Митрополит УПЦ МП Онуфрій визнав, що мав російське громадянство: Я ним не цікавився і не користувався

Митрополит Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (Березовський) повідомив, що у минулому мав російське громадянство, наголосивши, що нині має лише паспорт України.
Як інформує Цензор.НЕТ, така заява оприлюднена пресслужбою УПЦ МП.
У тексті заяви зазначається: "У відповідь на заяву кореспондента видання "Українська правда" Михайла Ткача (від 7.04.2023 р.) про те, що я маю російське громадянство, хотів би відразу заявити, що я не рахую себе громадянином Росії".
Зокрема, Онуфрій розповів, що на третьому курсі навчання в Чернівецькому державному університеті вирішив залишити навчання та вступити до Духовної Семінарії, щоб стати священником.
"У Радянському Союзі в той час існували три духовні семінарії: Московська, Ленінградська та Одеська. Як українець, я хотів поступити до Одеської Духовної Семінарії, але мені відмовили, тому що я покинув Університет і це, начебто, буде плямою на українському атеїстичному суспільстві, яке навіть в університеті не виховало в мені дух атеїста. Тоді я таємно поїхав у Росію, в м. Загорськ, де знаходилась знаменита Троїце-Сергієва Лавра і при ній Московська Духовна Академія і Семінарія. Там мене не відкинули, як це зробили в Україні, а прийняли в другий клас Московської Духовної Семінарії. Я, грішний, безмежно вдячний преподобному Сергію, засновнику цієї Святої Обителі за те, що він прийняв мене тоді, коли мої рідні від мене відвернулись, коли я був на межі відчаю", — заявив він.
Онуфрій розповів, що під час навчання в третьому класі Духовної Семінарії поступив в братство Свято-Троїцької Сергієвої Лаври й у 1971 році прийняв монашеський постриг. Після цього він провів дев’ятнадцять років у стінах Свято-Троїцької Сергієвої Лаври.
"Наш монастир був інтернаціональним. У ньому подвизались люди різних національностей: росіяни, українці, білоруси, молдовани, грузини, вірмени, євреї, французи, татари, мордвини та багато інших. У нас була прекрасна духовна сім’я, ми поважали один одного, переживали один за одного і допомагали один одному. Я був щасливий і мріяв прожити у святій обителі все своє життя. Однак Бог судив інакше. У 1988 році мене перевили в Україну до Свято-Успенської Почаївської Лаври, а пізніше, у 1990 році, на рідну Буковину", — зазначив митрополит.
За словами Онуфрія, фактично він мав російське громадянство, однак ніколи "не цікавився" ним та після розпаду СРСР отримав громадянство України.
"У цей час розпався Радянський Союз і я, будучи до цього де-факто громадянином Росії (тому, що я мав постійну прописку в Росії, а це по сучасному означало — громадянство), взяв український паспорт. Російське громадянство при цьому автоматично продовжилось, але я ним не цікавився і не користувався, воно тоді не мало ніякого значення, і за це ніхто не переслідував", — розповів він.
Однак після погіршення відносин між РФ та Україною Онуфрій вирішив вийти з російського громадянства.
"Між Україною і Росією були добрі братські стосунки. Коли ці стосунки стали погіршуватись, особливо останніх десять років, я полишив російське громадянство. У мене немає російського паспорта. Особливо це було підтверджено, коли я виступив проти війни Росії з Україною і засудив Російську агресію. Я вважаю себе громадянином тільки України", — підкреслив митрополит.
Окрім того, він пояснив, чому протягом тривалого часу не звертав увагу на російське громадянство.
"Я, грішний, прожив у Троїце-Сергієвій Лаврі 18 років, там я прийняв монашеський постриг, народився для нового життя у Христі, там я доторкнувся до живої святості, до тих людей які були втіленням Божественного смирення і любові, і для мене було бажання завершити своє життя серед таких Божих людей, а громадянство відкривало мені можливість здійснити цю мрію. На жаль, погані стосунки між Росією та Україною, розпад СНД, а особливо війна Росії проти України знищила мою надію, і зараз я не рахую себе іншим громадянином, крім рідної моєї землі – України. Не знаю, як політики мене рахують, але я вважаю себе саме таким. Російського паспорта у мене немає", — наголосив Онуфрій.
