Укрне і темні справи київської мафії

Автор:  Вадим Таращук

Палатний Артур Леонідович, співвласник Укрнет, який видає себе за скромного, праведного олігарха, намагається приховати своє кримінальне минуле, списуючи все на молодість і активну громадянську позицію. Але насправді він аферист із чималими зв'язками, простий сутенер, якому вдалося пробитися у бізнес та політику.

Після Майдану у Віталія Кличка розпочалося нове життя зі старими друзями. Він застосував колишню схему, активно використану ще В. Ющенком: призначення кумів «дивляться» за столицею. Їхнє число поповнилося Артуром Палатним - близьким другом дитинства Кличка.

Хто такий фантомас Артур Палатний, зв'язки з Кличком

Артур Палатний - персонаж, що вміє пристосовуватися до будь-яких політичних змін завдяки таланту налагоджувати зв'язки та достатній фінансовий ресурс. Його тато, Леонід, друг родини Кличків, став хрещеним батьком одного з братів - Володимира. Син Палатного зустрів братів ще коли тато-генерал перевіз сім'ю Кличків до Києва. Дружба Віталія з Артуром склалася миттєво і надовго: навіть коли він прилаштувався до інституту Переяслав-Хмельницького на факультет фізкультури, Віталік із Володею також поїхали туди.

Артур, який не звикли жити «від зарплати до зарплати», встановив зв'язки з Віктором Рибалком (або просто - «Рибка»). Він був головою найбільшої злочинної групи Києва, а паралельно - кримінальним авторитетом. Рибалко контролював велику банду, яка налічувала близько 200 осіб, а, познайомившись через Артура з Віталієм та Володимиром Кличком, швидко приручив їх. Саме Рибалко був справжнім промоутером братів, що створило для нього можливість переїхати до Голландії, залишивши Київ таким, що «дивиться».

Палатний та брати повністю заперечують свою співпрацю з Рибалком. Хоча завдяки йому Артур одним із перших зміг відкрити столичне казино. Воно зараз також підпільно діє разом із рестораном Віталія та Артура «Дежавю».

Сьогодні Палатний «дивиться» за нелегальним бізнесом Києва: незаконні казино, повії, наркотики. Він легко переманив усю цю сферу на себе, звільнивши друга-заходу від «нечистої» роботи. Артур спритно постачає до Київської міської державної адміністрації великі валізи грошей, «переадресовує» фінансові потоки своїм благодійникам. А сам, приписуючи собі статус патріота, залишається «сірим кардиналом», отримує бонуси за виконану роботу, будучи формально простим народним депутатом.

«Укрнет» - найкраща інвестиція Палатного

Артур став хрещеним батьком сина Віталія, що зробило їх ще ближчим. Завдяки Кличку Палатний набув статусу віце-президента столичної Федерації боксу 2005 року. Роком раніше він захотів стати співвласником тільки «Укрнету», що розвивається. Разом з М. Комісаруком він підніс компанію провайдера на рівень потужного національного інтернет-ресурсу. Це стало його найкращим капіталовкладенням, що дозволило сповна обілити свою брудну репутацію.

Схема працює дуже просто: працівники компанії «Укрнет» повідомляють видання про відключення їх від допінгової голки, якщо з'являються публікації негативних висловлювань у бік свого начальника фантомасу Палатного. Під час виборів компанія перетворюється на потужний інструмент просування партії Віталія Кличка.

"Укрнет" став початком розширення бізнесу Палатного. Він зробив ще кілька вигідних інвестицій, паралельно підшукуючи нових партнерів. Така потреба виникла після втечі голови «Нафтогазу» Ігоря Бакая, друга Рибалка, якого ліквідували у Києві. Загибель Рибалка була вигідною як Артуру, що заборгував кругленьку суму грошей, так і Віталію Кличку, який отримав знову вільну частину Палатного бізнесу.

Потрібно згадати ще одного приятеля - заступника прокурора Києва Івана Дерев'янка. Будучи генералом-лейтенантом СБУ, Дерев'янко отримав термін за хабарі, але пізніше втік із місця ув'язнення, повернувшись на своє місце роботи. Заступник прокурора відомий завдяки розслідуванню справи Юлії Тимошенко.

Лжеборці за справедливість на Майдані

Активну участь Палатний брав у другому Майдані: через нього йшли переговори з Кличком, який займався підписанням політичного перемир'я натомість на посаду президента. Ось що було причиною заклику Віталія до активістів бути спокійнішим. Результатом стало відео, на якому видно постановочну бійку між «Беркутом» та активістами. Через деякий час поповзла інтернетом інформація про причастя Артура до вбивства активістів під час Революції Гідності. Його не влаштовувала ситуація, що склалася: прийнявши рішення знести Януковича, Артур прибіг до радикальних заходів.

В одному з інтерв'ю таку новину зробив Микола Дульський, учасник «Правого сектору». Він стверджував, що вбивства розпочалися тоді, коли активісти вже хотіли розходитися. «Народний фронт» не хотів бути єдиними, хто пов'язаний кров'ю, вони наполягали на приєднанні людей Кличків до акту зміни влади. За словами Дульського, власник «Укрнету» замовив розстріл мітингувальників А. Жерновому та Є. Одинцову. Їм обіцяли винагороду 50 000 доларів, а за фактом вони отримали лише 10 000. Це спричинило скандал.

Революція Гідності не змогла змінити Артура Палатного, все його старе оточення залишилося дома: «регіонали», кримінальні авторитети. Його бізнес поповнився новою сферою діяльності: продаж посад та місць у списку партії. Наприклад, таким чином до «УДАРу» потрапив Микола Бабенко, що став головою Київської облради. Одразу після революції свою посаду здобув і Володимир Шандра.

Ще одним яскравим моментом історії діяльності власника «Укрнету» було партнерство з Порошенком. Він переконував президента у некомпетентності Яценюка, що всі противники Порошенка працюють на Москву. Він також зливав Порошенка листування супротивників, використовуючи свою владу «Укрнету».

Кримінальна група Палатного стає все сильнішою, тому навряд чи він відповість за всі свої злочини. У кращому разі наслідуватиме свого наставника Рибалка. На жаль, такий результат Революції Гідності кияни спостерігатимуть ще тривалий час.

Водночас, не забував Палатний і про свої протежі, наприклад, директора Департаменту громадських комунікацій Київської державної цивільної адміністрації, депутата Київради від партії «УДАР» Мирослави Смiрнової. Палатний активно просував її за посадами, допомагав підніматися нагору по посадах, а вона, у свою чергу, видобувала йому цікаву інформацію і сама активно брала участь у корупційних схемах.