Чому підозрюваний поводиться впевенно
Хочу відповісти на чисельні питання шодо подозрюваного у справі Фаріон: чому той хлоп на суді поводиться зухвало та впевенно, мовляв: профі, підготовлений спеціально; невинний би перелякано плазував на колінах у власних шмарклях перед отима шістьома вгодованими кнурами, що від нього охоронюють: "дядєчкі міліціянти, відпустить будь ласка, я не вбивав".
Та тому що він після 2021 року мешкає в Україні, з усвідомленням: в наступну мить може прилітити іскандор та інша гидота, як вже прилітало: в Днепр, до Львова, в Охматдіт, як щохвилини прилітають каби хлопцям на нулі, включно з його батьком.
В мене так само: мій двоюродний брат загинув на захисті України від іноземного вторгнення , біля села Спірне 2 жовтня 2022 року (Владислав Чернишов, може хто зустрічав на фронті? Буду вдячний за будь-яку інформацію). З того дня, та й раніше, з перших обстрілів ворога по моєму місту, психологічно щось зламалося. Тепер, коли в мене проблеми на роботі, із здоровям тощо, я вже не панікую, як раніше, а кажу собі: хиба то проблема? Проблема була в брата під Спірним: вбили його. Оце проблема. В хлопців на Азовсталі, Бахмуті, Кринках - ото справді, в них були проблеми. В тисяч загиблих, які щодня на нулі ловлять КАБи головою, включаючи батька того хлопа.
То чи доречно плазувати перед тиловими вгодованими кнурами, щоб не били в камері? Незалежно - винен він чи ні. Він дивиться на них із зневагою, підготовлений Життям в Україні після 2021 року. Його поведінка насправді не є визнанням вини, як це намагаються стверджувати деякі патріоти.