"Але я не Хам. Я не псую бочку меду ложкою дьогтю, як цього від мене вимагають, я відділяю дьоготь від меду, зло від добра. Я засуджую війну Росії проти України та рахую її ганьбою для ангелів і людей, але я глибоко вдячний тим росіянам, які прийняли мене тоді, коли моя Україна відвернулась від мене. Я вдячний Богові за те, що в Росії я зустрів людей: добрих, щирих і боголюбивих – до яких я і сьогодні хочу бути подібним. На таких людях живе світ. Я знаю, що і сьогодні й в Росії, як і в Україні, є багато добрих і прекрасних людей, які не спекулюють війною, а щиро засуджують її як явище, яке не зближує людей, а навпаки – розділяє. Нехай таких людей буде більше ніж тих, хто схвалює війну або гріє на ній свої руки. Нехай Господь всіх нас простить, напоумить і благословить", - резюмував митрополит.
Христопродавець...Давав відкати депутатам і думав що так буде вічно
......
чому б таке лайно, як Онуфрій, як Паша-мерседес, не вiддати на обмiн?
громадянство паРашi в них є, а нiякого морального права чомусь вчити українцiв та займатися спасiнням їхнiх душ в них нема.
так буде краще, нехай шурують до своїх улюблених кацапiв.
своїм прийняттям громадянства паРашi вони по закону фактично вiдмовились вiд українського. для чого вони з своєю отрутою в Українi?
монахи, якими вони себе вважають, не повиннi нiчого мати.
маєтки вiддати сиротам загиблих українських героїв, пiд дитячi будинки, пiд реабiлiтацiю захисникiв, пiд санаторiї для них.
бiзнеси - в державну власнiсть а потiм продати, поповнивши бюджет.
Так в УПЦ МП прокоментували статтю "Української правди", у якій зазначено, що Онуфрій (Орест Березовський) і ще 20 священиків УПЦ МП мають російське громадянство.
У пресслужбі матеріал назвали "недостовірною та маніпулятивною інформацією про архієреїв УПЦ".
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/ Хто ж бреше ,пресслужба чи Св.Онуфрій?
брехала прес-служба, що не має громадянства паРашi, бреше тепер Онуфрiй, що не цікавився і не
користувався ним. в сатанатi РПЦ-КДБ брешуть всi i весь час.
Про щось схоже писав ще Нечуй-Левицький у повісті "Хмари", щоправда, тверезо усвідомлюючи, що йшлося не стільки про якусь взаємну повагу, скільки про асиміляцію: "Туляки встріли в академії студентів з усієї Росії. Великоруський синод ще попереду, ніж уряд, спостеріг ідею русифікації, і для того він велів в академіях мішати українців з руськими студентами. Тим-то в Київську академію пруть семінаристів з Костроми, Архангельська, з Волги й Сибіру, мішаючи їх з киянами, полтавцями, одесцями й іншими і посилаючи українських семінаристів до Москви й Петербурга, котрі, одначе, не мають охоти туди їхати."
"У нас були різні національності: вірмени, грузини, євреї..." Ще одна маячня. Вірменська та грузинська церкви не є православними. Єврейська релігія (іудаїзм) взагалі не є християнською. То що робили "вірмени, грузини, євреї" в ПРАВОСЛАВНІЙ "семінарії"? Це більше схоже на тренувальний табір майбутніх агентів кдб.
"В Україні мене відкинули, а в мацковській семінарії прийняли..." Ну не може патріарх рпц не сказати щось погане про Україну, особливо у порівнянні з парашею.
І зверніть увагу: він засуджує війну, але НЕ засуджує керівництво рпц, яке цю війну благословляє, і НЕ засуджує керівництво рф, яке цю війну розвязало і продовжує!
Як на мене, ануфрій буде зараз плести різні виправдання, аби зменшити тиск на його філію фсб в Україні, але якщо ми зараз рпц не проженемо, то вона швидко оговтається і знову почне вести свою підривну діяльність.
Слава Україні!
ця наволоч обнiмалася б з ними, зустрiчала б окупантiв квiтами та плакала б вiд щастя- наконец-то, как мы все вас заждалися, теперь снова будет, как встарь, как в савейском саюзе, все вместе. многие лета. Богородица возрадуйся, саюз нерушимый....
.Але в результаті Україна його відкинула. Давайте поміняємо його на полонениїукраїнців
москальський брехливий пiп Онуфрiй i сам по собi дискредитує православ'я, без всякого оточення.
чому влада проявляє свою беззубість ?
....
Що заважає заблокувати рахунки ( вони мають пару мішків готівки то не пропадуть )
...
Чому нне відключили воду і світло ?
....
Чому не ввели Нацгвардію ?
....
І ще багато чому ?