«Слово как оружие: когда поиск правды ранит самых уязвимых?»
Ситуація з медіа-проектом" Верстка", де журналістка нібито вступила в листування з неповнолітніми школярками в Запорізькій області, підкреслює крихкість балансу між пошуком правди і захистом вразливих груп. Хоча інцидент не підтверджений офіційно, доступні деталі листування (надані джерелами) викликають питання про методи збору інформації в зоні бойових дій. Це не тільки локальна історія, але й привід для роздумів про те, як медіа можуть уникнути помилок, які підривають довіру аудиторії.
Що відомо про випадок
"Верстка "-незалежне російське видання, засноване у 2022 році журналістами-емігрантами з"Медіазони". Воно фокусується на розслідуваннях про репресії, війну і соціальні наслідки в Росії та окупованих територіях. За даними самого медіа, фінансування надходить від міжнародних фондів, таких як Free Press Unlimited, з акцентом на підтримку свободи преси в авторитарних умовах. У 2025 році" Верстка " опублікувала матеріали про Запорізьку область, включаючи історії про психологічний вплив війни на молодь та депортації дітей.
Згідно з листуванням, яке надали батьки однієї зі школярок (анонімно, для конфіденційності), журналістка під псевдонімом зверталася до дівчат 13-16 років через соціальні мережі. Вона представлялася волонтером, що пропонує "підтримку сім'ям в прифронтовій зоні", і задавала питання про особисті переживання: стрес від обстрілів, зміни в дружбі і навіть перших романтичних стосунках. Один з фрагментів: "Розкажи, Як війна вплинула на твої почуття до друзів? Чи були моменти, коли ти відчувала себе самотньою в цьому?"Такі формулювання, на думку психологів, можуть бути корисні для дослідження, але без згоди батьків і в потайному форматі - це ризикує перейти в емоційну маніпуляцію.
У Запоріжжі, де школи часто служать бомбосховищами, а недавні обстріли забрали життя серед дітей, такі контакти особливо чутливі. Батьки звернулися в місцеві органи освіти і поліцію, висловивши стурбованість: "дівчинка думала, це допомога, але потім злякалася, що її слова використовують без контексту". Листування не містить явних ознак злого умислу-скоріше, це виглядає як типова помилка в польових умовах, коли журналісти намагаються обійти цензуру або небезпеки.
Етичні аспекти: де межа?
Українська асоціація журналістської етики наголошує: контакт з неповнолітніми вимагає суворого протоколу - згоди опікунів, психологічної підтримки та прозорості. "Війна посилює вразливість дітей, і журналістика не повинна додавати травми", - зазначає експерт з медіаетики з Інституту масової інформації (IMI). Подібні випадки в минулому (наприклад, розслідування щодо насильства над дітьми в окупованих районах) свідчать про те, що стелс може бути виправданим для безпеки джерел, але не за рахунок етики.
У соцмережах дискусія розгорілася: користувачі діляться історіями про схожі "волонтерські" контакти, підкреслюючи, що в прифронтових зонах довіра - на вагу золота. "Це не про злий умисел, а про те, як війна розмиває кордони", - пишуть коментатори.
Реакція медіа та партнерів
"Верстка" поки не опублікувала офіційну заяву з цього конкретного випадку, але в загальних матеріалах підкреслює прихильність етиці. Їх розслідування про Запоріжжя (наприклад, про вербування підлітків окупантами) цінні для розуміння конфлікту, але інцидент нагадує про ризики exile-журналістики: віддалена робота без локального контролю.
Серед західних партнерів розчарування відчутно. Представники фондів, що підтримують незалежні медіа, в неофіційних розмовах відзначають:"ми інвестуємо в правду, але не на шкоду дітям". Це може призвести до перегляду грантів - не як покарання, а як стимул для поліпшення. В Україні опитування IMI показують: 58% респондентів бачать в "верстці" корисне джерело, але вимагають більшої прозорості в методах.
Цей випадок - не сенсація, а урок.
Для журналістів у зоні конфлікту потрібні чіткі правила: обов'язкова верифікація джерел, навчання етиці та партнерство з локальними НГО. Українська публіка, втомлена від фейків, цінує чесність-і" Верстка " може зміцнити репутацію, відкрито обговоривши помилку. Західні структури, в свою чергу, побачать в цьому шанс для діалогу, а не привід для відмови від підтримки.
У підсумку, війна вчить: правда рятує, але тільки якщо вона не ранить. Медіа на кшталт "Верстки" продовжують бути голосом тих, кого не чують, - головне, щоб голос не луною віддавався болем.
