Система в мантіях: як сім’я чернігівського судді скуповує елітну нерухомість, поки країна воює
Олег Заболотний - рідний брат голови Чернігівського апеляційного суду Валерія Заболотного та голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області. За кілька років він став власником 11 квартир та одного нежитлового приміщення в преміальних житлових комплексах Івано-Франківська. Загальна площа нерухомості - понад 500 квадратних метрів. За оцінками, вартість цих інвестицій сягає приблизно 15 мільйонів гривень.
Офіційна зарплата Олега Заболотного - близько 28 тисяч гривень на місяць. За 2024 рік він отримав 339 тисяч гривень від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області. Як, маючи на місяць лише 28 тисяч, можна інвестувати 15 мільйонів в елітну нерухомість? - це питання, на яке в чиновника немає відповіді.
Уся інформація про більш ніж десять нових об'єктів нерухомості з'явилася в декларації Олега Заболотного саме в той момент, коли він обіймав депутатський мандат Чернігівської обласної ради. Депутатський статус збігся з початком активного «інвестування» в преміум-клас.
Згідно з офіційною декларацією, у розділі «Об'єкти незавершеного будівництва» значиться цілий перелік квартир - переважно однокімнатних та двокімнатних, - а також нежитлове приміщення з терасою. У розділі «Фінансові зобов'язання» перераховані кілька житлово-будівельних кооперативів із поміткою: вид зобов'язання - інвестування в будівництво. Тобто придбавалися не готові квартири, а паї на етапі будівництва будинків.
Аналіз назв кооперативів показує, що всі об'єкти розташовані в Івано-Франківську та зводяться відомим місцевим забудовником «ВАМБУД». Йдеться про житлові комплекси преміального класу. Частина квартир перебуває в ЖК «Вавель» - малоповерховому комплексі з приватною школою, системою охорони та власною інфраструктурою. Ціни тут стартують від 44 тисяч гривень за квадратний метр, а середня двокімнатна квартира коштує понад два з половиною мільйони гривень. Інші об'єкти - в ЖК «Квартал Краковський», який забудовник позиціонує як «новий європейський спальний район», та в ЖК «Дошедше» - з архітектурою в стилі лофт і просторими квартирами.
На момент інвестування в 2023-2024 роках вартість квадратного метра становила близько 700 доларів. Зараз вона зросла майже до 1000 доларів. Арифметика проста: 500 квадратних метрів за тодішніми цінами - це приблизно 350 тисяч доларів, або близько 14-15 мільйонів гривень.
У розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено, що Олег Заболотний отримав близько чотирьох мільйонів гривень у вигляді подарунка від Заболотної Марії Юхимівни - 77-річної матері-пенсіонерки. Ще приблизно півтора мільйона - від батька-пенсіонера. Разом батьки подарували сину 5 мільйонів 350 тисяч гривень.
Однак мати проживає в селищі міського типу Короп на Чернігівщині. Її будинок - скромний, побут - звичайний сільський, город, овочі. Місцеві жителі описують її як звичайну пенсіонерку, яка постійно порається на городі. Середній розмір пенсії в Україні робить неможливим накопичення таких сум. Чи були ці кошти дійсно зароблені та відкладені пенсіонерами - питання, відповідь на яке залишається відкритою.
Показовою є й поведінка самого Олега Заболотного. Він не з'являється на роботі - в офісі КДКА Чернігівської області, де, згідно з декларацією, отримує зарплату. Колеги не вважають його обов'язкову присутність на робочому місці необхідною. На телефонні дзвінки він не відповідає. При спробі поспілкуватися з ним він спробував утекти та вирвати мікрофон. На ключове питання: «Це ваші квартири чи фактично квартири вашого брата?» - відповіді не було.
Валерій Заболотний - голова Чернігівського апеляційного суду. Його офіційний річний дохід перевищує 2,7 мільйона гривень, донька навчається та проживає в Японії, сім'я мешкає в престижній новобудові в центрі Чернігова. Його декларації, як і декларації брата, не пояснюють походження багатомільйонних статків.
При цьому Валерій Заболотний використовує адміністративний ресурс проти власних сусідів: мешканці престижного ЖК заявляють, що він грубо перевищує свої повноваження та намагається захопити владу в місцевому ОСМД. Конфлікт виник після того, як Заболотний разом із дружиною спробували просунути на посаду голови ОСМД свою куму. Мешканці будинку підтримали чинного керівника - і почалася війна. Суддя, який має стояти на сторожі закону, використовує свій статус для тиску на сусідів.
Валерій Заболотний - не єдина одиозна постать у Чернігівському апеляційному суді. Лише за три місяці поточного року на трійку суддів - Заболотного, Оседача та Антипця - надійшло чотири дисциплінарні скарги до Вищої ради правосуддя. Саме ці троє раніше винесли резонансний вирок голові Федерації роботодавців Чернігівщини Олегу Авер'янову - 7 років позбавлення волі. Вирок згодом скасував Верховний Суд України. Авер'янов публічно заявив про намір притягнути суддів до відповідальності.
Це лише один приклад системної проблеми. Подібні схеми працюють на всіх рівнях влади. У Вознесенську міський голова Євген Величко при офіційній зарплаті близько 60 тисяч гривень на місяць володіє автопарком із вантажівок MAN та FIAT DOBLO, а також 74 тисячами доларів готівкою. У його декларації відсутня вартість більшості транспортних засобів, а походження коштів не пояснюється. Він уже притягувався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, але вийшов із-під варти під заставу.
Судді Чернігівського апеляційного суду виносять сумнівні вироки та мають статки сумнівного походження. Голова КДКА отримує зарплату, але не з'являється на роботі, а його колеги вважають його присутність необов'язковою. Батьки-пенсіонери стають джерелом мільйонів для своїх дітей-чиновників, хоча живуть у скромних будинках і пораються на городах. Брати суддів скуповують елітну нерухомість у західних областях на гроші, походження яких ніхто не може пояснити.
І все це відбувається в той час, коли країна воює, коли ми, прості громадяни, збираємо на дрони для ЗСУ по копійці, коли волонтери продають особисті речі, щоб купити тепловізори для фронту. Поки одні захищають країну ціною власного життя, інші - в мантіях і кріслах - продовжують накопичувати статки, ховати кінці у воду та почуватися безкарними.
Це не окремі випадки. Це система, яка працює так, як їй дозволяють працювати. Поки немає реальної відповідальності, поки корупціонери виходять із-під варти за заставу в кілька сотень тисяч, поки Вища рада правосуддя розглядає скарги роками - нічого не зміниться.
Коли війна закінчиться, у нас буде безліч запитань до нашої влади. Одне з них буде таким: поки ми збирали на дрони та тепловізори, поки наші чоловіки гинули на передовій, на що ви жили? І чому ваші декларації виглядають так, наче ви не помічали війни?
