Ми далекі від такої угоди, - уряд Польщі заявив, що не готовий підписати з Україною угоду про імпорт аграрної продукції

Брати, братушки- чисто кацапськи методички

ти тупий дЄрмачий бот на жалованії

Ой, апять кацап под проки вылез

по коммкам з інших тем бачу шо не дЄрмачий, але чого ти так пшеків полюбив, шо аж українським збридив? до речі, у поляків попри їхню огидну натуру все-таки є одна корисна якість, яку нам тра' переймати собі - вони пильно та дружньо дбають про своє. Часто за рахунок інших, що паршиво, але ніколи своїм інтєрєсом не поступляться. А от українці весь час переймаються то харошими москалями, то поклоняються гамириканцям, упадають перед еуропейцями, при цьому гудять українське наввипередки з усіма воргами. От як ти.. так шо, якшо любиш ляхів, то будь як лях - порви всіх за свій народ та свою країну

Я українських фермерів ********,державу Україну, бо завдяки полякам, можливо в України народиться справжній агроринок, де можна буде цивілізовано продавати результати праці. Зараз ці результати привласнюють агробариги які мають адмінресурс, купляють за дешево у селян та продають дешево в Польщі, обвалюючі їхні ринки та банкротуючі їхніх фермерів

полський куєсос, завдяки заподлякам в Україні може тільки повністю зникнути сільське господарство, бо ляхи абсолютно не зацікавлені в розвитку українського як ти пишеш, бо не здатні до конкуренції з більш ефективним великим агробізнесом.

а я ******** сало. А поляцьке шало - нікакуще, вони його не вміють готувати. До речі, як і вся поляцька кухня - кисла, жирна, солона, пересмажена.

вся їхня допомога - то гроші ЄС, а самі поляці на тому мають тлустий ґешефт. А коли тра' своїм пожертвувати, то свого вони нікому не подарують, геть гроша ломаного

Не нужно вот этого вот. Я прекрасно помню, как поляки помогали нашим женщинам и детям, пересекавшим укарино-польскую границу в 2022-м, и до сих пор очень много украинцев живет в Польше и получает бесплатную медицинскую помощь, а в первый год были и пособия на детей и бесплатный проезд в общественном транспорте и много другого, а еще польские волонтеры очень много помогли нам на фронте. Если бы не видел все это своими глазами или не знал со слов близких мне людей - может и поверил бы вам.
Но нужно всегда отделять мух от котлет и не вестись на кацапские попытки поссорить украинцев с поляками. "Бастующие" на кацапские бабки фермеры - не все поляки.

нада, вася, нада.. я сам бєшєнєц і знаю всі обставини
по-перше, вся допомога поляків щедро проплачена Еуропейською Унією, своїх коштів польша не докладала. Більше того, поляки здорово піднялися як на цій допомозі, так і на коштах, що завезли із собою біженці.
З медициною тут у самих посполитих криза, а біженців не обслуговують. Можу розповісти три свіжих випадка, що трапилися зі мною та моїми знайомими тут для фактажу. Якшо цікаво, але загалом для біженців ніякої медицини.
нема ні безкоштовного проїзду, ні виплат. Біженці живуть за програмою "40+", а пан додадотково примушує до важкої праці "за свою гостинність", ніби ми йому винні, а насправді йому все оплачують втроє порівняно з його тратами на нас... і постійно оце "дякуйте нам за все" - аж гидко. Фарисейство.

После эвакуации мои жена с дочкой сначала месяц жили у знакомых поляков, а потом они помогли найти им квартиру недорого и все они и их знакомые тащили для моей двухлетней дочки все, что только можно, хотя мы и сами спокойно все оплачивали. А в Познани родственница 70 лет получает не просто бесплатную медицинскую помощь, ей бесплатно сделали операцию.
Когда я в 2008 году работал в Польше с визой "D", у меня не было никаких проблем с моими польскими коллегами. Все были очень приветливы и хотели помочь, а с одним я подружился настолько, что мы с женой бывали в гостях в доме его семьи под Познанью.
Может быть, у вас проблема все-таки не в поляках, а в конкретных людях, с которыми вы взаимодействуете?

