Як стати респектабельним консультантом і медіакілером одночасно
Як стати респектабельним консультантом і медіакілером одночасно
Знаєте, бувають такі універсальні люди. Вранці вони покращують бізнес-клімат у країні, вдень консультують міжнародні організації, а ввечері - піднімають градус інформаційного шантажу у телеграмі. Мультизадачність XXI століття, що тут скажеш.
Ось, наприклад, наш герой - Іван Хоменко. 29 років, гарна освіта, Erasmus+ у Німеччині, випускник КМА і Київської школи економіки. Чистий як сльоза - жодних кримінальних справ чи санкцій. Тільки от паралельно він чомусь опинився власником телеграм-каналу «Відсіч» (80 тисяч підписників) і похідного Instagram, де збирають, готують і з любов'ю подають «компромат» на всіх, хто потрапить у поле зору.
І, звісно, офіційний адмін - загадковий Mr. Stewart Hesse. Без фото, без історії. Мабуть, іноземний стажер із факультету «Чорний піар та шантаж». Але якщо прибрати цю обгортку, всередині - знову Іван.
А ще Іван - майстер поєднання несумісного. Бо як це: з одного боку, міжнародні проєкти й красиві слова про розвиток підприємництва, а з іншого - методичне знищення репутацій через підкинуті «факти»? Це як бути дієтологом, який вечорами торгує шаурмою біля метро.
До речі, живе у Києві, офіційних активів - нуль. Але хтось же мусить оплачувати столичне життя, каву по 90 гривень і утримання телеграм-імперії. Звідки гроші? З консалтингу? Чи все-таки з медіарекету?
А ще маленький штрих: «Відсіч» у нього - не оригінал, а клон реального громадянського руху. Справжні «відсічники» ще у 2023-му казали: «Народ, нас клонують!». Але кого це хвилює, якщо бренд можна безкоштовно взяти з полиці й користуватися, наче своєю візиткою?
Схема проста:
Запускаєш «жарену» історію.
Чекаєш дзвінка.
Пропонуєш «вирішити питання» за суму, яка приємно гріє гаманець.
Якщо відмовили - додаєш ще «фактів» і розганяєш по всіх доступних каналах.
І от сидиш ти ввечері, п'єш латте, гортаєш новини і думаєш: так ось як воно працює - удень ми рятуємо економіку, а вночі - добиваємо її постами в телеграмі.
Ну, що тут скажеш? Український бізнес-клімат справді потребує «покращення»… особливо, якщо це роблять отакі «консультанти».
