Контрнаступ - це завжди важко, не треба казати українцями, що "вони повинні просуватися швидше", - голова військового комітету НАТО Бауер
Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер переконаний, що дії українського військового командування щодо проведення контрнаступу заслуговують на похвалу, і закликає утриматися від коментарів у дусі розчарувань у темпах просування українських військ.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.
"Це – реальна війна, і люди гинуть щодня. Важко, коли ти там перебуваєш і бачиш, як гинуть твої колеги та друзі, важко бути під обстрілом такої інтенсивності. Це завжди важко, і ми маємо продовжувати підтримувати Україну, бо для них це дуже скрутний час", - сказав голова Військового комітету НАТО.
"Ми не повинні коментувати щодо України в плані того, що "вони повинні просуватися швидше" або "ми розчаровані, що вони не просуваються швидко". Такі операції надзвичайно важкі, і я думаю, що те, як вони це роблять, заслуговує на похвалу. Я думаю, що з добрих причин у деяких місцях вони обережні, тому що ви можете спалити багато сил, якщо ви підете напряму, і вам потрібно знайти слабкі місця, найкращі позиції, щоб спробувати прорватися", - додав він.
Бауер констатував, що контрнаступ – це завжди важка операція і безпосередньо в Україні перебуває 90% особового складу російської армії.
"Люди ніколи не повинні думати, що легко переступити (лінію загороджень. - Ред.), так ніколи не буває. В Україні є значна кількість росіян, є значні загороджувальні перешкоди – іноді це кілька кілометрів, іноді це 30 кілометрів завглибшки, з мінними полями, серйозними загородженнями, і є ще третя лінія. Щоб через це все пройти, досягти території, де більше немає оборонної інфраструктури – це дуже важке для українців завдання", - наголосив він.
Красиву "картинку" їм тільки росія показує.
Заіпала ваша тут з ЗЕленими батрахоміомахія. Тільки ЗЕлені хоч не такі навіжені. Я розумію, в методичці написане слово "клістрон", але хоч одна десята відсотка з тих, хто ним ******** тут, знає, що воно таке?
PS: Заспокойся, вибори ще не на часі, от як до них підійде, тоді можна буде згадати і асфальт навпіл з яйцями. А так пара лише у свисток вийде.
Стосовно перелічених видів зброї, які, певно, згодились би, називають лише їхні назви, але ще ніхто не назвав хоча би їхні потенціальні кількості. Ось тут і затик виходить. Бо це не копійчані вироби, вартість їхня сягає вартості подібних зарубіжних еквівалентів, Україна навряд чи, навіть при величезному своєму бажанні, змогла б налагодити їхнє мегавиробництво, економіка не дозволила б.
Вартість вже поставленого нам зарубіжного озброєння значно перевершує вартість того, що могла б Україна витягти самотужки. На що й була надія кацапських загарбників. Це те ж саме що для обіду можна було б сказати: "А ми ось тут самотужки компотику зварили".
Ось такий у мухи кіль!
Мені жоден з кланів нашої рідної корупційної мафії не близький. Хай би вони всі щезли назавжди.
От же гади! А я думав, Байден жметься!
Стосовно "своїх літаків", ти й справді думаєш, що Україна їх виробляє?! Тоді назви їх, а також підприємства, на яких вони виготовляються. Де в Україні робиться така славна зброя?!
Hint: З тих літаків, які залишились Україні в спадщину від совка:
штурмовик Су-25 - виробництво з 1978 року, Тбілісі, нині - Улан-Уде.
винищувач МиГ-29 - виробництво з 1982 року, московський завод №30.
важкий винищувач Су-27 - виробництво з 1982 року, Комсомольськ-на-Амурі.
Що ще з літаків є в Україні? Про Ан-2 не згадувати.
Стратегічні бомбардувальники Ту-98, Ту-22М3, Ту-160 разом з крилатими ракетами Х-101 і Х-55 до них (якими зараз довбають Україну) Президент України Леонід Данилович Кучма разом з Премєр-міністром Валерієм Павловичем Пустовойтенком здали ракоцапам ще в далекому 1999 році.
Ось і https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2032-99-%D0%BF#Text постанова уряду про це.
А тут, як це відбувалось: https://24tv.ua/tu-160-skilki-raket-litaka-harakteristiki-shvidkist-tsina_n2304725 Україна передала Росії Ту-160: як так сталося.
Коли вони своє діло зроблять, можна задіювати танки.
Когда Зе заговорил про наступление,он вообще ничего не просил.
Позже начал немного танчиков подпрашивать.
Можу тебе розчарувати - незначну частку від того, що вже отримали від зарубіжних партнерів. Хоча й вони не дуже щедрі.
Єдиним українським патронним заводом був завод у Луганську. Зрозуміло, що після окупації про нього можна забути назавжди. А патрони під час війни - дуже затребувана продукція. То починаючи з 2014 року (зауваж, не з 2019!) хоч хтось телився стосовно організації виробництва патронів в Україні?
Ото тобі і вся етикетка!
І, будь ласка, не обзивайся по-дитячому, бо таке враження, що ти ледве 4-й клас загальноосвітньої школи завершив на трійки.
Стосовно озброєнь ти - повний профан, начитався назв і ними *********. З тобою неможливо дискутувати навіть на найнижчому рівні. Бо ти - рівня Поліграфа Поліграфича.
А Мітя Чекалкін завжди тримав ніс за вітром і вмів себе задорого продати, якщо покупець підходящий знаходився. Бізнес у нього такий. Як у представниць відомої професії.
Ніхто і ніколи не говорив, що "настання - це просто". Ніхто і ніколи не підштовхував/вказував ЗСУ: "давайте швидше, активніше і т.п."
Але дуже цікавить:
Як правильно мало бути сплановано наступ на укріплені позиції та мінні поля. І як наступ був спланований у Генштабі України.
Як правильно мали діяти підрозділи ЗСУ при наступи (розвідка, розмінування, швидкість, взаємодія, артпідтримка тощо) і як це відбувалося за фактом.
Зрозуміло, що це дані не для ЗМІ. І важливим є навіть не сам факт подібного "розбору польотів", а важливі ВИСНОВКИ та РІШЕННЯ - дії.
Зе.кричал про контрнаступ почти год,под него и денег и техники набрал.
Обещал,божился.
Я вже зовсім не дивуюсь примітивізму коричневих.