"..месяц жили у знакомых поляков.." - це радикально інша ситуація. У вас там знайомство ще з 2008 року, прийняли вас на хвилі ентузіазму, а, найважливіше, ваші давні знайомі. І лише місяць терпіли гостей. Речей для дітей як правило накопичується у сім'ях, де дітлахи швидко повиростали - у мене самого було кільканадцять мішків добротного одягу та взуття на вік від немовляти до 5 років, бо для дітей купуєш найкраще та найякісніше, а дитина пару раз то одягне, і потім ці речі лежать як нові - викинути жаль, бо гарне та якісне. Продати - воно нікому не тра'. Тому я дарував свої нажитки мішками молодим сусідам та навіть малознайомм людям лише тому шо у них бачив дітей відповідного віку. Так шо восторгатися такими подарунками нема підстав.
в мене трішки інші обставини: я приїхав другою хвилею рік тому, поляки вже встигли втомитися за рік від наших бєшєнців. А я ще й потрапив у жіночий монастир - крім мене тільки один чоловік. Інвалід з дитинства. У мене теж інвалідність.
тепер стосовно медицини. Отой другий чоловік ще по весні мав гіпертонічний криз. 220 на 120 !!! це сталося після чергової процедури гемодіалізу (в нього нема нирок). СОР (швидка поміч) приїхала лише тому, що я з оператором розмовляв ангельською. Перша спроба ломаної польською проігнорувалася оператором. Так от, СОР то приїхав, навіть поміряли тиск та послухали стетоскопом. Але коли вони побачили що це український біженець, то нічого більше не робили, покинули його без якоїсь допомоги. Дядько вимушений був наступного дня зібратися та поїхати в Україну на лікування. Так і не повернувся. Кинув тут мені речі на зберігання, телефонує, але не хоче сюди їхати, має плани на німеччину.
Ще у нас тут є біженка 85-річна. Почала різко втрачати зір - стрес, хвилювання, вік... Ото вона питає пана "як я можу потрапити на прийом до офтальмолога?" а пан їй не довго думаючи: "а шо ти, бапка, хочеш побачити?". Ніякого офтальмолога вона так і не побачила. Разів п'ять вона поривалася сама поїхати в Україну, але в неї нема грошей, то вона сподівалася автостопом. Добралася до Жешува, звідки її повернула поліція. Пан поліції виставив бабусю несповна розуму. Ті йому повірили.
Я приїхав з направленням від українського лікаря на ін'єкції "біцелін5" та сподівався на заштрики у місцевій поліклініці. Просив пана пів-року потрапити до маніпуляційної медсестри. Річ у тім що дана ін'єкція має одну особливість та потребує певного протоколу виконання. Не кожна медсестра береться за такі уколи. В результаті мені довелося на свій страх та ризик робити ці уколи собі самому.
Як тільки приїхав, то старожили порадили мені з інвалідністю звернутися до ЗУСу (місцевий собез), але пан переконував, що не потрібно цього робити, а якщо мені будуть потрібні ліки, то він знайде гроші на них та на лікування. Коли ж я таки захворів, то пан сказав, що мушу сам собі купувати ліки. Нещодавно знову важко захворів, звернувся до пана, вказавши що потребую лікаря. На що він знову про гроші - нема і не проси. А я і не просив, мені потрібен лікар для діагнозу. Тоді я написав у месенджері волонтерам у Любліні та запитав про систему медицини у польщі, щоб спробувати самому вирішити проблему. А той волонтер навіщось сам зателефонував панові та про щось вони там побалакали, в результаті пан прислав цілу делегацію що я підриваю його авторитет скаргами на відсутність медичної допомоги. А я лише запитав... Допомоги я так і не отримав, зате мені висунули ультиматум: щось не нравиця - шукай кращого місця

так що у мене більше фактажу з якого роблю відповідні висновки та можу вже узагальнювати

З твого фактажу виглядає так що скоріше за все в тобі проблема а не в поляках.

і у бабусі, і у інваліда з дитинства... дурний тебе піп хрестив

Не інвалід а людина з інвалідністю... інвалід довбанутий..

так тебе і запишемо - інвалід довбанутий

ага, добре бути молодим та здоровим.. і батрачити на пана. Але як тільки захворів, то нікому цей клопіт непотрібен.

і ще.. коли тільки сюди приїхав, то тут був табір на сто біженців та ще стільки ж дітей. За рік тут залишилось десяток дорослих та трійко діток. І одна сім'я - троє дорослих та дитина давно вже збираються.. на московію. От от мають здриснути. Тоді нас залишиться семеро.. із сотні. Це до умов проживання. Адже від добра добра не іщут)

ойц! в оригіналі було фєдя

А вы большой знаток советской классики, да?

йа ващє єрундірований (знаю багацько всякої єрунди)

Кацап, в тебе проксі не скрепноє!

В моєму, а головне в Божому розумінні допомога, це коли навіть просять її прийняти від щирого сердця, а не те за що з тебе планують сім шкур зняти.

нє в бровь, а в глассс

Именно так было у моей семьи с поляками - сами все приносили и отдавали. И те, кто выезжал не до, а после полномасштабного вторжения все это видели. Поляки различают гастарбайтеров, эмигрантов и настоящих беженцев. Ну не тех, кто бежал из Львовской и Ивано-Франсковской области на социальное пособие, параллельно сдавая свое жилье настоящим беженцам, потерявшим свои дома и родных, втридорога.

Зніми рожеві окуляри. Для пересічного поляка - какол - це дешева робоча сила.

йа справжній біженець. Моєю долею опікувалася Раміна Дадашева. Наше місто бомбили від першого дня - у нас радіолокаційна станція та військовий аеродром. Перші цивільні жертви саме у нашому місті.

Можешь ще Імпортозаміщенієм зайнятись

Можеш піти на хєр, троль проплачений чи корисний ідіот. Хоч какая разніца