрес недостатній. За відсутності цілеспрямованої роботи на етичний прогрес ми відкладаємо вирішення питань цього плану на потім. Плоди етичного прогресу, яких нам так бракує, це найкраще з того, що можна протиставити причинам, котрі дозволяють війнам ставатися й продовжуватися.
Значуща частина опору знаходиться не на карті. Найважливішу боротьбу варто організувати на "етично-інтелектуальному фронті" інформаційної війни. Такий фронт є важливим дійством в боротьбі саме проти божевільних ідей, на захисті людяності й морального здоров'я соціуму. У світі інформаційних воєн та битв світоглядів є гостра потреба у створенні інтелектуально-етичного вакцини й слідом - імунітету.
--війна має програти.
Яка перемога потрібна суспільству? Якщо ми не дивимося на проблему об'єктивно, масштабно й не показуємо її так, то якої розв'язки ми чекаємо? Ми ж хочемо не просто закінчення бойових дій... Нам треба перемога над нападником, однак світу треба перемога над війною. Війна це більше ніж ворог, тож всім треба більше ніж перемога.
Одна із родзинок в праці, це часткова персоніфікація проблеми війни, котрій призначено показати війну під потрібним ракурсом. Війна переслідує людство всю історію, вона знищила не мало народів. В дану епоху пріоритетна боротьба з таким, має бути не військовими, а об'єднаними інформаційними силами. Усвідомлення війни, як ворога людини та людяності виявиться загрозою природі цього явища і може поставити на ноги цивілізоване уявлення про боротьбу з війною як глобальною соціальною проблемою. Принципове питання: "хто кого переможе?" - рано чи пізно, свідомо поставиться між людьми та війною, де й повинно стояти. Об'єктивно встановлена потреба людської цивілізації не вигравати війни, а змусити програти саму машину війни, хай би як дивно це зараз не звучало. Це важливіше, ніж "виграти війну", до якого всі звикли. Ця альтернатива варта того, щоб стати частиною інформаційної війни в майбутньому та й сьогоденні. Така риторика може стати поперек горла пропаганді, що зайнята виправдовуванням окупації.
--та сама кампанія.
Те, що суть соціологічної проблеми в якій ми знаходимось не пояснюють й не розуміють являється одним з найбільших сегментів тієї ж проблеми, це слабка сторона людства й сильна сторона війни. Тож контрпропаганда має _зосередитися на тому, чим робота машини війни змащується - на питанні нерозуміння, й слідом на ефективному заповненні пробілів в розумінні.
Якщо ніхто не показує _проблемну ситуацію так, як її має бачити розвинена людська цивілізація, то люди від яких залежить результат подій продовжуватимуть порпатися в бруді війни й розбиратися в її сортах наче це нормально. Пропаганда агресора триматиме ініціативу, представлятиме війну в вигідному для себе світлі. Якщо світогляд не формуватиметься адекватними людьми, то він безперешкодно деформуватиметься нелюдями.
Нейтральна сторона, тобто, представники світового міжнародного товариства й організації зацікавлені в миробудуванні повинні бачити проблему правильно й показувати як вона виглядає насправді, повинні пояснити, що таке етична катастрофа, як виглядає етичний портрет війни, протиставляти деструктивним ідеям - конструктивні. Заповнити інформаційний вакуум, ту нішу яка виділена для здорового бачення проблеми. В такій мішанині новин й дезінформації доречно просто наново прояснити ситуацію. Не мало передумов розпадання війни вже створені. Й _оголошення повинно стати ще одним важливим рушієм. Нам слід інформаційно добивати саме війну.
Раціональне, змістовне освітлення етично соціологічного аспекту проблем - це базовий засіб гуманістичної інформаційної боротьби, котрий мусить мати місце в медіапросторі. _Таке необхідно тим хто не знає як ставитися до війни, котра рухається в нікуди й забирає людей яким вона непотрібна. Це те, що може позитивно вплинути на кількість тих хто здогадується, що війна безпідставна та рухається по інерції, й на впевненість тих, хто і так це знає.
Зібране в одну упаковку, підтримане міжнародними організаціями й поширене різними медіа - це важливі критерії ефективного просування _конструктивного розуміння проблеми в середовищі отруйної пропаганди.
Якщо ми можемо влаштувати переломний момент, або хоча б трохи, не силовим способом наближати падіння війни, перешкоджати моральній деградації, роботі божевільного режиму, сприяти попередженню війн в майбутньому та підіймати якість колективної безпеки, то чому б це не зробити?
----
13.12.
